Справа № 493/1647/19
Провадження № 1-кп/493/47/20
06 лютого 2020 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019160230000308 від 18.07.2019 року 18.07.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України,
Згідно постанови Балтського районного суду Одеської області від 22.03.2019 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком на 120 годин.
Постанова набрала законної сили 02.04.2019 року та 03.04.2019 року прийнята до виконання Балтським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.
26.04.2019 року Балтським РВ філії ДУ «Центр Пробації» в Одеській області ОСОБА_4 постановлено на облік та роз'яснено порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді корисно суспільних робіт, наслідки у разі ухилення від їх виконання.
Того ж дня, ОСОБА_4 видано направлення до КУ «Балта-благоустрій» Балтського району Одеської області для відпрацювання суспільно корисних робіт, згідно якого останній повинен був приступити до відпрацювання суспільно корисних робіт не пізніше 02.05.2019 року, однак ОСОБА_4 відмовився від отримання направлення та від виконання покладеного на нього Балтським районним судом Одеської області обов'язку відпрацювання суспільно корисних робіт, пояснивши, що він сплатив значну суму аліментів на утримання малолітнього сина.
28.05.2019 року за ухилення від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, постановою Балтського районного суду Одеської області ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 183-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 8 діб.
09.07.2019 року ОСОБА_4 видано повторне направлення до КУ «Балта-благоустрій» Балтського району Одеської області для відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Балтського районного суду Одеської області від 22.03.2019 року, згідно якого останній повинен був приступити до відпрацювання суспільно корисних робіт не пізніше 10.07.2019 року.
Згідно наказу № 129 по КУ «Балта-балгоустрій» від 09.07.2019 року ОСОБА_4 прийнято на відпрацювання суспільно корисних робіт та складеного графік на виконання вказаних робіт, згідно якого останній повинен був їх відпрацювати в період з 10.07.2019 року по 30.07.2019 року.
Однак, ОСОБА_4 , передбачаючи наслідки своїх дій, з метою ухилення від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, після притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.. 183-2 КУпАП, умисно, в період з 10.07.2019 року по 30.07.2019 року продовжив ухилятися від відбування адміністративного стягнення, що виразились у неприбутті до місця виконання адміністративного стягнення та не відпрацюванні жодної години суспільно корисних робіт згідно постанови суду від 22.03.2019 року, чим злісно ухилився від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Обвинувачений винним себе у вчинені вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що має захворювання хребта. Дане захворювання не дозволяє йому вільно рухатися, у зв'язку з чим не мав можливості відпрацювати суспільно корисні роботи.
У скоєному обвинувачений розкаюється, обставини справи розуміє правильно, докази не оспорює, що відповідно до умов ч. 3 ст. 349 КПК України, дає суду право, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив злочин, передбачений ст.. 389-2 КК України, що кваліфікується як злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Згідно досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_4 , наданої Балтським РВ філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області, ризик вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства мають середній рівень, враховуючи який, а також інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію теперішнього правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації, відбування покарання із застосуванням іспитового строку можливе за умови застосування конкретних обов'язків для даної особи, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
В силу ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, думку прокурора і вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року зі змінами, при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, також мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З огляду на зазначене, беручи до уваги думку прокурора, яка просить застосувати стосовно обвинуваченого умовний термін покарання, обвинуваченого, який просить не позбавляти його волі та дати можливість виправитись, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього, в силу ст. 76 КК України, обов'язки. При цьому, суд приходить до висновку, що умовний вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 389-2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в один рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим - протягом того ж строку з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору.