"03" лютого 2020 р. Справа № 916/3059/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,
за участю представників сторін:
позивача: Зудінова О.С., згідно довіреності №1 від 26.09.2019р.
відповідача: Цушко С.Є., згідно довіреності від 23.10.2019р.,
розглянувши справу №916/3059/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропром-Центр” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 60, корпус “П”, офіс 9; адреса для листування: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Європейська, 51) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОЗА “ВА” (68525, Одеська область, Тарутинський район, с. Надрічне, вул. Центральна,89) про стягнення 2739243,11грн., із яких 2229190,62грн. основного боргу, 10351,91грн. три проценти річних, 9477,79грн. втрат від інфляції, 90222,79грн. пені, 400000грн. штрафу,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 30.10.2018р. між ТОВ «ЛОЗА ВА» та ТОВ «Агропром-Центр» було укладено договір про поставку товару №50, на виконання умов якого сторонами підписано специфікації: №50/19/000000003779 від 30.10.2018р., №50/19/000000003782 від 13.11.2018р., №50/19/000000003910 від 30.11.2018р., №50/19/000000000814 від 29.03.2019р., №50/19/000000000758 від 05.04.2019р. За вказаними специфікаціями позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4413139,59грн. Відповідачем частково оплачено отриманий від позивача товар на суму 592723,13грн., частково здійснено повернення товару на суму 151225,44грн., у зв'язку з чим позивач вважає наявною у відповідача заборгованість в сумі 2229190,62грн. На суму несвоєчасно оплаченої заборгованості позивач нарахував до стягнення з відповідача 10351,91грн. три проценти річних, 9477,79грн. втрат від інфляції, 90222,79грн. пені, 400000грн. штрафу.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Подані відповідачем письмові пояснення від 03.02.2020р. за вх.№2723/20 залучені до матеріалів справи. Так, у вказаних поясненнях відповідач просить суд при винесені судового рішення врахувати (попри форс-мажорні обставини (посухи), які виникли у відповідача), часткове виконання зобов'язань, щодо погашення основного боргу та зменшити суму штрафних санкцій, пені, які є значними у розмірі для відповідача.
Ухвалою суду від 18.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/3059/19, постановлено розглядати справу №916/3059/19 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 18.11.2019р. об 11год.40хв.
У судовому засіданні 18.11.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 02.12.2019р. о 12год.30хв.
У судовому засіданні 02.12.2019р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 16.12.2019р. о 14год.00хв.
У судовому засіданні 16.12.2019р. оголошено протокольні ухвали про продовження строку проведення підготовчого провадження за власною ініціативою суду до 16.01.2020р. включно, про перерву до 02.01.2020р. о 10год.20хв.
У судовому засіданні 02.01.2020р. оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 03.01.2020р. об 11год.30хв.
Ухвалою суду від 03.01.2020р. відкладено розгляд справи на 03.02.2020р. о 16год.30хв.
Клопотання позивача від 18.11.2019р. за вх.№2-5638/19 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено ухвалою суду від 18.11.2019р.
Подані позивачем письмові пояснення від 25.11.2019р. за вх.№24277/19 долучені до матеріалів справи.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
30.10.2018р. між ТОВ «Агропром-центр» (постачальник) та ТОВ «ЛОЗА ВА» (покупець) було укладено договір поставки товару №50, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві насіннєвий матеріал, продукцію сільськогосподарського та виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. Найменування товару, його кількість, ціна й загальна вартість вказуються в специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору. Партією товару вважається загальна кількість товару в асортименті, зазначеному в накладній. Вартістю партії товару вважається загальна вартість товару в асортименті, зазначеному в накладній. Датою поставки партії товару вважається дата, зазначена в накладній. Сумою договору вважається вартість всіх партій товару, зазначена у всіх специфікаціях (п.п.1.1., 1.2., 1.3. договору).
Товар поставляється покупцеві партіями. Базис поставки товару - ЕХW склад постачальника (згідно Інкотермс у редакції 2010 року), що перебуває за адресою: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Нахімова 82в. Ціна партії товару і загальна його вартість вказуються у специфікації, сторони встановлюють ціну товару та розміри платежів у гривнях та визначають їх еквівалент у відповідній іноземній валюті (Євро/Долар США, надалі - еквівалент), відповідно до валютного курсу, встановленому у специфікації за домовленістю сторін. Підставою для оплати за товар є рахунок постачальника, що надсилається покупцеві по факсу та/або електронній пошті, Без рахунку, виписаного постачальником, передплата (оплата) не проводиться. Рахунок є дійсним для оплати тільки протягом 2 (двох) робочих днів з дати його виписки постачальником У випадку, якщо постачальник не отримав від покупця оплату протягом 2 (двох) робочих днів з дати виставлення рахунку, покупець зобов'язаний звернутися до постачальника за новим рахунком. Строки оплати товару вказуються у специфікації. Якщо товар буде поставлено з відстроченням розрахунків на визначений строк в специфікації, це вважатиметься - товарним кредитом в розумінні ПКУ і ст.625 ЦКУ. Покупець зобов'язаний оплатити постачальникові товар у строки та порядку, зазначеному у специфікації, а також здійснити корегування ціни товару в порядку, передбаченому дійсним договором (специфікацією). Покупець здійснює розрахунки з постачальником за товар у безготівковій формі (п.п.2.1., 3.1., 3.2., 3.4., 3.5., 3.6. договору поставки №50 від 30.10.2018р.).
Згідно п.4.2. договору поставки №50 від 30.10.2018р. у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення. У разі прострочення платежу понад двадцять днів, крім нарахованої пені, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, що складається з ціни товару, курсової різниці та товарного кредиту.
Відповідно до п.6.1. договору поставки №50 від 30.10.2018р. договір діє до 31.12.2019р.
До договору поставки №50 від 30.10.2018р. між сторонами було підписано наступні специфікації: №50/19/000000003779 від 30.10.2018р. на суму 1524681,84грн., №50/19/000000003782 від 13.11.2018р. на суму 483703,61грн., №50/19/000000003910 від 30.11.2018р. на суму 1376545,44грн., №50/19/000000000814 від 29.03.2019р. на суму 421308грн., №50/19/000000000758 від 05.04.2019р. на суму 460000,80грн., №50/19/000000000731 від 29.03.2019р. на суму 146899,90грн.
Позивачем було поставлено відповідачу товар за накладними №3779 від 30.10.2018р. на суму 15245681,84грн., №3782 від 13.11.2018р. на суму 483703,61грн., №3910 від 30.11.2018р. на суму 1376545,44грн., №731 від 29.03.2019р. на суму 146899,90грн., №814 від 29.03.2019р. на суму 421308грн., №758 від 11.03.2019р. на суму 460000,80грн., на підставі довіреностей №35 від 30.10.2018р., №44 від 30.11.2018р., №26 від 29.03.2019р., №27 від 29.03.2019р., від 11.04.2019р.
На оплату товару позивач виписав відповідачу наступні рахунки №3779 від 30.102018р., №3782 від 13.11.2018р., №3910 від 30.11.2018р., №731 від 29.03.2019р., №814 від 29.03.2019р., №758 від 05.04.2019р.
Листом №95 від 25.03.2019р. відповідач звернувся до позивача з проханням про повернення товару. Фактично товар відповідачем повернутий позивачу за накладними на повернення від покупця №8 від 26.03.2019р. на суму 662640грн., №9 від 26.03.2019р. на суму 40500грн., №10 від 26.03.2019р. на суму 888085,44грн.
На підтвердження проведення відповідачем оплати за отриманий товар позивач подав до справи роздруківку виписки із «Приват 24 для бізнесу» за період з 05.04.2019р. по 15.04.2019р., платіжні доручення №1621 від 05.04.2019р. на суму 24483,32грн., №1627 від 08.04.2019р. на суму 4896,66грн., №1629 від 08.04.2019р. на суму 138000,24грн., №3509 від 15.04.2019р. на суму 126392,40грн., виписку АТ «Укрсиббанк» за 28.03.2019р.
Подані позивачем до справи листи ТОВ «Агропром-центр» №212/2 від 16.09.2019р., №98 від 23.09.2019р., №214/2 від 23.09.2019р. свідчать про недосягнення між сторонами згоди стосовно відстрочення/розстрочення відповідачу строків оплати заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, договір поставки №50 від 30.10.2018р., специфікації: №50/19/000000003779 від 30.10.2018р., №50/19/000000003782 від 13.11.2018р., №50/19/000000003910 від 30.11.2018р., №50/19/000000000814 від 29.03.2019р., №50/19/000000000758 від 05.04.2019р., №50/19/000000000731 від 29.03.2019р., накладні №3779 від 30.10.2018р., №3782 від 13.11.2018р., №3910 від 30.11.2018р., №731 від 29.03.2019р., №814 від 29.03.2019р., №758 від 11.03.2019р., довіреності №35 від 30.10.2018р., №44 від 30.11.2018р., №26 від 29.03.2019р., №27 від 29.03.2019р., від 11.04.2019р., рахунки, накладні на повернення від покупця №8 від 26.03.2019р., №9 від 26.03.2019р., №10 від 26.03.2019р., платіжні доручення №1621 від 05.04.2019р., №1627 від 08.04.2019р., №1629 від 08.04.2019р., №3509 від 15.04.2019р., банківські виписки свідчать про поставку позивачем відповідачу товару на суму 4413139,59грн., повернення відповідачем товару на суму 1591225,44грн., проведення відповідачем оплати в сумі 592723,43грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2229190,62грн., з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають судом задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасним проведенням відповідачем оплати заборгованості, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню загалом в сумі 90222,79грн., 400000грн. штрафу.
За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення 400000грн. штрафу підлягає судом задоволенню у повному обсязі.
При цьому, при обрахунку пені позивач припустився арифметичних помилок: за специфікацією №3779 від 30.10.2018р. по заборгованості в сумі 718368,20грн. сума пені за 15 днів прострочки складає 4871,13грн., а не 3595,78грн., як вказав позивач; за специфікацією №3782 від 13.11.2018р. по заборгованості в сумі 369336,34грн. сума пені за 15 днів прострочки складає 2504,40грн., а не 1848,70грн., як вказав позивач; за специфікацією №731 від 29.03.2019р. по заборгованості в сумі 117519,92грн. сума пені за 15 днів прострочки складає 796,88грн., а не 588,24грн., як вказав позивач; за специфікацією №814 від 29.03.2019р. по заборгованості в сумі 294915,60грн. сума пені за 15 днів прострочки складає 1999,77грн., а не 1476,19грн., як вказав позивач. Однак, так як суд обмежений розміром заявлених позивачем позовних вимог, повному задоволенню судом підлягає сума пені, що заявлена позивачем.
При цьому, суд враховує наступне.
У поясненнях від 03.02.2020р. за вх.№2723/20 відповідач виклав до суду прохання про зменшення суми штрафу та пені. В обґрунтування такого відповідач вказує на те, що ТОВ «ЛОЗА «ВА» є сільськогосподарським підприємством, основними видами діяльності якого є вирощування зернових культур та виноградарство, виробництво виноматеріалів, а тому діяльність підприємства пов'язана із врожайністю сільськогосподарських культур та залежить від сезонних робіт. Через незалежні від відповідача обставини, а саме засушливі умови восени 2018 р., а також у весняно-літній період 2019 р. відповідач не зміг своєчасно виконати свої зобов'язання перед позивачем у частині повної оплати за поставлений товар. Однак, на думку відповідача, із розрахунків між сторонами вбачається, що відповідачем за можливості здійснювались часткові платежі на погашення поставленого за специфікаціями товару позивачем. Крім того, зазначив відповідач, що на неодноразові звернення позивача до нього з вимогами оплатити отриманий товар за договором у формі телефонних дзвінків, електронних листів, відповідач повідомляв (та не ухилявся від виконання зобов'язання в частині погашення суми основного боргу) про фінансову ситуацію, яка склалась на підприємстві, та просив домовитись про розстрочку боргу, однак, домовленості щодо розстрочки боргу між сторонами досягнуто у позасудовому порядку не було.
В підтвердження форс-мажорних обставин (посухи), які призвели до неможливості виконання зобов'язань за договором поставки №50 від 30.10.2018р. між ТОВ «ЛОЗА «ВА» та ТОВ «Агропром-Центр» у повному обсязі, ТОВ «ЛОЗА «ВА» було отримано та подано до справи наступні докази. 31.05.2019 р. Комісією у складі директора, агронома ТОВ «ЛОЗА «ВА», голови Надрічненської сільради, депутата Надрічненської сільради, головного спеціаліста відділу АПК Тарутинської РДА було складено акт обстеження стану посівів озимих та ярих с/г культур ТОВ «ЛОЗА «ВА» та встановлено, що внаслідок посухи (а саме, теплої зими та низької (майже нульової) кількості випалих опадів восени 2018 р. та навесні 2019 р. підприємство отримало слабкі сходи, що значно може вплинути на майбутній врожай. 09.08.2019р. відповідач здійснив розрахунок вартості недобору врожаю 2019 р. внаслідок непогоди, за результатами якого, сума недобору врожаю склала 18789200грн. 14.08.2019р. відповідачем було отримано довідку з Гідрометцентру Чорного та Азовського морів №709/-09, в якій зазначено, що засушливі умови восени 2018 р. а також у веснянно-літній період 2019 р. негативно впливали на стан посівів озимої пшениці, озимого ячменю, вівса, озимого ріпаку, кукурудзи, соняшника на землях ТОВ «ЛОЗА «ВА». 12.09.2019 р. комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Тарутинської РДА прийнято рішення 6/1, яким встановлено, що на території Надрічненської сільської ради Тарутинського району, Одеської області, у т.ч. на землях ТОВ «ЛОЗА «ВА» сталася небезпечна подія природного характеру пов'язана із сильною спекою і посухою, яка призвела до пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок гідрометероологічних явищ і призвела до завдання матеріальних збитків ТОВ «ЛОЗА «ВА». 30.09.2019р. відповідачем було отримано Сертифікат Одеської регіональної ТПП №5100-19-0310 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), згідно якого засвідчено посуху на території с. Надрічне, Тарутинського р-ну, Одеської області. При цьому, сертифікат містить визначення щодо неможливості виконання зобов'язань відповідача, а саме продажу ТОВ "Хорсагро Інвест" пшениці власного врожаю 2019р. на умовах договору купівлі-продажу №05-2019/ХАИ від 02.01.2019р.
Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За положеннями ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.
Так, неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Сторони підтверджують той факт, що заборгованість відповідачем повністю не погашено до відкриття провадження по справі №916/3059/19, отже, ступінь виконання відповідачем зобов'язань характеризується неповним, несвоєчасним погашенням заборгованості, що має місце. Поряд із цим, відповідач не подав до суду доказів, що підтверджують його фінансове становище (баланси, фінансові звіти, довідки банківських установ про відсутність грошових коштів на рахунках, докази наявності кредитних правовідносин із банківськими установами та кредитної заборгованості). Суд, беручи до уваги наведене, доходить висновку про недоведеність відповідачем обставин, що свідчать на користь можливості зменшити розмір заявленої до стягнення пені та штрафу, у зв'язку з чим у відповідному клопотанні відповідача відмовляє.
Одночасно подані відповідачем разом з поясненнями документи щодо існування в період з 2018 по 2019р. несприятливих погодних умов, які спричинили низький врожай на землях ТОВ «ЛОЗА ВА» (с. Надрічне, Тарутинський район, Одеська область), на думку суду, є недостатніми доказами за умови ненадання до суду вищенаведених доказів наявності фінансової неспроможності виконання зобов'язань за досліджуваними правовідносинами, оскільки подані відповідачем документи не підтверджують проведення господарської діяльності лише на території, визначеної у сертифікаті Одеської регіональної ТПП №5100-19-0310 - с. Надрічне, Тарутинського район, Одеської області, з врахуванням вказаних у Витязі з ЄДРЮОФОПГФ від 03.02.2020р. №1006276284 видів діяльності, а отже, неможливості виконання зобов'язань за рахунок проведення господарської діяльності товариства в цілому.
Крім того, позивач у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий товар нарахував до стягнення з відповідача 10351,91грн. три проценти річних, 9477,79грн. втрат від інфляції.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами перевірки судом зробленого позивачем розрахунку суми втрат від інфляції, суд встановив, що він є вірним, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 9477,79грн. втрат від інфляції підлягає судом задоволенню у повному обсязі.
Стосовно проведеного позивачем розрахунку трьох процентів річних суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем допущено помилку при обрахунку процентів за специфікацією №3782 від 13.11.2018р. по заборгованості в сумі 369336,34грн., а саме, за умови обраного позивачем для підрахунку періоду з 16.09.2019р. по 01.10.2019р. у формулі розрахунку застосовано кількість днів - 60, тоді як вказаний період охоплює 15 днів, отже, сума трьох процентів річних за названою специфікацією від суми заборгованості 369336,34грн. в межах обраного позивачем періоду обрахунку складає 455,35грн. Таким чином загальна сума трьох процентів за всіма специфікаціями складає 8986,26грн., у зв'язку з чим підлягає судом частковому задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних, а саме в сумі 8986,26грн.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).
Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач подав до справи договір про надання правничої допомоги №2609-1/19 від 26.09.2019р., укладений між Адвокатським об'єднанням «Майстер права» та ТОВ «Агропром-центр», акт прийому-передачі виконаних робіт від жовтня 2019р. на суму 18000грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1348 від 15.02.2018р., платіжне доручення №1075 від 01.10.2019р. про оплату правничих послуг в сумі 18000грн.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 41088,66грн., які підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача в сумі 41068,18грн. внаслідок часткового задоволення позовних вимог.
Відшкодуванню позивачу також підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 17991,03грн. за умови задоволення судом позовних вимог не в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропром-Центр” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 60, корпус “П”, офіс 9; адреса для листування: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Європейська, 51) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОЗА “ВА” (68525, Одеська область, Тарутинський район, с.Надрічне, вул. Центральна,89) про стягнення 2739243,11грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОЗА “ВА” (68525, Одеська область, Тарутинський район, с. Надрічне, вул. Центральна,89, код ЄДРПОУ 05406184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропром-Центр” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 60, корпус “П”, офіс 9; адреса для листування: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Європейська, 51, код ЄДРПОУ 30211319) 2229190 (два мільйони двісті двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто) грн. 62коп. основного боргу, 400000 (чотириста тисяч) грн. штрафу, 8986 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 26коп. три проценти річних, 90222 (дев'яносто тисяч двісті двадцять дві) грн. 79 коп. пені, 9477 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 79 коп. втрат від інфляції, 41068 (сорок одну тисячу шістдесят вісім) грн. 18 коп. судового збору, 17991 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 03 коп. витрат на правничу допомогу.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Агропром-Центр” (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, 60, корпус “П”, офіс 9; адреса для листування: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Європейська, 51) у задоволенні решти частини позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07 лютого 2020 р.
Суддя І.А. Малярчук