ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" березня 2010 р. Справа № 2a-386/10/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Лавринович Т.В.,
за участю: представників позивача Гринчака І.І.,Зеркевича А.В,.
представника відповідача Лесик В.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТзОВ) «Карбон»до Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (далі -ГУЮ) про визнання нечинним та скасування наказу,
09.02.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон»звернулося з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання нечинним та скасування наказу. Позовні вимоги мотивувало тим, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню, як незаконний.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що вищезгадане рішення суб'єкта владних повноважень порушує права та інтереси позивача, оскільки ним визнано таким, що втратив чинність інший наказ цього ж управління за №373-ОД від 21.08.2008 року, яким приватним нотаріусам Тисменицького районного нотаріального округу дозволено у вихідні дні надавати нотаріальні послуги на території автомобільного ринку в с.Павлівка Тисменицького району. Вказали, що наслідком прийняття оскаржуваного наказу стало погіршення якості надання нотаріальних послуг населенню і відповідно зменшення обсягу продажу автомобілів та інших товарів, та відповідно скорочення доходів як позивача, так і відрахувань до бюджетів всіх рівнів. Також представниками позивача зазначено, що оскаржуваний наказ виданий з порушенням ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак наказ ГУЮ від 30.11.2009 на думку позивача необґрунтований, так як в мотивувальній частині наказу наявне тільки посилання на інформацію заступника голови Тисменицької районної державної адміністрації та Угринівського сільського голови щодо організації прийому громадян нотаріусами на території автомобільного ринку. Жодної іншої мотивації в наказі не зазначено.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Вказала, що позивач не навів доказів порушення норм чинного законодавства в діях ГУЮ та порушення оскаржуваним наказом прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон».
Вислухавши представників позивача та представника відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що Головним управлінням юстиції в Івано-Франківській області керуючись п.1.6 наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2008 року за №914/5 «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню», враховуючи вимоги ст.25 ЗУ «Про нотаріат», п.11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за №20/5 від 03.03.2004 року видано наказ за №373-ОД від 21.08.2008 року, яким на час проведення ремонту мосту через річку Бистриця, забезпечено у вихідні дні надання нотаріальних послуг на території автомобільного ринку в с. Павлівка Тисменицького району приватними нотаріусами Тисменицького нотаріального округу.
30.11.2009 року цим же управлінням за результатами розгляду інформації заступника голови Тисменицької районної державної адміністрації та Угринівського сільського голови щодо організації прийому громадян нотаріусами на території автомобільного ринку прийнято оскаржуваний наказ за №508-ОД, яким визнано наказ за №373-ОД від 21.08.2008 року таким, що втратив чинність.
При цьому у судовому засіданні встановлено, що з даного приводу позивачем, Угринівською сільською радою, як законним представником територіальної громади мешканців с.Угринів, клієнтами та працівниками автомобільного ринку, мешканцями прилеглої території неодноразово надсилалися звернення до Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про відновлення роботи нотаріусів на території автомобільного ринку. Однак відповідачем доказів щодо належного розгляду даних звернень не надано, що згідно ч.2 ст.71 КАС України є достатньою підставою для висновку суду про протиправне залишення відповідачем згаданих звернень без уваги.
Суд також не погоджується з правомірністю прийняття оскаржуваного наказу, так як з огляду на нижчевикладене правові підстави для його прийняття у відповідача були відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Таким чином виходячи з вищевказаного конституційного принципу в своїй діяльності ГУЮ, як державний орган покликане сприяти захисту прав та інтересів як фізичних, так і юридичних осіб.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2-1 ЗУ «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Ст. 41 вищевказаного Закону передбачено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями. Тобто надання нотаріальних послуг поза межами нотаріальної контори не суперечить чинному законодавству.
При цьому суд приймає до уваги те, що враховуючи специфіку діяльності автомобільного ринку в даному випадку наявна необхідність посвідчення значної кількості особливих угод, а саме угод щодо володіння, використання та розпорядження транспортними засобами.
Відповідно до ст.3 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затверджений наказом Міністерства юстиції України за №47/5 від 14.02.2007 року, яке визначає, що основними завданнями управління юстиції є участь у забезпеченні реалізації державної правової політики, сприяння розвитку системи надання правової допомоги з метою реалізації прав і свобод громадян, захисту законних інтересів фізичних та юридичних осіб та відповідно до п.1.6 наказу Міністерства юстиції України «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню» за № 914/5 від 30.05.2008 року, яким на начальників головних управлінь юстиції в областях покладено обов'язок забезпечити не рідше ніж двічі на місяць роботу виїзних громадських приймалень (протягом цілого робочого дня) у віддалених населених пунктах чи районах, які не забезпечені нотаріальними послугами, із залученням приватних нотаріусів для надання юридичної допомоги, консультацій та вчинення окремих видів нотаріальних дій згідно з вимогами Закону України "Про нотаріат" щодо території діяльності приватного нотаріуса.
За таких обставин суд вважає, що організація надання нотаріальних послуг з урахуванням їх особливостей в кожному конкретному випадку поза приміщеннями нотконтор є не тільки правом, але і обов'язком Головного управління юстиції в області.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідками розгляду даної справи суд приходить до переконання, що оскаржуваний наказ відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, прийнятий несвоєчасно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Так відповідач у даному наказі як підставу зазначає інформацію заступника голови Тисменицької районної державної адміністрації та Угринівського сільського голови щодо організації прийому громадян нотаріусами на території автомобільного ринку. Проте, суд вважає, що дана інформація не могла бути взята до уваги відповідачем при прийнятті наказу, оскільки оформлена без дотримання встановлених вимог до управлінських документів і являється супровідним листом до інформації Угринівської сільської ради від 21.10.2009 за №306, яка адресована не на адресу відповідача, а голові Тисменицької РДА, підписана невстановленою особою та не скріплена печаткою. При цьому суд враховує, що згідно листа Угринівської сільської ради від 10.12.2009 року за №335 вищевказаний лист є недійним.
Також суд враховує те, що оскаржуваний наказ прийнятий 30.11. 2009 без жодної відповідної мотивації, а ремонт моста через річку Бистриця, що згідно пояснення представника відповідача стало підставою для видання наказу за №373-ОД від 21.08.2008 року, був завершений ще у вересні 2008 році. Дана обставина є загальновідомою та згідно ч.2 ст.72 КАСУ доказування не потребує. Несвоєчасне прийняття оскаржуваного наказу призвело до понесення позивачем певних витрат, пов'язаних з облаштуванням робочих місць нотаріусів, так як останній внаслідок такої тривалої бездіяльності був переконаний щодо постійного характеру в подальшому дії дозволу на надання нотаріальних послуг на автомобільному ринку ТзОВ «Карбон». Одночасно суд враховує, що навіть у випадку, коли обставини, які були причиною для прийняття вищезазначеного наказу від 21.08.2008 року відпали, це не є на переконання суду достатньою підставою для ухвалення рішення, внаслідок якого погіршується становище, як громадян -відвідувачів автомобільного ринку, так і його власників. Інших підстав для прийняття оскаржуваного наказу, зокрема його суперечність чинному законодавству чи невідповідність облаштованих приміщень для нотаріусів чинному законодавству судом не встановлено. Так на запитання суду представник відповідача пояснила, що сертифікація робочих місць (приміщень) нотаріусів не проводилась та не надала жодних інших підтверджень невідповідності даних місць вимогам ст.25 ЗУ «Про нотаріат».
При прийнятті наказу від 30.11.2009 року ГУЮ порушено право позивача на участь у прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема не повідомлено ТзОВ «Карбон», як суб'єкта підприємницької діяльності, на території якого надавались нотаріальні послуги та яким створені відповідні умови для надання нотаріальних послуг про надходження відповідних листів та розгляд даного питання.
Крім того, ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, але відповідачем вимог процесуального Закону не виконано.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2-1, 41 ЗУ «Про нотаріат», ст.3, п.18 ст.4 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях м.м. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затверджений наказом Міністерства юстиції України за №47/5 від 14.02.2007 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №124/1339 від 14.02.2007 року, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним та скасувати наказ Головного управління юстиції в Івано-Франківській області за №508-ОД від 30.11.2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження постанови, після чого протягом двадцяти днів -апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя: Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 09.03.2010 року.