24.01.2020
Справа № 522/17778/16-к
Провадження № 1-кс/522/368/20
24 січня 2020 року колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Єгорівка, Роздільнянського району, Одеської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
- обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Гандрабури, Ананьївського району, Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
- обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,
питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачуваного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України.
На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не було завершено, до спливу дії ухвал про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених.
Судом відповідно до вимог ст. 331 КПК України на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , оскільки строк перебування їх під вартою закінчується.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , під вартою на 60 днів.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисник, заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та просили не продовжувати строк обраного запобіжного заходу обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст. 29 Конституції України, а також ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178. 181, 183, 199, 331 КПК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , колегія суддів враховує, що вони обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, які є особливо тяжкими та тяжкими злочинами, відповідно, крім того ОСОБА_5 також обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, разом з цим колегія судів приймає до уваги те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 раніше були засуджені, стан їх здоров'я не перешкоджає їх перебуванню у місці попереднього ув'язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть не виконувати покладені на них процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинувачених від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченим, в разі визнання їх винуватими.
Ризик впливу на свідків та потерпілого підтверджується тим, що обвинувачені перед загрозою суворого покарання можуть вчинити дії, спрямовані на залякування потерпілого та свідків, з метою спотворення їх показань в суді.
За таких підстав ризик впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки обвинувачені ніде не працевлаштовані, тобто не мають постійного джерела доходу, та на переконання колегії суддів останні можуть вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв'язку з відсутністю засобів для існування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинувачених оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314, 331, 371, 372, 392 КПК України, -
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 24 березня 2020 року, включно.
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 24 березня 2020 року, включно.
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 24 березня 2020 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув'язнення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3