Ухвала від 31.01.2020 по справі 502/128/20

Справа № 502/128/20

УХВАЛА

31 січня 2020 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Манжос Н. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 27.01.2020 року з заявою про встановлення факту належності договору купівлі - продажу від 10.06.2003 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

При цьому, виходячи з аналізу норми ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку встановлюються лише факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Тобто тих фактів, які породжують для особи права, передбачені юридичними нормами.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду та які має враховувати суд, виходячи з положень ч.3 ст. 294 ЦПК України.

При ознайомлені з заявою та доданими до неї документами встановлені підстави для залишення заяви без руху, у зв'язку з недодержанням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме:

- в порушення п. 2 ч. 3 вищезазначеної статті заявником не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).

- в порушення п. 5 ч. 3 вищезазначеної статті заявником не залучено в якості заінтересованої особи іншу сторону вищезазначеного договору;

- в порушення п. 6 ч. 3 вищезазначеної статті заявником не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- в порушення п. 9 ч. 3 вищезазначеної статті заявником не зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

- заява не містить підтверджень про те, що заявником не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- відсутні посилання щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення ч. 2 п. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, позивач повинен сплатити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» та1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Отже, за одну вимогу у справах окремого провадження сума судового збору становить 420 гривень 40 копійок.

Однак заявником не сплачено судовий збір у вищезазначеному розмірі.

Ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях),повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього,своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України та при оформленні додатків до такої позовної заяви не було виконано вимоги ст. 95 ЦПК України, зокрема, в позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також додатки, які залучені до позовної заяви не завірені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. ст. 27, 175, 177, 185, 294, 315, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху.

Надати заявнику строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду Н. В. Манжос

Попередній документ
87430272
Наступний документ
87430274
Інформація про рішення:
№ рішення: 87430273
№ справи: 502/128/20
Дата рішення: 31.01.2020
Дата публікації: 10.02.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кілійський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: