номер провадження справи 24/231/19
22.01.2020 Справа № 908/3548/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3548/19
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. Федорова, буд. 32, літ.А, м. Київ, 03038, адреса для листування: вул. Антоновича, буд. 131, офіс 172, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 30859524)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997)
про стягнення 15040,65 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 15040,65 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3548/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/231/19. Судове засідання призначено на 22.01.2020.
Ухвалою суду від 28.12.2020 витребувано у Моторно-транспортного страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, поштова адреса: 02002, м. Київ, а/с № 272) відомості щодо укладання полісу серія АМ № 004288439 Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
15.01.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача за наявними у матеріалах справи документами.
17.01.2020 на адресу суду від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо укладання полісу серія АМ № 004288439 Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з'явилися, судове засідання 22.01.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 06.08.2018 між позивачем та та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2107-18-00185, предметом якого є страхування транспортного засобу «Suzuki Vitara», державний номер НОМЕР_1 . 05.06.2019 відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Suzuki Vitara», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 і транспортного засобу «Fiat Doblo», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням г водія ОСОБА_2 казана дорожньо-транспортної пригоди сталася з вини водія ОСОБА_2 , який визнав вину у вищевказаній ДТП. 06.06.2019 Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 20.06.2019 позивача на підставі рахунку № 682 від 11.06.2019 було складено страховий акт № ПССКА-6955 та розрахунок страхового відшкодування. На підставі вищевказаних документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 16040,65 грн. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Fiat Doblo», державний р НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «УАСК АСКА» згідно полісу серії АМ № 004288439. Сума страхового відшкодування, належного з відповідача до сплати позивачу в порядку регресу за полісом серії АМ № 004288439 складає 15 040,65 грн. Позивач заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № ЮКК/1911137 від 11.07.2019 звернувся до відповідача з претензією, в який просив здійснити виплату вищезазначеного страхового відшкодування, однак відповідач своїх зобов'язань не виконав. Просить суд, на підставі ст. ст. 526, 610, 993 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 22.01.2020 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд-
05.06.2019 у місті Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Suzuki Vitara», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 і транспортного засобу «Fiat Doblo», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2
06.08.2018 між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2107-18-00185, предметом якого є страхування транспортного засобу «Suzuki Vitara», державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 11.1 договору страховим випадком є викрадення, ДТП, стихійне лихо, пожежа, вибух, падіння предметів, ПДТО, напад тварин.
Згідно п. 9.4.4 частини другої договору страховик зобов'язаний виплатити, у разі настання страхового випадку, страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 33.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Як вбачається з матеріалів справи, водієм ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 05.06.2019 (європротокол).
З відомостей, які містяться в повідомленні б/н від 05.06.2019 про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час стоянки автомобілю «Suzuki Vitara» державний номер НОМЕР_1 під час повороту праворуч іншого учасника заднім ходом, завдано пошкодження (бампер біля заднього правого колеса, арка колеса).
Європротокол заповнений обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
Водій автомобіля «Fiat Doblo», державний номер НОМЕР_2 вину в ДТП визнав.
Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 05.06.2019 (європротокол) є належним доказом, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Страхувальник 06.06.2019 звернувся до страховика з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.
Позивачем на підставі страхового акту № ПССКА-9164 від 20.06.2019, яким визначено розмір страхового відшкодування 16040,65грн., з урахуванням рахунку, ремонтної калькуляції та розрахунку суми страхового відшкодування, виплачено 16040,65 грн. за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 15336 від 20.06.2019.
Відповідно до ст. ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону України "Про страхування").
За замістом ст.ст. 9, 22, 28, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону "Про страхування", надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі наведених норм цивільного законодавства та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.
Як встановлено судом, учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого зразка.
При оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складання її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України) не виноситься постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення до відповідальності особи, відповідальної за вчинення такої пригоди.
Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди. Проте, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Зі змісту наявного в матеріалах справи повідомлення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 05.06.2019, сталась внаслідок зіткнення транспортних засобів «Suzuki Vitara», державний номер НОМЕР_1 та «Fiat Doblo», державний номер НОМЕР_2 .
З наведеної у повідомленні схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що водій транспортного засобу «Fiat Doblo» державний номер НОМЕР_2 , під час повороту праворуч, здійснив зіткнення з заднім правим бампером автомобіля «Suzuki Vitara», державний номер НОМЕР_1 під час його стоянки. Водій автомобіля «Fiat Doblo» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 вину визнав (розділ 14 європротоколу).
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Fiat Doblo» державний номер НОМЕР_2 , на момент скоєння ДТП, застрахована ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", за полісом серії АМ № 004288439, що підтверджується копією полісу, доданою до матеріалів справи.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Пунктом 22.1 ст. 22 зазначеного Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом серії АМ № 004288439 встановлено, що розмір франшизи становить 1000,00 грн.
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахування зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для фототехніки.
Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Як встановлено судом, транспортний засіб «Suzuki Vitara», державний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, тобто строк експлуатації зазначеного автомобіля станом на момент ДТП не перевищував 7 років, а доказів того, що застрахований транспортний засіб підпадає під критерії, визначені п. 7.39 Методики, матеріали справи не містять. Отже, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги, в порядку суброгації, з відповідача сплаченого страхового відшкодування, у межах фактичних витрат, оскільки відповідальність власника транспортного засобу «Fiat Doblo» державний номер НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (відповідач).
Тобто, позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування.
Позивачем сплачене страхове відшкодування в сумі 16040,65 грн. Франшиза встановлена полісом серії АМ № 004288439 дорівнює 1000,00 грн., ліміт відповідальності - 100000,00 грн. Таким чином, до стягнення з відповідача належить сума страхового відшкодування в розмірі 15040,65 грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав суду доказів сплати шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в добровільному порядку.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 1921,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, ідентифікаційний код 13490997) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (адреса місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. вул. Федорова, буд. 32, літ. А; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 131, офіс 172, ідентифікаційний код 30859524) - 15 040 (п'ятнадцять тисяч сорок ) грн. 65 коп.) страхового відшкодування та 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05.02.2020.
Суддя Т.А. Азізбекян