Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 628/2371/18
провадження № 61-15929св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 15 березня 2013 року він працював директором Маріупольської філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків 30 липня 2013 року №164/к його було переведено на посаду заступника начальника відділу Інспекції, наказом №27/к він переведений на посаду директора Маріупольської регіональної філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.
Наказом від 15 лютого 2017 року №38/к його звільнено з посади за порушення трудової дисципліни.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2017 року його поновлено на посаді директора Маріупольської регіональної філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України.
Наказом від 26 грудня 2017 року № 283/к його як директора Маріупольської регіональної філії, за його згодою, було переведено на посаду регіонального директора філій, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.
Наказом від 09 січня 2018 р оку № 06/к внесені зміни до наказу Інспекції від 26 грудня 2017 року № 283/к, та доповнено пункт 1 наказу після слів «регіонального директора філій» словами та знаками «(Маріупольська, Херсонська)».
Наказом від 24 липня 2018 року № 245/к його звільнено із займаної посади регіонального директора філій (Маріупольська, Херсонська) відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України з 25 липня 2018 року.
Наказ про звільнення з займаної посади вважає незаконним, оскільки під час його роботи він суворо дотримувався трудової дисципліни, чесно, сумлінно, своєчасно та точно виконував свої службові обов'язки, не маючи при цього жодного стягнення. Вважає, що його звільнили незаконно, з грубим порушенням чинного трудового законодавства, не повідомивши про те, яке саме порушення він вчинив.
Враховуючи наведене, позивач просив поновити його на посаді регіонального директора філій (Маріупольська, Херсонська) Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України та стягнути з останнього на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 05 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 24 липня 2018 року № 245/к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді регіонального директора філій (Маріупольська, Херсонська) Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України. Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 242 300,38 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що наказ Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфраструктури України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 24 липня 2018 року № 245/к є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки він не містить чітко сформульованого одноразового грубого порушення трудових обов'язків, за яке був звільнений позивач. Крім того, позивач, не допустивши осіб, які прибули до Херсонської регіональної філії Інспекції для проведення перевірки, діяв у межах чинного законодавства і сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, а тому наявні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 протиправно не допустив до проведення перевірки осіб, які прибули до Херсонської регіональної філії Інспекції, оскільки Комісія прибула для проведення перевірки із належними повноваженнями та документами, які їх посвідчують, не забезпечив виконання наказу від 19 липня 2018 року № 137 в частині покладення на нього певних обов'язків, що призвело до неможливості проведення перевірки в цілому.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 23 липня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно встановлені фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, неодноразове недопущення ним невстановлених осіб до службових приміщень, матеріальних цінностей та документів, у тому числі з персональними даними моряків, навпаки є фактом належного виконання ним службових обов'язків, хоча апеляційним судом вказані обставини кваліфіковано як одноразове грубе порушення трудової дисципліни.
Апеляційний суд, незважаючи на надані ним пояснення, в тому числі і під час судових засідань, у рішенні обмежився лише зазначенням дат складання актів комісії про недопуск їх до проведення перевірки без дослідження інших наявних у матеріалах справи документів, які свідчать про походження актів, їх надходження до відповідача та деталі їх реєстрації в журналі, що призвело до прийняття апеляційним судом неналежних доказів.
Щодо актів про його відмову від ознайомлення з актами про відмову в допуску до перевірки від 23 та 24 липня 2018 року, то про них не згадується в службовій записці начальника юридичного відділу Т. С. Маляренко від 24 квітня 2018 року, вони не зареєстровані в «Журналі вхідної кореспонденції». Апеляційний суд не вказав, який саме акт комісії є тим, де зафіксоване одноразове грубе порушення ним трудової дисципліни.
Апеляційним судом не досліджено та не надано оцінки фактам не підтвердження особами, які прибули 23 липня 2018 року до Херсонської філії, своїх повноважень.
Судом апеляційної інстанції не надано оцінки відеозапису, долученого відповідачем, на якому працівники поліції видаляють із приміщення філії членів комісії. Крім того, апеляційний суд, прийнявши до розгляду апеляційну скаргу представника відповідача, порушив норми процесуального права, встановлені підпунктом 3 пункту 5 статті 357 ЦПК України та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України. Апеляційним судом не виконані вимоги статті 382 ЦПК України, оскільки ним у мотивувальній частині постанови не сказано, з якими доводами він не погодився з висновками суду першої інстанції, та зовсім проігнорував його відзив на апеляційну скаргу і доповнення до неї.
Надходження справи до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу на надходив
Позиція Верховного Суду
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції, - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виклад фактичних обставин справи
Судом установлено, що ОСОБА_1 з 15 березня 2013 року працював директором Маріупольської філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.
Наказом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків від 30 липня 2013 року №164/к позивача переведено на посаду заступника начальника відділу Інспекції.
Наказом від 30 липня 2013 року №27/к позивач переведений на посаду директора Маріупольської регіональної філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.
Наказом від 15 лютого 2017 року №38/к позивача звільнено з посади за порушення трудової дисципліни.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Маріупольської регіональної філії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Міністерства інфрастуктури України.
Наказом від 26 грудня 2017 року № 283/к ОСОБА_1 , директора Маріупольської регіональної філії, за його згодою, було переведено на посаду регіонального директора філій, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.
Наказом від 09 січня 2018 року № 06/к внесені зміни до наказу Інспекції від 26 грудня 2017 року № 283/к, та доповнено пункт 1 наказу після слів «регіонального директора філій» словами та знаками «(Маріупольська, Херсонська)».
19 липня 2018 року виконуючий обов'язки начальника Інспекції видав наказ № 137 «Про проведення перевірки Херсонської та Маріупольської регіональних філій Інспекції». Відповідно до вказаного наказу утворено Комісію з проведення перевірки на предмет дотримання вимог чинного законодавства та інших питань, викладених у доповідній записці начальника управління запобігання корупції, внутрішніх розслідувань та державного фінансового моніторингу від 16 липня 2018 року працівниками Херсонської та Маріупольської регіональних філій Інспекції.
23 липня 2018 року вищевказаною комісією складений акт про недотримання регіональним директором філій (Маріупольська, Херсонська) ОСОБА_1 правил етичної поведінки працівників Інспекції. Зокрема в акті зазначено, що 23 липня 2018 року о 17-25 годині на четвертому поверсі будинку, де розташована Херсонська регіональна філія інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, ОСОБА_1 під час з'ясування організаційних питань передачі ключа від кабінету вчинив сильний штовхальний рух у плече голови комісії ОСОБА_2 , під час лайки ОСОБА_1 образив члена комісії. Актом зафіксовано порушення ОСОБА_1 правил етичної поведінки.
23 липня 2018 року вищевказаною комісією складений акт про відмову в допуску до проведення перевірки на предмет дотримання вимог чинного законодавства працівниками Херсонської регіональної філії інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, із яким ОСОБА_3 відмовився ознайомлюватися, що підтверджено відповідним актом, складеним комісією.
24 та 25 липня 2018 року вищевказаною комісією знову складені акти про відмову в допуску до проведення перевірки на предмет дотримання вимог чинного законодавства працівниками Херсонської регіональної філії інспекції з питань підготовки та дипломування моряків. В актах зазначено, що ОСОБА_1 відмовився забезпечувати комісію необхідними засобами для проведення перевірки. Своїми діями ОСОБА_1 чинив активний спротив комісії при проведенні перевірки, тим самим грубо порушив наказ від 19 липня 2018 року № 137 «Про проведення перевірки».
Комісією також складені акти від 24 та 25 липня 2018 року про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з актами про відмову в допуску до проведення перевірки.
24 липня 2018 року в. о. начальника Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків видав доручення № 73 регіональному директору Грігорову О. А. з вимогою терміново надати пояснення щодо недопуску до роботи Комісії з проведення перевірки на предмет дотримання вимог чинного законодавства працівниками Херсонської та Маріупольської регіональної філії Інспекції, утвореної наказом Інспекції від 19 липня 2018 року №137, та не виконання пункту 5 наказу Інспекції від 19 липня 2018 № 137. Дорученням встановлений термін виконання до 14.00 год 24 липня 2018 року.
Таким чином, станом на 24 липня 2018 року перевірка так і не була проведена у зв'язку з перешкодами, які вчинялися з боку регіонального директора філій (Маріупольська, Херсонська) Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, а саме недопущення членів комісії до виконання покладених на них наказом від 19 липня 2018 року № 137 обов'язків.
За результатами аналізу актів та службових записок ОСОБА_1 порушив трудові обов'язки в частині недопуску Комісії до проведення перевірки та невиконання ним особисто пункту 5 наказу Інспекції від 19 липня 2018 року № 137, грубо порушив вимоги Посадової інструкції регіонального директора філій Інспекції від 29 грудня 2017 року № В-5-1-І1, пункт 3.1 розділу III Правил внутрішнього трудового розпорядку Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, затверджених начальником Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків 19 лютого 2015 року.
Наказом від 24 липня 2018 року № 245/к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади регіонального директора філій (Маріупольська, Херсонська) відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України з 25 липня 2018 року.
Доводи позивача про те, що у нього був відсутній оригінал наказу про проведення перевірки ретельно перевірені апеляційним судом та спростовані.
Відповідно до положень Інструкції з діловодства електронна копія оригіналу паперового документу - наказу від 19 липня 2018 року № 137 «Про проведення перевірки Херсонської та Маріупольської регіональних філій Інспекції» була надіслана до структурного підрозділу Інспекції - Херсонської регіональної філії корпоративною електронною поштою та отримана філією. Світлокопію вказаного наказу у день надходження, 23 липня 2018 року, було роздруковано уповноваженою особою та поставлено резолютивний підпис ОСОБА_1 .
Зазначені вище обставини підтверджують те, що на час прибуття комісії для проведення перевірки філії ОСОБА_1 , як керівник філії, був належним чином ознайомлений із наказом від 19 липня 2018 року №137 та мав донести положення наказу до працівників філії.
У матеріалах справи наявні дві копії наказу від 19 липня 2018 року №137 «Про проведення перевірки Херсонської та Маріупольської регіональних філій Інспекції»: на одній копії міститься підпис в. о. начальника Інспекції С. Кудлінського, на другій копії замість підпису стоїть печатка Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.
Посилання ОСОБА_1 на те, що на момент прибуття комісії до Херсонської регіональної філії Інспекції він не був повідомлений про перевірку, не допустив до проведення перевірки осіб, які прибули до філії Інспекції у зв'язку з тим, що вони не надали йому належним чином оформлених документів, які б давали їм право проводити перевірку філії, оскільки в наказі була відсутня печатка, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Пунктом 5.3.17 Інструкції з діловодства передбачено, що у разі надсилання документа одночасно кільком підпорядкованим установам підписується тільки оригінал, який залишається у справі установи - автора, а на місця розсилаються засвідчені сектором діловодства копії.
Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_1 протиправно не допустив до проведення перевірки осіб, які прибули до Херсонської регіональної філії Інспекції, оскільки комісія прибула для проведення перевірки із належними повноваженнями та документами, які їх посвідчують, не забезпечив виконання наказу від 19 липня 2018 року № 137 у частині покладення на нього обов'язків, що призвело до неможливості проведення перевірки загалом. Апеляційний суд дійшов правильного правового висновку, що відмова у допуску службових осіб контролюючих органів без поважних причин є грубим порушенням трудових обов'язків керівника, а відтак, є підставою для звільнення за частиною першою статті 41 КЗпП України.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
На підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України можливе при наявності таких вимог: таке рішення застосовується до певних категорій працівників; при застосуванні вказаної статті закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов'язків; таке порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.
Для звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України достатньо разового порушення керівним працівником своїх трудових обов'язків, але за умови, що таке порушення віднесене до розряду грубих, при цьому визначення ступеня тяжкості проступку належить до компетенції посадових осіб, які уповноважені призначати і звільняти керівних працівників.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків.
При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов'язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.
Обов'язковою умовою визнання діянь працівника як порушення трудових обов'язків є протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв'язку між порушенням і його наслідками.
Порушення трудових обов'язків з прямим умислом може бути визнаним таким, що підпадає під пункт 1 статті 41 КЗпП України, навіть за відсутності шкідливих наслідків.
Під порушенням трудових обов'язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових віднесені обов'язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншим локальним нормативним актом та законодавством про працю.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто саме на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що його звільнено із займаної ним посади з порушенням встановленого законом порядку, оскільки він не допускав порушення трудових обов'язків, а навпаки, виконував їх належним чином.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на те, що зі змісту наказу від 24 липня 2018 року № 245/к. убачається, що ОСОБА_1 звільнено за пунктом 1 статті 41 КЗпП України у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, з дотриманням порядку, визначеного законом для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не спростовані вказані ним доводи щодо непідтвердження особами, які прибули 23 липня 2018 року до Херсонської філії своїх повноважень, не заслуговують на увагу, оскільки наказом від 19 липня 2018 року № 137 «Про проведення перевірки Херсонської та Маріупольської регіональних філій Інспекції» саме на позивача був покладений обов'язок забезпечити виконання цього наказу, при цьому обставинам його невиконання надана належна оцінка апеляційним судом в оскаржуваному рішенні.
Доводи касаційної скарги про те, що 23 липня 2018 року на час прибуття комісії для проведення перевірки філії позивач, як керівник філії, не був належним чином ознайомлений із наказом від 19 липня 2018 року № 137, спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами, а саме, що відповідно до положень Інструкції з діловодства електронна копія оригіналу паперового документа - наказу від 19 липня 2018 року № 137 «Про проведення перевірки Херсонської та Маріупольської регіональних філій Інспекції» була надіслана до структурного підрозділу Інспекції - Херсонської регіональної філії корпоративною електронною поштою та отримана філією.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 23 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. І. Грушицький
Є. В. Петров
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська