Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"22" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1043/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Кузнєцова Г.В., довіреність №1 від 03.01.2020,
від відповідача: Щерб'юк Я.В., довіреність №5 від 02.01.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Житомирського міського центру зайнятості
до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування у Житомирській області
про стягнення 49321 грн.92 коп.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 49321,92 грн. виплачених ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості як безробітна з 05.01.2018 по 09.11.2018. Проте рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09.08.2018 у справі №29/866/18 змінено дату звільнення ОСОБА_1 , з 29.12.2017 на 21.02.2018. Станом на 05.01.2018 ОСОБА_1 належала до категорії зайнятого населення, права на набуття статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю не мала. Внаслідок порушення порядку звільнення з боку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, ОСОБА_1 05.01.2018 незаконно набула статус безробітного, та призначено допомогу по безробіттю у розмірі 49321,92 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та відповіді на відзив, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав такі безпідставними та просив відмовити в задоволенні позову.
Як вбачається з відзиву, відповідач вважає, що не вчинив протиправного діяння на час звільнення ОСОБА_1 , оскільки наслідком було б поновлення на роботі, а не зміна дати звільнення. Тому відповідач вважав, що згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України відповідач має бути звільнений від відшкодування шкоди, так як шкоду завдано не з його вини.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
02.08.2017 ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 01.08.2017.
29.12.2017 ОСОБА_1 звільнена із вказаної посади у зв'язку з скороченням чисельності штату працівників на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
04.01.2018 ОСОБА_1 звернулася до Житомирського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.
З 12.01.2018 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю на підставі ст. 22 п.1, ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до довідки Житомирського міського центру зайнятості Ємелянчук К.Л. отримала допомогу по безробіттю у сумі 49321,92 грн. (а.с. 16).
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 09.08.2018 у справі №296/866/18 позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково; змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста сектору бюджетного планування відділу фінансово-економічної діяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області з 29.12.2017 на 21.02.2018 (а.с. 12-14).
За підписом директора Житомирського міського центру зайнятості видано наказ від 12.11.2018 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю (а.с. 15).
З метою досудового врегулювання спору Житомирський міський центр зайнятості направив лист-претензію Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про повернення коштів (№3048/08 від 13.11.2018) (а.с. 17-18).
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області надало відповідь від 13.11.2018, що підстав для задоволення претензії немає (а.с. 19).
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; статус безробітного надається особам за їх особистою заявою.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (у редакції від 30.11.2016).
Згідно з п. 3 Порядку, реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики. Реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного (п. 6 Порядку).
Як передбачено ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю,
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону, допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Частиною 3 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Згідно з ч. 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Загальними правовими підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є наявність складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є:
а) протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи;
б) шкідливий результат такої поведінки (шкода);
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
г) вина.
Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Представник відповідача посилався на неможливість застосування вказаної норми, оскільки в рішенні Корольовського районного суду м. Житомира не встановлено порушення трудового законодавства, а звільнення працівника відбулося не з вини Управління.
Корольовський районний суд м. Житомира під час розгляду справи №296/866/18 встановив недодержання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області строку попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення, та дійшов висновку про часткове задоволення позову, змінивши дату звільнення ОСОБА_1 з 29.12.2017 на 21.02.2018.
За вказаних обставин запис про звільнення ОСОБА_1 29.12.2017 є недійсним.
А тому на момент подання заяви про надання статусу безробітного від 05.01.2018, ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем до 21.02.2018.
З огляду на те, що суд змінив дату звільнення працівника, що підтверджує наявність протиправних дій та вини Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.
Як встановлено ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Розмір шкоди визначений сумою, яка виплачена як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період перебування на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості, та становить 49321,92 грн.
Обов'язковою умовою відповідальності є причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями.
Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду 08.05.2018 у справі № 920/316/17.
Через неправомірні дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, які полягали в недодержанні строку звільнення працівника після повідомлення про скорочення чисельності штату працівників, 05.01.2018 ОСОБА_1 безпідставно надано статус безробітного та виплачено допомогу у сумі 49321,92 грн., чим завдано шкоду Житомирському міському центру зайнятості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.
Проаналізувавши на наявність всіх підстав для застосування положень статті 1166 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан Корольова, 2, ідентифікаційний код 41313540)
на користь Житомирського міського центру зайнятості (10009, Житомирська область, м. Житомир, площа Польова, 6-А, ідентифікаційний код 13561251) (Банківські реквізити: одержувач - Житомирський міський центр зайнятості; код - 13561251; банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ; код банку - 820172; № рахунка UA948201720355449003700706311 (витрати (утримання ДСЗ))
- 49321,92 грн. виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю;
- 1921,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.02.20
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3 - сторонам (рек. з повід.)