справа № 399/116/19
провадження № 2/399/134/20
03 лютого 2020 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуюча - суддя Шуліка О.О.
за участю секретаря Бобрик І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес про стягнення пені за договором оренди , -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом згідно якого прохає суд винести рішення яким стягнути з ТОВ «Верес» на його користь грошові кошти в розмірі 93495,00 грн. Стягнути з ТОВ «Верес» на його користь витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 5,27 га з кадастровим номером 3524681301:02:000:0289, яка розташована на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. 9.09.2011 року нею передано відповідачу в оренду дану земельну ділянку, що підтверджується договором оренди землі від 9.09.2011 року. Відповідно до п.4.1 договору оренди землі від 9.09.2011 року зобов'язався сплачувати їй щорічно до 31 грудня поточного року орендну плату з урахуванням коефіцієнта індексації в розмірі 1921,28 грн., що становить 4% від вартості землі на момент укладання договору. Виплата повинна здійснюватися в грошовій або в натуральній формі. В 2016 році відповідач сплатив їй 7000 грн., а в 2017 році 10000 грн. При виплаті орендної плати за 2018 рік відповідач примушував орендодавців підписувати договір оренди на черговий строк після закінчення нині діючого договору оренди, який закінчується в 2021 році. Орендодавцем, які погоджувалися продовжити строк дії договору, відповідач виплатив по 10000 грн., а тим хто не давав згоди на продовження дії строку договору виплатив по 4000 грн. Вона такий договір не підписала і більше того попередила відповідача, що вона після закінчення дії строку договору, буде обробляти земельну ділянку самостійно. Оскільки вона відмовилася підписати новий договір на оренду землі після 2021 року, відповідач сплатив їй із порушенням строку лише 24.01.2019 року і тільки 4065 грн., що стверджується її заявою і підписом у відомості. Із п.4.1 договору оренди землі вбачається, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у формі грошової або натуральної плати в строк до 31 грудня. У разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі несплаченої суми за кожний день прострочення (частина друга п.4.3 договору оренди землі). Орендна плата їй за 2018 рік виплачена з порушенням строків на 23 дні. Тому, пеня становить 4065*23=93495,00 грн., яку необхідно стягнути з відповідача на його користь.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 6.11.2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 9.01.2020 року строк підготовчого судового засідання продовжено на тридцять днів.
9.01.2020 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача. Відзив відповідач мотивує тим, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «ВЕРЕС» є необґрунтованими, не відповідають дійсності та вимогам закону. Договір оренди землі складений як машинописним так і рукописним текстом, що дає змогу зробити однозначний висновок про те, що положення Договору виконані рукописним текстом стосуються істотних умов договору, тоді як машинописним текстом зазначені загальні умови договору, які можна застосувати при укладенні інших договорів оренди землі з іншими орендодавцями - власниками землі, доповнивши їх істотними умовами договору рукописним текстом. Позивачем не оспорюються умови Договору оренди землі, які написані рукописним текстом, тому, можна дійти висновку, що машинописний текст договору є шаблоном, який наповнюється істотними та іншими умовами договору в залежності від побажань та домовленостей сторін, які сторони і вносять до договору власноруч. У відповідності до ч.3 ст.549 ЦКУ Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Аналіз визначення даної норми вказує на те, що пеня обчислюється тільки у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та не може визначатися у сталій цифрі або кратному розмірі до суми невиконаного зобов'язання чи мати описове формулювання розміру пені, як у даному випадку випливає із змісту відповідного пункту договору. Така позиція відповідає позиції Верховного Суду України у справі N 6-53218св10 (ухвала від 2 березня 2011 року), у якій Верховний Суд України, розглядаючи справу про повернення авансу та стягнення пені за попереднім договором, погодився з висновком апеляційного суду про невідповідність умови договору щодо стягнення пені вимогам закону та відсутність підстав для її застосування. Таким чином, сторони (позивач та відповідач) при укладенні договору оренди землі, повинні були чітко визначити розмір пені, вказавши скільки відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, повинен сплачувати Орендар, доповнивши відповідний пункт договору конкретним розміром пені. Однак сторонами не було визначено скільки відсотків складає пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. Саме лише згадування Сторонами в Договорі про пеню без зазначення її відсоткового розміру відносно суми заборгованості - не відповідає вимогам ч.3 ст.549 ЦКУ, та не може бути визначена в розмірі річної орендної плати за кожен день прострочення платежу. У зв'язку з вищевикладеним, відповідальність за несвоєчасність виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі між Сторонами має регулюватися загальними нормами права, які застосовні до даного виду правовідносин, а саме ч.2 ст.625 ЦКУ. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд має прийняти до уваги, що вимога про нарахування та сплату неустойки (пені) за договором оренди (ч.2 п.4.3), в розмірі річної орендної плати за один день прострочення виконання зобов'язань, є явно завищеною та не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності та розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із ТОВ «ВЕРЕС» надмірні грошові суми як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. А тому ч.2 пункту 4.3 Договору оренди не відповідає вимогам розумності та справедливості, як основоположним принципам цивільного законодавства України. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу). Позивачем невірно визначено передбачений договором оренди розмір орендної плати. Відповідно до п. 4.1 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем щорічно у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки що становить 1919,52 грн. на момент укладення договору. Отже орендна плата повинна виплачуватись відповідачем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі. Пунктом 2.3 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить в цінах 1995 року 14996,00 грн., проіндексована станом на 01.01.2011 року 47988 грн. Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, та перелоги) - 1,0, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, що підтверджується довідкою виданою відділом в Онуфріївському районі головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Згідно з п. 4.1 договору оренди базою нарахування орендної плати являється НГО земельної ділянки, яка визначена сторонами на час підписання договору в розмірі 47988 грн (п. 2.3 договору). У зв'язку з цим база нарахування орендної плати має визначатися як добуток визначеної сторонами на час укладення договору НГО - 47988 грн та коефіцієнту індексації НГО, щорічно розрахованого Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 289 ПК України). Отже, виходячи зі змісту пунктів 4.1, 2.3 умов договору оренди та коефіцієнтів індексації НГО за період 2011 - 2018 роки, розрахованих Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, орендна плата, яку зобов'язаний був сплатити відповідач на користь позивача у 2012 - 2018 роках становила: 2012 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 4 % (ставка ОП) = 1919,52 грн; 2013 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 4 % (ставка ОП) = 1919,52 грн; 2014 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 4 % (ставка ОП) = 1919,52 грн; 2015 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2397,48 грн; 2016 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2876,98 грн; 2017 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2016 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2876,98 грн; 2018 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2016 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2017 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2876,98 грн; Сумарно, відповідно до умов договору, за період 2012 - 2018 роки включно розмір орендної плати становив 16786,98 грн (1919,52 грн. + 1919,52 грн. + 1919,52 грн. + 2397,48 грн + 2876,98 грн + 2876,98 грн + 2876,98 грн). Крім того, відповідно до п. 4.3 Договору податки з доходів фізичних осіб за орендовану земельну ділянку сплачуються Орендарем із загальної суми орендної плати Орендодавця. Згідно з довідкою виданою ТОВ «Верес» та відомостями про виплату готівки за той самий період, станом на 31 грудня 2018 року фактично відповідачем було сплачено 34357,75 грн. з яких 28173,37 грн. отримано позивачем, та 6184,38 грн. сплачено податки (ПДФО та військовий збір), що відповідно до п. 4.3 Договору сплачуються Орендарем із загальної суми орендної плати Орендодавця. Більше того, відповідачем у 2017 році було сплачено 12422,37 грн., з яких 10000,00 грн. отримано позивачем, та 2422,37 грн. сплачено податки (ПДФО та військовий збір), що підтверджується самим позивачем у позовній заяві, відомостями на виплату грошей та довідкою виданою ТОВ «Верес». Розмір орендної плати за 2018 рік становить 2876,98 грн що є меншим за суму переплати (зокрема більш ніж у чотири рази у 2017 році) і повністю покривається останньою. Згідно зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Отже, норма ст. 531 ЦК України встановлює загальне право боржника на дострокове виконання свого зобов'язання. Виключення з цього правила можуть бути прямо встановлені у договорі, акті цивільного законодавства, звичаях ділового обороту або коли реалізація боржником такого права суперечитиме суті зобов'язання. Договір оренди, зокрема його п. 4.1, не містить імперативного припису, який би встановлював заборону для орендаря сплачувати орендну плату авансом. Не передбачено такого обмеження ні в законодавстві, ні в правилах ділового обороту у сфері користування землями приватної власності. Сплата орендної плати до спливу встановленого договором строку, в рахунок майбутніх періодів користування, але в межах строку дії договору, не суперечить змісту зобов'язання орендаря. У зв'язку з цим слід дійти висновку, що відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату за кожен рік користування земельною ділянкою до 31 грудня року, у якому здійснюється таке користування, або достроково у будь-який час починаючи з часу набрання договором чинності. Тому, сума коштів, що сплачена відповідачем на користь позивача у 2012 - 2017 роках, за користування його земельною ділянкою, перевищує відповідний розмір передбачений умовами укладеного договору, та повинна враховуватися сторонами при проведенні розрахунків в рахунок майбутніх платежів. У зв'язку з цим слід зробити висновок, що в даній справі відсутнє прострочення боржника, так як своє грошове зобов'язання за 2018 рік відповідач виконав достроково, що відповідає вимогам закону та умовам договору. Факт виплати орендної плати у більшому розмірі підтверджується умовами договору та відомостями на виплату готівки. За таких умов, доводи позивача про несплату відповідачем орендної плати впродовж 2018 року є безпідставним, а тому його вимоги про стягнення з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання по договору оренди землі не підлягають задоволенню.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 31.01.2020 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду.
31.01.2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чернов С.І. надіслав на адресу суду пояснення на відзив. Згідно яких зазначає, що у відповідач покладає вину на позивача, а разом з тим він приховує саме головне і важливе, що всі умови договору сформував сам відповідач, а також на підписання даного договору відповідач надав позивачу підписати чистий бланк договору оренди землі. Лише було зазначено прізвище ім'я та по батькові. Відповідач зазначає, що сторонами не було визначено скільки відсотків складає пеня від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. Відповідач вводить в оману і суд і позивача. Коли ж позивач визивався в суд з позовом про розірвання цього ж договору то зразу і відповідач і суд прийняли за основу той факт, що бланк договору оренди був підписаний орендодавцем. Тому, зробимо висновок, чи міг орендодавець ОСОБА_1 після підписання пустого бланку договору визначити відсоткову ставку пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Більше всього позивач і не усвідомлює про що йде мова. Підпис у бланку договору оренди землі і став підставою відмови. В 2019 році тим орендодавцям, що виявили бажання через два роки після закінчення строку дії договору продовжувати правовідносини з орендою землі, відповідач виплатив по 12000 грн, а хто ні по 4000 грн. І це відповідач називає справедливістю. Тому, саме відповідач обманним шляхом примусив позивача та таких як він нести тягар невиправданих втрат коштів від оренди землі, зобов'язавши підписати пусті договора оренди землі. Стосовно індексації і надання відомостей виплати орендної плати за 2012-2017 роки, то в цій частині надання відзиву з цього приводу і копій відомостей за межі пред'явленого позову.
Представник позивача - адвокат Чернов С.І. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та прохав суд врахувати пояснення на відзив та промову до судових дебатів та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Верес» - Нижник В.В. - позовні вимоги не визнав та прохав відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суд пояснив, що дана земельна ділянка належить його матері, та при укладанні договорів вони підписували, чисті бланки. Також зазначив, що він грошові кошти получає по довіреності за свою матір. Крім того, зазначив, що з початку він хотів отримати орендну плату за землю зерном та кукурудзою, з приводу чого він у грудні звернувся до відповідача. Вони з відповідачем в усній формі домовилися про те, як він відгорне сніг йому привезуть зерно. Він відгорнув сніг, але зерно йому не привезли, після чого він відмовився отримувати орендну плату зерном, про що повідомив про це відповідача та в січні написав заяву про отримання грошових коштів.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Частинами 1 і 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,27 га, розташована на території Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524681301:02:000:0289, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю виданого на підставі розпорядження Онуфріївської райдержадміністрації ради народних депутатів від 9.07.2002 року.
Згідно договору оренди землі від 9.09.2011 року ОСОБА_1 надала ТОВ «Верес» в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 9.01.2011 року встановлено, що договір укладено на 10 років з моменту реєстрації договору.
Також судом встановлено, що даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Онуфріївському районі 15.11.2011 року, що підтверджується самим договором та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Пунктом 4.1 договору оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у формі та розмірі грошової натуральної та відробіткової за домовленістю сторін: у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1919,52 грн. у строк до 31 грудня кожного року. Орендна плата не може бути меншою ніж встановлено чинним законодавством України, або натур оплата в рзмірі двох тон зерна.
Пунктом 4.3 договору оренди землі встановлено, що податки з доходів фізичних осіб за орендовану земельну ділянку сплачується орендарем із загальної суми орендної плати орендодавця. У разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі несплаченої суми за кожний день прострочення.
Пунктом 2.3 договору оренди землі встановлено,що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: в цінах 1995 року 14996 грн. проіндексована станом на 1.01.2011 року 47988 грн.
Позивач звернулася з заявою від 24.01.2019 року до відповідача про розрахунок з ним за орендну плату земельного паю № 289 за 2018 рік в грошовому еквіваленті, та отримала цього ж дня грошові кошти в розмірі 4065 грн.
Згідно розрахунку, складеного відповідачем у відзиві, про нарахування та виплату ОСОБА_1 орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 3524681301:02:000:0289. Виходячи зі змісту пунктів 4.1, 2.3 умов договору оренди та коефіцієнтів індексації НГО за період 2011 - 2018 роки, розрахованих Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, орендна плата, яку зобов'язаний був сплатити відповідач на користь позивача у 2012 - 2018 роках становила: 2012 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 4 % (ставка ОП) = 1919,52 грн; 2013 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 4 % (ставка ОП) = 1919,52 грн; 2014 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 4 % (ставка ОП) = 1919,52 грн; 2015 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2397,48 грн; 2016 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2876,98 грн; 2017 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2016 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2876,98 грн; 2018 рік: 47988 грн (НГО) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за 2015 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2016 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2017 рік) х 4 % (ставка ОП) = 2876,98 грн; Сумарно, відповідно до умов договору, за період 2012 - 2018 роки включно розмір орендної плати становив 16786,98 грн (1919,52 грн. + 1919,52 грн. + 1919,52 грн. + 2397,48 грн + 2876,98 грн + 2876,98 грн + 2876,98 грн).
Згідно відомостей на виплату грошей та довідки видної ТОВ «Верес» встановлено, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату за землю за 2012-2019 роки за 2012 рік з урахуванням податків і військового збору отримав 1921,19 грн., за 2013 рік з урахуванням податків і військового збору отримав 3368,37 грн., за 2014 рік з урахуванням податків і військового збору отримав 3369 грн., за 2015 рік з урахуванням податків і військового збору отримав 4191,61 грн., за 2016 рік з урахуванням податків і військового збору отримав 9085,21 грн., за 2017 рік з урахуванням податків і військового збору отримав 12422,37 грн., за 2018 рік з урахуванням податків і військового збору отримав 5049,54 грн.
Згідно наданих позивачем коій платіжних доручень про сплату податків орендної плати ОСОБА_1 за період з 2015 - 2019 роки, то суд не приймає їх до уваги, оскільки дані платіжні доручення не містять відомостей, що саме за земельну ділянку позивача було сплачено податок.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.
Зобов'язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі умови якого є обов'язковими до виконання сторонами.
Договір оренди землі може бути припинений у випадках передбачених законом або договором.
Одностороння відмова від договору не допускається.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).
Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (ст. 22 цього ж Закону).
Згідно з положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» одним з головних прав орендодавця є право на отримання ним орендної плати у встановленому розмірі, формі, у визначений строк та у визначеному місці.
Несплата або неповна чи несвоєчасна сплата орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою являються порушенням договору оренди, за виключенням випадків коли орендодавець доведе відсутність своєї вини. Систематичний характер таких порушень являються підставою для розірвання такого договору на вимогу орендодавця.
За приписами ст. ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У цивільному праві діє презумпція вини порушника зобов'язання, яка може бути спростована ним шляхом надання відповідних доказів.
Спір щодо належного виконання ТОВ «Верес» зобов'язання сплачувати орендну плату з часу укладення договору і до 2018 року, включно, відсутній.
Пред'являючи позов, позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за 2018 рік, а саме виплатив орендну плату за 2018 рік, з порушенням на 24 дні. Тому, повинен сплатити їй пеню за прострочення зобов'язання.
Натомість відповідач заперечив наявність своєї вини, посилаючись на те, що орендна плата за 2012 - 2017 роки ним сплачена авансом у попередні періоди, а саме - впродовж 2012 - 2017 років. Він зазначив, що в ці роки сплачував позивачу орендну плату не у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (далі - НГО), як це передбачено п. 4.1 договору, а фактично у більшому розмірі, проте угод щодо збільшення орендної плати вони не укладали і відповідних домовленостей не мали.
Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно листа виданого заступником начальника відділу у Онуфріївському районі ГУ Держгекодастру у Кіровоградській області встановлено, що коефіцієнт індексації грошової оцінки земель сільськогосподарських угідь становить за 2011 рік -1,0; за 2012 рік - 1,0; за 2013 рік -1,0; за 2014 рік - 1,249 ; за 2015 рік - 1,2; за 2016 рік -1,0; за 2017 рік- 1,0; за 2018 рік -1,0.
Згідно із наданим розрахунком відповідачем у відзиві, за умовами договору він мав сплатити позивачу у 2012 році - 1919,52 грн, у 2013 році - 1919,52 грн, у 2014 році - 1919,52 грн, у 2015 році - 2397,48 грн, у 2016 році - 2876,98 грн., у 2017 році 2876,98 грн., у 2018 році -2876,98 грн., а всього 16786,98 грн. Натомість насправді ним сплачено за цей період 34357,75 грн, з яких 28173,37 грн. позивачем отримано, та 6184,38 грн. сплачено податки та військовий збір, що на 6184,38 грн більше. Виходячи з НГО земельної ділянки розмір орендної плати за 2018 рік становить 2876,98 грн., а позивач отримав від відповідача 5049,58 грн., з них на руки отримав 4064,88 грн.
Згідно зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Позивач, посилаючись на п. 4.3 договору оренди, яким передбачено, що кінцевий розрахунок по щорічній орендній платі проводиться до завершення поточного календарного року.
З таким твердженням сторони позивача погодитися не можна так, як норма ст. 531 ЦК України встановлює загальне право боржника на дострокове виконання свого зобов'язання. Виключення з цього правила можуть бути прямо встановлені у договорі, акті цивільного законодавства, звичаях ділового обороту або коли реалізація боржником такого права суперечитиме суті зобов'язання.
Договір оренди, зокрема його п. 4.3, не містить імперативного припису, який би встановлював заборону для орендаря сплачувати орендну плату авансом.
Не передбачено такого обмеженні ні в законодавстві, ні в правилах ділового обороту у сфері користування землями приватної власності. Сплата орендної плати до спливу встановленого договором строку, в рахунок майбутніх періодів користування, але в межах строку дії договору, не суперечить змісту зобов'язання орендаря.
Тому, суд приходить до висновку, що ТОВ «Верес» зобов'язане сплачувати ОСОБА_1 орендну плату за кожен рік користування земельною ділянкою до 31 грудня року, у якому здійснюється таке користування, або достроково у будь-який час починаючи з часу набрання договором чинності.
Таким чином, несплата орендарем орендної плати до кінця поточного року, у якому він користувався земельною ділянкою, являється порушенням умов договору за виключенням випадків, коли орендна плата сплачена авансом у попередні періоди (роки).
З приводу заперечень позивача, що даний договір ним не підписано, а лише він підписав пусті бланки, та те, що орендодавцям, які виявили бажання надалі укладати договори з відповідачем і їм начебто виплатили більше ніж позивачу, то суд вважає це лише твердженням позивача, оскільки будь - яких доказів суду позивачем не надано.
Судом не приймаються до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , оскільки останній заінтересований в результаті розгляду справи, а також те, що він є позивача близьким родичем (сином позивача) і надав покази в інтересах позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
В порядку ст.141 ЦПК України, судовий збір слід залишити за позивачем по фактично понесеному.
Керуючись ст.ст.2-5, 76-81, 83, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 610,612,614,651,792 ЦК України, ст..141 Земельного Кодексу України,Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку землі», суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Верес про стягнення пені за договором оренди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи,якому повне рішення небуло вручене у день його проголошення або складення, має правона поновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Чернов Сергій Іванович, адреса проживання: АДРЕСА_2
Відповідач: ТОВ Верес, юридична адреса: м.Київ, вул. Петропавлівська, буд.15 код ЄДРПОУ № 30108718;
Повний текст рішення виготовлено 7.02.2020 року.
Суддя О.О. Шуліка