Справа № 417/3178/16-ц
Провадження № 6/417/40/20
"10" лютого 2020 р. с.Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судових засідань Грибєнік О.В. розглянувши подання держаного виконавця Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника громадянина України ОСОБА_1 , -
До Марківського районного суду Луганської області звернувся держаний виконавець Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) з поданням, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України- боржника громадянина України ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань покладених на нього рішенням Марківського районного суду Луганської області
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) знаходиться виконавчий лист по справі № 417/3178/16-ц виданий 15.03.2017 року Марківським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в сумі 40635,18 грн.
Наразі у ОСОБА_1 існує заборгованість перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 40635,18 грн. Виконавчою службою боржник неодноразово викликався до Марківського ВДВС, але боржник певний термін часу не з'являється, вимоги виконавця не вионує, борг не погашає.
При цьому виконавець вважає, що ним бжито всі необхідні заходи для виконання вимог виконавчого документу ( зроблено відповідні запити до відповідних органів з метою встановлення майнового становища боржника та виявлення його доходів, отримано відповіді, самостійний розшук боржника, виїзд за адресою, опитування сусідів) , а все це свідчить, що боржник свідомо не виконує вимоги виконавчого документу на користь АТ КБ "Приватбанк" та свідомо ухиляється від його виконання, а тому необхідно задовільнити вказане подання.
Державний виконавець Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Сич Г.П в судове засідання не з'явилася, до суду надала письмове клопотання про розгляд подання без її участі та участі стягувача .
Розглянувши вказане подання, дослідивши докази додані до нього, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У провадженні державного виконавця Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Сич Г.П. знаходиться виконавче провадження ВП № 53859848 по примусовому виконанню виконавчого листа № 417/3178/16-ц, виданого 15.03.2017 року Марківським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в сумі 40635,18 грн.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду України і в'їзду в Україну громадян України», який регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України тощо, встановлено, що громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні зобов'язання, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встанволеному законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі ураїни може бути постанволена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Крім того, слід зазначити що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
З подання державного виконавця та матеріалів доданих до нього вбачається, що у його провадженні, на виконанні перебуває виконавче провадження ВП № 53859848 по примусовому виконанню виконавчого листа № 417/3178/16-ц, виданого 15.03.2017 року Марківським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в сумі 40635,18 грн.
При цьому, до подання , крім виконавчого листа виданого 15.03.2017 в цивільній справі № 417/3178/16-ц та постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2017 № 53859848 не надано жодного доказу, який би свідчив, що виконавцевцем вчинялися будь- які дії спрямовані ним на виконання вимог виконавчого документу.
В постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2017 вказано про зобов'язання боржника подати декларацію про доходи та майно, при цьому не надано доказів того, що вказана постанова направлена ОСОБА_1 та докази її отримання ним. Тоді, як згідно з ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документів.
Таким чином, державним виконавцем не надано суду копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про виконавче провадження, а також опис документів виконавчого провадження, отже суд вважає, що з наданих доказів неможливо встановити, що боржнику ОСОБА_1 відомо про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення з нього грошових коштів на користь стягувача в сумі 40635,18 грн
Сам по собі факт невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду подання. Державний виконавець не надав до суду всіх документів виконавчого провадження, не навів суду жодних доводів, підтверджених належними доказами, про вчинення боржником дій, які б фактично перешкоджали звернути стягнення на належне їй майно чи грошові кошти та те, що боржник дійсно ухиляється від виконання зобов'язань покладених виконавчим листом та має наміри залишити територію України.
Отже суду не надано доказів, що невиконання боржником зобов'язнь викликано його свідомими діями, тобто коли боржник має змогу виконувати зобов'язання у повному обсязі або частово, але не робить цього без поважних причин.
За таких обставин суд вважає, що поданнядержаного виконавця Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - боржника громадянина України ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'ґзань покладених на нього рішенням Марківського районного суду Луганської області задоволенню не підлягає.
При цьому державний виконавець не позбавлений права на повторне звернення до суду з цим питанням при наданні суду інших доказів.
Керуючись ст. ст. 18, 258-261, 441 ЦПК України, ст. 124 Конституції України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд -
Подання держаного виконавця держаного виконавця Марківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника громадянина України ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. М. Шкиря