вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" січня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/13158/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Куксова В.В.
за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 28.01.2020 року у справі №910/13158/19 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Антимонопольного комітету України
на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2019
у справі №910/13158/19 (суддя - Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ"
до Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення.
Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення частково дії рішення відповідача, заборони відповідачу та його структурним підрозділам вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням спірного рішення та розміщенням на сайті відповідача відповідної інформації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" задоволено частково. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у даній справі законної сили, зупинено дію Рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р, прийнятого у справі № 143-26.13/107-18, в частині щодо Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ". В іншій частині заяви відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 про забезпечення позову у справі №910/13158/19, оскільки не відповідає положенням ст.280 ГПК України.
Також, скаржник посилається на те, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Комітету жодним чином не вплине на виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, скаржник стверджує, що оскарження рішення Комітету призводить до автоматичного зупинення його виконання на час розгляду справи в суді, тому підстави для повторного зупинення дії рішення - відсутні.
Тобто, скаржник фактично оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали оскарження №910/13158/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Ходаківської І.П., суддів: Владимиренко С.В. та Корсака В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скарго Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.11.2019.
У судовому засіданні 27.11.2019 було оголошено перерву до 11.12.2019, про що учасники справи повідомлені під розписку, яку залучено до матеріалів справи.
11.12.2019 представником Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" Кардашевською Т.В. подано заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого: Ходаківської І.П., суддів: Владимиренко С.В., Корсака В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" Кардашевської Т.В. про відвід колегії суддів у складі головуючого: Ходаківської І.П., суддів: Владимиренко С.В., Корсака В.А. у справі №910/13158/19 визнано необґрунтованою; зупинено провадження у справі №910/13158/19 та передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 для розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" Кардашевської Т.В. про відвід колегії суддів у складі головуючого: Ходаківської І.П., суддів: Владимиренко С.В., Корсака В.А. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" про відвід колегії суддів у складі головуючого: Ходаківської І.П., суддів: Владимиренко С.В., Корсака В.А. від розгляду справи № 910/13158/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 провадження у справі № 910/13158/19 поновлено.
18.12.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А. у справі № 910/13158/19 подано заяву про самовідвід.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 заяву про самовідвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А. від розгляду справи №910/13158/19 задоволено, матеріали оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст.32 ГПК України.
Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/13158/19, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.; розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 ухвалено здійснювати спочатку зі стадії відкриття апеляційного провадження; розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 призначено на 14.01.2020 о 11:50 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" наданим йому процесуальним правом не скористалося та у судове засідання, яке відбулося 14.01.2020, не з'явилось, своїх представників не направив. При цьому, подало клопотання, в якому просить відкласти розгляд даної справи у зв'язку з перебуванням його представника в день слухання справи у відряджені.
Представник скаржника у даному судовому засіданні не заперечував проти задоволення зазначеного вище клопотання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" про відкладення розгляду справи №910/13158/19 задоволено та розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 відкладено на 28.01.2020 о 11:20 год.
Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" 28.01.2020 через канцелярію суду о 11 год. 00 хв. подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Яковлєва М.Л., суддів: Куксова В.В., Шаптали Є.Ю.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" у судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2020, підтримала заяву про відвід.
Представник Антимонопольного комітету України у даному судовому засіданні заперечив проти заяви про відвід та вказав на її необґрунтованість.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" про відвід колегії суддів зловживанням процесуальними правами; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" про відвід колегії суддів залишено без розгляду; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" про недопустимість зловживання процесуальними правами.
Представник скаржника у даному судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В свою чергу, представник Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав, виходячи з наступного.
Рішенням Антимонопольного комітету України № 583-р від 03.09.2019 р. у справі №143-26.13/107-18 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Голекс" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон" (оголошення №UA-2017-12-20-000968-с), проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"(п.1 Рішення).
За вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" накладено штраф у розмірі 31 268 543 грн (п.2 Рішення).
Також визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Голекс" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон" (оголошення № А-2018-01-04-000345-а), проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (п.4 Рішення).
За вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" штраф у розмірі 31 286 543 грн (п.5 Рішення).
Як вбачається з позовної заяви, позивач не погоджується з прийнятим Комітетом Рішенням та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства в частині комплексного, повного, об'єктивного, неупередженого дослідження усіх обставин справи, що свідчить про неповноту проведеного розслідування, невідповідність висновків АМКУ фактичним обставинам справи та незаконність прийнятого за результатами розслідування рішення. Оскаржуване рішення, за доводами позивача, повністю суперечить вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо правосудного та об'єктивного рішення АМКУ, та є таким, що постановлено в результаті неправильного застосуванням норм матеріального права в частині визначення антиконкурентних узгоджених дій, у зв'язку з чим просить суд визнати оспорюване рішення недійсним.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупинити дію рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р, прийнятого у справі № 143-26.13/107-18, в частині щодо Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ"; заборонити Антимонопольному комітету України, будь-яким його органам та структурним підрозділам вчиняти всі та будь-які дії, пов'язані з виконанням Рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р, прийнятого у справі № 143-26.13/107-18, в тому числі стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" штрафу у розмірі 31 268 543 гривні за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення та 31 286 543 гривні за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини Рішення, а також нараховувати пеню за кожен день прострочення сплати штрафу від суми штрафу, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; заборонити Антимонопольному комітету України розміщувати на своєму сайті, що розміщується за адресою: http://www.amc.gov.ua, будь-яку інформацію, що стосується Рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583- р, та зобов'язати видалити вже розміщену інформацію, що стосується цього Рішення.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" зазначає, що дія оскаржуваного рішення Комітету дає можливість відповідачу стягувати з позивача в примусовому порядку штраф у розмірі 31 268 543 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини оскаржуваного Рішення та 31 286 543 грн за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини оскаржуваного Рішення, а також нараховувати пеню за кожен день прострочення сплати штрафу від суми штрафу, не очікуючи остаточного рішення суду у цьому судовому спорі.
Заявник вказує, що виконання рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р в частині стягнення штрафу, загальний розмір якого є значним, може суттєво вплинути негативним чином на виробничий процес Товариства в цілому та взагалі поставити під загрозу його фінансову платоспроможність, що фактично нівелює ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, заявник зазначає, що в разі задоволення даного позову, повернення такої значної суми коштів з державного бюджету може бути неможливим або значно утрудненим, що вимагатиме від позивача значних зусиль та пов'язаних з цим витрат, що в свою чергу спричинятиме матеріальні витрати позивача у зв'язку з неможливістю використовувати зазначені кошти у своїй господарській діяльності.
Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції вказав на те, що заявлений спосіб забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, тож такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити належне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім того, застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Також, суд першої інстанції погодився з доводами заявника про те, що виконання рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р. в частині стягнення штрафу, розмір якого є значним, до вирішення спору щодо законності такого рішення, може негативно вплинути на виробничий процес товариства в цілому та поставити під загрозу його фінансову платоспроможність та призвести до неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також додаткового ускладнення поновлення прав позивача (у разі задоволення позову), у випадку необхідності повернення з Державного бюджету стягнутих коштів та понесення у зв'язку з цим додаткових витрат. З огляду на що, судом першої інстанції задоволено заяву про забезпечення позову в частині зупинення дії рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р.
Стосовно вимог заяви про заборону вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням спірного Рішення, в тому числі стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" штрафів та нарахування пені за кожен день прострочення сплати штрафів, суд першої інстанції вказав на те, що оскільки дію рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р зупинено, то вчинення вищеперелічених дій (у тому числі, виконання Рішення, нарахування пені тощо), під час дії зазначеного заходу забезпечення позову, не вимагає постановлення додаткового процесуального рішення.
Що стосується вимог про заборону Антимонопольному комітету України розміщувати на своєму сайті, що розміщується за адресою: http://www.amc.gov.ua, та зобов'язання видалити вже розміщену будь-яку інформацію, яка стосується рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість їх, оскільки, по-перше, у заяві про забезпечення позову заявник жодним чином не обґрунтував і не довів необхідність здійснення таких дій, як видалення чи заборона розміщення інформації про прийняття оспорюваного Рішення, та наявність взаємозв'язку між такими заходами забезпечення позову та предметом позову, а також можливості таких заходів забезпечити належне виконання судового рішення у разі задоволення позову; по-друге, заявником жодним чином не доведено, що вжиття таких заходів забезпечення позову не призведе до втручання у звичайну діяльність відповідача та виконання ним власних функцій та повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Згідно із ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
У відповідності до ч.ч.3-5 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:
згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;
за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону;
за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,
а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Таким чином, наведеною нормою передбачене право господарського суду самостійно зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за наявності на те достатніх підстав.
У відповідності до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ч.1 ст.137 ГПК України).
Відповідно до ч.11 ст.137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018 ) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені заходи забезпечення позовну в частині зупинення дії Рішення Комітету призведуть до ефективного захисту порушених прав заявника та не призведуть до негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки, по-перше, вказані заходи не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі та будь-яких інших осіб, що не є учасниками справи; по-друге, вказаний захід до забезпечення позову є співрозмірними з заявленими позивачем вимогами, оскільки існує конкретний зв'язок між цим заходом та предметом позовних вимог; по-третє, виконання Рішення Комітету в частині стягнення штрафу, розмір якого є значним, до вирішення спору щодо законності такого Рішення, може негативно вплинути на виробничий процес товариства в цілому та поставити під загрозу його фінансову платоспроможність та призвести до неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також додаткового ускладнення поновлення прав позивача (у разі задоволення позову), у випадку необхідності повернення з Державного бюджету стягнутих коштів та понесення у зв'язку з цим додаткових витрат. Крім того, враховуючи наявність оскарженого рішення відповідача, в силу приписів ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач позбавлений права брати участь у процедурах закупівель та відповідно укладати господарські договори за результатами цих торгів, а тому за умови, коли вину у вчинені антиконкурентних дій відповідачем в суді не доведено, за час розгляду справи у судах може скластися ситуація про систематичне усунення позивача від процедур закупівель, а також може негативно вплинути на репутацію товариства. Тобто, позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник закупівлі зобов'язаний прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо цей учасник протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч.2 ст.6, п. 1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
З наведеної норми випливає, що оспорюване Рішення Комітету безпосередньо впливає на можливість здійснення позивачем подальшої господарської діяльності в рамках, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», та можливість зупинення судом дії рішення органу Антимонопольного комітету прямо передбачена ч.5 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
При цьому, слід зауважити, що в силу статті 55, 124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а відтак колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вжитий захід до забезпечення позову не обмежує право Комітету та не є перешкодою для звернення останнього з позовом до суду, а також для прийняття Комітетом відповідного рішення, у разі вчинення позивачем порушень у процедурі закупівлі.
Більше того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.10.2019 судом першої інстанції у даній справі було прийнято судове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів у цій справі дійшла висновку про наявність фактичних та правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, як зупинення дії Рішення Комітету в частині, що стосується позивача.
Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.ст.277, 280 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
При цьому, колегією суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення, яким частково задоволено заяву про забезпечення позову, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
При цьому, оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову не переглядається, оскільки останнє у цій частині не було оскаржено та не оспорюється жодним із учасників справи, а тому залишається без змін.
Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/13158/19 залишити без змін.
3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Антимонопольний комітет України.
4. Матеріали справи №910/13158/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 06.02.2020.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
В.В. Куксов