Справа № 09/2523а
"03" липня 2007 р., 10 год. 35 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Лавріненко С.І.
за участю представників сторін: позивача - Івашков Є.Г. за довіреністю, відповідача -Білоглазенко Г.П. заступник начальника відділу за довіреністю, Асонова Н.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Подано адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001561504/0 від 24.04.2007 року (далі -спірне рішення), яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в сумі - 90591,16 грн. у тому числі: за основним платежем - 60737,26 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 29853,90 грн., з підстав невідповідності його чинному законодавству.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- відповідач протиправно не визнав наявність пільг підприємства і спортивної споруди, посилаючись на бюджетні закони, що є незаконним, оскільки пільги з плати за землю є діючими і внесення змін у податкове законодавство через бюджетні закони не допускається;
- правова позиція підприємства підтверджується касаційною практикою Вищих спеціалізованих судів: Вищого господарського суду України (ВГСУ) і Вищого адміністративного суду України (ВАСУ), зокрема, викладених у постанові ВГСУ від 21.04.2006 року по справі 12/361н, у якій вказано, що відповідно до ст..3 Закону України ««Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії», та п.17 частини першої ст.12 Закону України «Про плату за змелю»хімічне казенне об'єднання імені Г.І.Петровського було звільнено від сплати земельного податку. ВГСУ також вказав, що зміна ч.5 ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»податкової ставки на 50%, а також механізм справляння податків, не можуть запроваджуватись бюджетним законом та відповідний рік (ч.2 ст.7 Закону України «Про систему оподаткування»); постановою ВГСУ від 09.06.2005 року у справі А-13/334-04 залишена без задоволення касаційна скарга податкової служби про донарахування земельного податку на тій підставі, що пільга з земельного податку може бути змінена лише спеціальним законом про оподаткування; ВАСУ у своїх рішеннях підтримав касаційну практику свого попередника;
- підприємство ніяких порушень при платі за земельну ділянку, на якій розташований Палац спорту у період 2005-2006 років не допустив, більше того, підприємство помилково не використовувало надану йому п.17 ч.1 ст.12 «Про плату за землю»пільгу, що призвело до переплати земельного податку;
- окрім цього, ухвалою суду від 25 березня 2007 року (справа 14/1645) порушено провадженні у справі про банкрутство ДП НВК «Фотоприлад», згідно якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виключає у даний час нарахування підприємству штрафних санкцій.
Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на законність та обґрунтованість спірного рішення, мотивуючи наступним:
- посилання позивача на пільговий режим плати за землю під Палацом спорту по вул.Смілянській,78 площею 0,6774 га, яким підприємство користувалось до 01.01.2007 року, як «спортивна споруда», що використовується ним за цільовим призначенням, не має правової підстави, оскільки ст.70 Закону України від 15.03.2005 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та ст.72 Закону України від 20.12.2005 року №3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»пільги по платі за землю, визначені п.4 ч.1 ст.12 Закону України «Про плату за землю»у 2005 та 2006 роках застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій, інвалідів, їх підприємств і організацій, а також закладів фізичної культури та спорту, спортивних баз олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (скорочено - КМУ);
- підприємство у 2005-2006 роках не утримувалось за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, а також не входить в перелік закладів фізичної культури та спорту, який затверджений КМУ;
- Палац спорту та земельна ділянка під ним надавалась у 2005 році та 1-3 кварталах 2006 року в оренду ТОВ «Спортивний клуб «Сокіл»на підставі договору оренди від 19.07.2001 року, отже відповідно до ст.12 Закону України «Про плату за землю»позивач, навіть за наявності пільги, повинен сплачувати земельний податок на загальних підставах;
- посилання позивача на пільгу по платі за землю на підставі п.17 ст.12 Закону України «Про плату за землю», як підприємства науково - дослідної установи та організації, визначених ст.3 Закону України «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії»є необґрунтованим та безпідставним, оскільки зазначена норма виключена згідно із Законом України від 25.03.2005 року №2505-ІУ;
- доводи позивача щодо неправомірного нарахування штрафних санкцій не ґрунтуються на ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якої поширюються лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Щодо зобов'язань поточних кредиторів, які виникли під час судових процедур правила мораторію не діють і за цими зобов'язаннями нараховуються неустойка (штраф, пеня);
- дане питання було предметом розгляду в судових інстанціях. Так позивач звертався з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2005 року, прийнятого на підставі акту «Про результати камеральної перевірки розрахунку НВК «Фотоприлад»по земельному податку на 2003 рік»на дану земельну ділянку. Постановою ВАСУ від 21.09.2006 року скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанцій з посиланням на те, що на земельну ділянку під Палацом спорту не поширюється пільговий режим плати за землю.
В судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги, спростовуючи доводи відповідача посилався на неправильне застосування ним норм права, також на те, що правова позиція ВАСУ не однозначна, тому позивач звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою про перегляд постанови ВАСУ, на яку посилається відповідач, за винятковими обставинами; щодо визначення відповідачем розміру плати за землю, то вона відповідає документам, але позивач не повинен сплачувати земельний податок в силу наявності встановленої законодавством пільги;
- представник відповідача позов не визнала, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач подав до податкового органу (відповідач) податкові розрахунки земельного податку на 2005 та 2006 роки, згідно з якими самостійно визначив податкові зобов'язання з цього податку за 2005 рік в сумі 264902 грн. і за 2006 рік в сумі 275400 грн.. При цьому позивач застосував пільги у вигляді стовідсоткового звільнення від оподаткування земельної ділянки площею 0,6774 га під Палацом спорту по вул. Смілянській, 78 в сумі 29846,32 грн. (2005 рік) та 30890,94 грн. (2006 рік).
На підставі направлень, виданих відповідачем, відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ та згідно плану-графіка проведення документальних перевірок, відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складений акт від 17.04.2007 року №700/23-2/14312329 (далі -акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що ДП НВК «Фотоприлад»(позивач), на балансі якого знаходиться Палац спорту з басейном по вул.Смілянська,78 в м. Черкаси, в порушення вимог ст.ст.2, 7, п.17 частини першої ст.12, ст.14 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ «Про плату за землю», із змінами і доповненнями (далі -ЗУ «Про плату за землю»), у перевіреному періоді: січень-грудень 2005 року та січень-грудень 2006 року, застосував пільги в оподаткуванні земельної ділянки площею 0,6774 га під Палацом спорту та не сплачував земельний податок за вказану земельну ділянку, внаслідок чого встановлено заниження цього податку в сумі 60737,26 грн. , з яких: 29846,32 грн. -2005 рік, 30890,94 грн. -2006 рік.
Згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі скорочено -ЗУ «2181), на підставі акту перевірки прийнято спірне рішення, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в сумі - 90591,16 грн. у тому числі: за основним платежем - 60737,26 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 29853,90 грн.
Право позивача на користування земельною ділянкою під Палацом спорту по вул. Смілянській,78 в місті Черкаси, розміром 0,6774 га підтверджується Державним актом га право постійного користування землею від 12.12.1999 року ІІ-ІР №000096 і не заперечується сторонами.
Визначення суми земельного податку із земельної ділянки під Палацом спорту за 2005 та 2006 роки в сумі 60737,26 грн. позивач не заперечує, однак вважає, що згідно п.17 частини першої ст.12 ЗУ «Про плату за землю»він звільнений від сплати земельного податку.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ст.2 ЗУ «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ст.5 ЗУ «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) - є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та органзацій України, як державне підприємство, що здійснює свою господарську діяльність за різними кодами Державного класифікатора України.
Законом України «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії», від 21 вересня 2000 року №1991-ІІІ (далі - ЗУ №1991) передбачено порядок списання і реструктуризації податкової заборгованості та надання деяких пільг підприємствам, які зазначені в ст.3 цього Закону. Згідно ст.3 ЗУ №1991 цей закон поширюється також на Черкаський науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»(позивача). Прикінцевими положеннями ЗУ №1919 доповнена частина перша ст.12 ЗУ «Про плату за землю»пунктом 17 щодо звільнення від сплати земельного податку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, визначених ст.3 цього Закону.
Згідно із Законом України від 23.12.2004 року №2285-ІУ звільнення від земельного податку, передбачене в пункті 17 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю», на який посилається позивач, як на правову підставу наявності пільги, у 2005 році здійснюється виключно за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування в частині, що зараховується до відповідних бюджетів, згідно із Законом України від 23.12.2004 року №2285-ІУ. Черкаська міська рада рішення про звільнення позивача від сплати земельного податку не приймала.
Законом України від 25.03.2005 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України» із змінами і доповненнями, пункт 17 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю»щодо звільнення від сплати земельного податку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, визначених ст.3 Закону України «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії», виключений.
Таким чином, доводи позивача про наявність у нього пільги у 2005 та 2006 роках з плати за землю, як підприємства, на якого поширюється ЗУ №1991, не ґрунтується на ЗУ «Про плату за землю», в редакції, чинній у вказаних податкових періодах.
Статтею 12 ЗУ «Про плату за землю»встановлено пільги окремим категоріям платників земельного податку. Проте якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо сплати земельного податку мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підрозділи або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими у тимчасове користування, сплачується на загальних підставах.
Відповідно до ст.72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року №3235-ІУ пільги по платі за землю, визначені п.4 ч.1 ст.12 Закону України «Про плату за землю»у 2006 році застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій, інвалідів, їх підприємств і організацій, а також закладів фізичної культури та спорту, спортивних баз олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
У 2005-2006 роках Палац спорту з басейном знаходився на балансі позивача, за рахунок державного або місцевого бюджету не утримувався, за місцезнаходженням Палацу спорту (м.Черкаси вул.Смілянська,78) позивач має структурний підрозділ спортивний клуб «Сокіл», в 2005 та І - ІІІ кварталах 2006 року приміщення Палацу спорту здавалось в оренду ТОВ «Спортивний клуб «Сокіл». Отже на позивача не поширюється також пільговий режим плати за землю під Палацом спорту, встановлений п.4 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю».
З огляду на викладене, суд вважає висновок відповідача про те, що позивач у 2005 та 2006 роках повинен нараховувати та сплачувати земельний податок на загальних підставах, відповідає ЗУ «Про плату за землю». Розрахунок суми донарахування земельного податку є обґрунтованим.
Доводи позивача про протиправне застосування відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181 штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку порушенням 25 березня 2007 року провадження у справі про банкрутство ДП НВК «Фотоприлад»та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, не відповідають приписам ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У справі про банкрутство позивача заявником є Пенсійний фонд. Кредиторські вимоги ДПІ у місті Черкаси (відповідач) у справі про банкрутство позивача, будуть визначатися судом у справі про банкрутство, з врахуванням відповідних судових процедур.
Посилання позивача на неправомірність застосування Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими вносяться зміни до податкових законів, не відповідає змісту Закону від 25.03.2005 року №2505-ІУ, яким виключений п.17 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю». Даним Законом були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України, серед яких ЗУ «Про плату за землю».
Таким чином, спірне рішення є правомірним, підстав для його скасування суд не вбачає.
Суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності врахування правових позицій вищих судових інстанцій у спорах за участю податкових органів. При цьому суд вважає, що вони підлягають врахуванню у спорах з аналогічними обставинами та предметом спору. Постанови ВГСУ та ВАСУ, які за доводами позивача підлягають врахуванню при вирішенні даного спору, прийняті у справах з іншими обставинами.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у адміністративному позові Державного підприємства Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Повний текст постанови складений 12 липня 2007 року