Справа № 09/2524а
"03" липня 2007 р., 11 год. 10 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Лавріненко С.І.
за участю представників сторін: позивача - Івашков Є.Г. за довіреністю, відповідача -Білоглазенко Г.П. заступник начальника відділу за довіреністю, Асонова Н.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про спонукання до вчинення дій, -
Подано адміністративний позов, у якому позивач просить зобов'язати ДПІ у місті Черкаси зарахувати надміру сплачений позивачем у період з 12 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року земельний податок в інші податкові зобов'язання підприємства.
Заявою про внесення змін до предмету позову позивач просить зарахувати надміру сплачений позивачем у період з 12 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року земельний податок в сумі 447456,56 грн. в інші податкові зобов'язання підприємства.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
- 12 січня 2007 року ДП НВК «Фотоприлад»звернулось до відповідача із заявою про зарахування надміру сплаченого за період 2003 -2005 років земельного податку в інші податкові зобов'язання, процедура якого регулюється «Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків», затвердженого спільним наказом від 03.02.2005 року №58/78/22;
- переплата земельного податку виникла за таких обставин:
а) з 2001 року ДП НВК «Фотоприлад» мав 100% пільгу по оплаті земельного податку на підставі п.17 ч.1 ст.12 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року №2535-ХІІ, із змінами і доповненнями (далі -ЗУ «Про плату за землю»), як підприємство, що вказане в Законі України «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії», від 21 вересня 2000 року №1991-ІІІ (далі - ЗУ №1991);
б) Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»пільга була зменшена до 50% (ч.5 ст.55), а в Законі України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 року №2285-ІУ встановлено, що у 2005 році звільнення від земельного податку (в частині госпрозрахункових підприємств, що не відносяться до наукових установ), передбачене в пунктах 5-1, 6, 17, 19, 23 частини першої ст.12 ЗУ «Про плату за землю», здійснюється виключно за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування в частині, що зараховується до відповідних бюджетів (ч.5 ст.68);
в) в Законі України від 25.03.2005 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» пункт 17 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю»був виключений;
- таким чином, позивач в період 2003-2004 років використовував надану йому пільгу з земельного податку в половинному розмірі, а в 2005 році взагалі не використовував, сплачував земельний податок в повному розмірі, тому за період з 12 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року переплатив 447456,56 грн. цього податку;
- у жовтні 2006 року позивачу стало відомо, що касаційні інстанції вищих спеціалізованих судів, що розглядали податкові спори, визнали, що внесення змін до податкового законодавства через бюджетні закони є незаконним, при цьому в частині земельного податку, судові касаційні інстанції звернули увагу на те, що згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про плату за землю»ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами, крім цього Закону;
- на підтвердження правових позицій вищих спеціалізованих позивач посилається на постанови ВГСУ від 21.04.2005 року у справі 12/361н, від 09.06.2005 року у справі №А-13/334-04 та Ухвали ВАСУ від 22.03.2006 року у справі №2-653/06, від 12.04.2006 року;
- відповідач листом від 12.03.2007 року за №5354/15-3122 протиправно відмовив у зарахуванні надміру сплаченого земельного податку в інші податкові зобов'язання.
Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що з 2005 року пільги по сплаті земельного податку, що були визначені ЗУ №1991, у позивача відсутні. Окрім цього, позивач самостійно подавав до ДПІ у місті Черкаси розрахунки земельного податку і у відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі -ЗУ №2181) не може оскаржувати їх в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до ч.2 ст.18 ЗУ «Про плату за землю», який є спеціальним законом з цього податку, перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику податку допускається не більш, як за два попередні роки.
В судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про зміни до предмету позову;
- представник відповідача позов не визнала, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню з огляду на наступне.
Позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як державне підприємство, що здійснює свою господарську діяльність за різними кодами Державного класифікатора України і будучи платником земельного податку, подавав до податкового органу (відповідач) податкові розрахунки земельного податку на 2003, 2004, 2005 та 2006 роки, згідно з якими самостійно визначав податкові зобов'язання з цього податку та зазначав пільговий режим відповідних земельних ділянок.
12.01.2007 року позивач подав до податкового органу заяву за №01-10/4 про зарахування надміру сплаченого земельного податку в інші податкові зобов'язання підприємства, у якій посилаючись на п.6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, просив зарахувати у інші поточні податкові зобов'язання надміру сплачений підприємством земельний податок за період 2003-2005 років в сумі 564379,56 грн. Підставою такого зарахування вказав переплату земельного податку внаслідок не використаної пільги з цього податку у минулих періодах.
Наявність у позивача пільги, встановленої п.4 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю», із земельного податку у 2003 році було предметом спору у справі господарського суду Черкаської області №07/2178 за позовом ДП НВК «Фотоприлад»до Черкаської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 26.04.2005 року, яким визначено податкове зобов'язання із земельного податку за 2003 рік у сумі 33340,65 грн., у зв'язку з неправомірним застосуванням платником податку -ДП НВК «Фотоприлад»пільги у вигляді стовідсоткового звільнення від оподаткування земельних ділянок під поліклінікою та під Палацом спорту. Постановою ВАСУ від 21.09.2006 року № К-1023/06 у даній справі рішення господарського суду Черкаської області від 17.06.2005 року та ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2005 року скасовані, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що ДП НВК «Фотоприлад»не є «вітчизняним закладом охорони здоров'я»або «вітчизняним закладом фізичної культури та спорту»у розумінні п.4 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю», а тому на нього не поширюється пільговий режим плати за землю, встановлений цією нормою. Відповідно до ст.72 КАС України обставина, встановлена у справі №07/2178 (№ К-1023/06), щодо відсутності у ДП НВК «Фотоприлад»пільги із земельного податку, встановленої п.4 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю», щодо звільнення від оподаткування земельних ділянок під поліклінікою та під Палацом спорту, не підлягає доказуванню у даній справі.
Наявність у позивача пільги, встановленої п.17 ч.1 ст.12 ЗУ «Про плату за землю» із земельного податку у 2005 та 2006 роках було предметом спору у справі 09/2524а за позовом ДП НВК «Фотоприлад»до ДПІ у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, згідно якого визначено податкове зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в сумі - 90591,16 грн. у тому числі: за основним платежем - 60737,26 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 29853,90 грн. з підстав неправомірного застосування пільги в оподаткуванні земельної ділянки площею 0,6774 га під Палацом спорту. Постановою господарського суду Черкаської області від 03.07.2007 року у позові відмовлено повністю, оскільки суд прийшов до висновку, що відповідно до ЗУ «Про плату за землю»у 2005 та 2006 роках позивач повинен нараховувати та сплачувати земельний податок на загальних підставах. Постанова не набрала законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.18 ЗУ «Про плату за землю», який є спеціальним законом з цього податку, перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику податку допускається не більш, як за два попередні роки. З дня подання позивачем заяви про зарахування надміру сплаченого земельного податку в інші податкові зобов'язання, двома попередніми роками є 2006 та 2005 роки.
Відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ №2181 податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.
Позивач уточнюючі розрахунки до поданих ним податкових розрахунків земельного податку не подавав Сторони не дійшли згоди щодо наявності, розміру надміру сплаченого земельного податку та періоду, за який він був сплачений.
За вищевикладених обставин, відсутні правові підстави вважати заявлену позивачем суму земельного податку за період з 12 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року надміру сплаченою, відповідно, відсутні підстави для зарахування її в інші податкові зобов'язання.
Суд погоджується з доводами позивача про необхідність врахування судом першої інстанції правових позицій вищих судових інстанцій у спорах за участю податкових органів. Судом врахована практика ВСУ, ВГСУ, ВАСУ вирішення спорів за участю податкових органів. Однак постанови ВГСУ та ВАСУ, які за доводами позивача підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні даного спору, прийняті у справах з іншим предметом спору за іншими обставинами.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у адміністративному позові державного підприємства Науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про спонукання до вчинення дій.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена в повному обсязі 12 липня 2007 року.