61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
25 серпня 2009 р. Справа № 2-а-36/09/1603
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Касян В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області на постанову Гадяцького районного суду від 31.03.2009 року по справі № 2-а-36-09-1603
за позовом ОСОБА_1
доУправління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області
проперерахунок та нарахування пенсії по інвалідності
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала внаслідок участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в зв'язку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 31 березня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести виплату недоплаченої пенсії з 21 жовтня 2008 року з подальшим перерахунком відповідно до вимог чинного законодавства.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову ОСОБА_1. Апелянт вважає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом Ш групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серія А № 124718 та довідкою серії МСЕ -№ 0231569.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Законом України від 28.12.07 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтею 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 28.12.07 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не існує.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а тому суд першої інстанції не застосував норми вищенаведеного Закону до правовідносин, які виникли між сторонами під час звернення позивача до відповідача 15.12.08 року із заявою про перерахування розміру пенсії.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР, в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції в своєму рішенні вказав, що на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 6 мінімальних пенсій за віком, передбачене ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", існувало, а реалізація цього права не залежала від розміру його доходів чи наявності фінансування з бюджету, а мала беззаперечний характер.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими:
- по 1 групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком ;
- по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
- по 3 групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком .
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи -75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу -50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
На 2008 рік мінімальний прожитковий мінімум визначений ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»для осіб, які втратили працездатність складав: з 01.01.2008 року -470 грн., з 01.04.2008 року-481 грн., з 01.07.2008-482 грн., з 01.10.2008 року-498 грн.
Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім цього, колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції при обґрунтуванні своєї постанови з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08, № 10-рп/2008, яким зміни, внесені Законом України від 28.12 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області щодо відмови позивачеві в перерахунку пенсії незаконними та зобов'язання нарахувати пенсію з 21.10. 2008 року відповідно до вимог ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком передбаченою Законом "Про державний бюджет України" на 2008 рік та провести відповідну виплату підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції у частині зобов»язання судом відповідача виплачувати визначену пенсію ОСОБА_1 з наступним перерахунком відповідно до змін діючого законодавства.
Враховуючи, що компетенція суду поширюється тільки на захист порушених прав, свобод та інтересів відповідних осіб, суд не може вирішувати питання на майбутнє, тобто здійснювати захист права, яке ще не порушено.
Отже, рішення суду першої інстанції щодо зобов»язання УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області виплачувати позивачеві визначену пенсію з наступним перерахунком відповідно до змін діючого законодавства є помилковим і потребує зміни.
Відповідно до ст..202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, п.4ч.1 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 31.03.2009 року -задовольнити частково.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 31.03.2009 року по справі № 2-а-36/09/1603 скасувати в частині покладання обов»язку на Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснювати наступний перерахунок відповідно до змін діючого законодавства і в цій частині в позові ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 31.03.2009 року по справі № 2-а-36/09/1603 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.
Повний текст постанови виготовлено 31.08.2009 р.