Рішення від 05.02.2020 по справі 520/70/20

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 р. справа № 520/70/20

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002) про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області ( вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002), в якому просить суд: скасувати постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області ВП№60115219 від 20.09.2019 про відкриття виконавчого провадження та ВП №.60115219 від 15.11.2019 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанови ВП№60115219 від 20.09.2019 про відкриття виконавчого провадження та ВП №.60115219 від 15.11.2019 про стягнення виконавчого збору, винесені державним виконавцем всупереч діючому законодавству та підлягає скасуванню, оскільки аналіз норм Закону № 1404-VІ11 дає можливість зробити висновок про те, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення: 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець (на час спірних правовідносин) чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, а розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми. Зазначає, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Зазначає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження є повне або часткове виконання судового рішення чи понесення витрат державного виконавця при примусовому виконанні судового рішення.

Представник відповідача через канцелярію суду 03.02.2020 року надав відзив, в якому проти вимог заявленого позову заперечував. Зазначив, що діяв у спосіб та у межах наданих законодавством повноважень. Також, просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Суд, вивчивши доводи позову та відзив, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року по справі № 520/12041/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледіка” (пров. Яновського, б. 7, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 40788112) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №891601/40788112 від 23.08.2018 р., № 894563/40788112 від 27.08.2018 року, № 919144/40788112 від 18.09.2018р., № 928598/40788112 від 25.09.2018р., № 941401/40788112 від 03.10.2018р., № 928599/40788112 від 25.09.2018р. про відмову в реєстрації податкових накладних. Зобов'язано Головне Управління ДФС в Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 14 від 27.06.2018 р.; № 1 від 02.07.2018 року; № 3 від 06.07.2018 року; № 6 від 12.07.2018 року; № 7 від 12.07.2018 року; № 9 від 16.07.2018 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ледіка” (пров. Яновського, б. 7, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 40788112) суму сплаченого судового збору у розмірі 3524, 00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Вказане рішення суду набрало законної сили 10.06.2019 року.

Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №520/12041/18.

Судом встановлено, що на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження ВП № 60115219 з виконання виконавчого листа №520/12041/18, виданого 03.09.2019 року Харківським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне Управління ДФС в Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 14 від 27.06.2018 р.; № 1 від 02.07.2018 року; № 3 від 06.07.2018 року; № 6 від 12.07.2018 року; № 7 від 12.07.2018 року; № 9 від 16.07.2018 року.

На підстави приписів ст. ст. 3,4, 24, 25, 26,27 Закону України «Про виконавче провадження», 20.09.2019 року державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60115219 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12041/18, та зобов'язано боржника (ГУ ДФС у Харківській області) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, та повідомити державного виконавця.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2019, зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн.

20.09.2019 державним виконавцем було винесено постанову про заміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесену зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме замість назва: ЛЕДІКА зазначити назва: ТОВ "ЛЕДІКА".

Також, 15.11.2019 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні №60115219 про стягнення виконавчого збору, стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області виконавчий збір у сумі 16692,00 грн.

Позивач, вважаючи постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно абз.1, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Отже, Законом передбачено обов'язок виконавця надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення саме на адресу, зазначену у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №60115219 була винесена державним виконавцем 20.09.2019 та відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» повинна бути надіслана учасникам виконавчого провадження, зокрема позивачу рекомендованим поштовим відправленням не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення, тобто 23.09.2019 (з урахуванням вихідних днів).

На адресу суду 05.02.2020 відповідачем надано клопотання в якому просив суд долучити до матеріалів справи копію чека про відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2019 ВП №60115219.

Зазначеного чеку, вбачається що поштове відправлення на адресу Головного управління ДФС у Харківській області було здійснено 19.10.2019 року, тобто с порушенням строку передбаченого відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Будь-яких інших доказів, які свідчили про дотримання відповідачем порядку надсилання документів виконавчого провадження, матеріали справи не містять та останнім до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області ВП№60115219 від 20.09.2019 про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з недотриманням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 15.11.2019 ВП№60115219, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ДФС у Харківській області було направлено до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області лист про надання інформації №27779/9/20-40-08-03-10 від 03.12.2019, яким повідомило, про неможливість виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду по виконавчому листу від 03.09.2019 №520/12041/18 з огляду на те, що ГУДФС у Харківській області не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику та до його компетенції не належить реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд критично оцінює, посилання позивача на те, що виконавчий збір стягується лише за умови фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягнення з боржника сум заборгованості з огляду на таке.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (частина друга статті 27 Закону № 1404-VІІІ).

Чинною редакцією Закону № 1404 стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання.

Суд звертає увагу, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до виконання рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

При цьому, як встановлено матеріалами справи, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2019, зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн.

15.11.2019 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні №60115219 про стягнення виконавчого збору, стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області виконавчий збір у сумі 16692,00 грн.

Отже постанова про стягнення виконавчого збору була винесена відповідачем на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№60115219 від 20.09.2019, яка була винесена державним виконавцем з порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Вчинення органом державної влади дії (прийняття рішень) з порушенням приписів Конституції України та Закону, який регулює відповідні правовідносини, призводить до визнання таких дій (рішень) незаконними та відсутності правових наслідків таких дій (рішень).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 27 січня 2016 року по справі №21-425а14.

На підставі вищевикладеного, постанова про стягнення виконавчого збору, яка була винесена державним виконавцем в межах виконавчого провадження №60115219 відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2019 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанов - підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 139 КАС України витрати зі сплати судового збору з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 77,78, 229, 243, 246, 255, 257, 262, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанов - задовольнити.

Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області ВП№60115219 від 20.09.2019 про відкриття виконавчого провадження.

Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області ВП №.60115219 від 15.11.2019 про стягнення виконавчого збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М.Тітов

Попередній документ
87385087
Наступний документ
87385089
Інформація про рішення:
№ рішення: 87385088
№ справи: 520/70/20
Дата рішення: 05.02.2020
Дата публікації: 07.02.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (11.03.2020)
Дата надходження: 11.03.2020
Предмет позову: скасування постанов