03 лютого 2020 року м. Рівне № 460/3624/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.03.2019 № 0063592-5013-1709. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за ним дійсно зареєстрована на праві власності нежитлова будівля, склад мінеральних добрив за адресою АДРЕСА_1 . Разом з тим, у додатку № 1 до рішення Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 22 грудня 2017 року за № 288 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» прямо відсутня класифікація будівель і споруд, як склад мінеральних добрив. Натомість під кодом 1252.9 Склади та сховища інші для фізичних осіб, затверджено нульову ставку податку за один квадратний метр. Позивач уважає за важливе також зазначити, що так само під кодом 1271.9 Будівлі сільськогосподарські призначені інші, аналогічно затверджено нульову ставку податку за один квадратний метр. В подальшому, після звернення позивача до сільської ради, йому було вручено належним чином посвідчену копію вказаного рішення сільської ради. Як наслідок, воно є відмінним від того, що розміщене на офіційному сайті ГУ ДФС в Рівненській області, оскільки, у додатку № 1 до рішення Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 22 грудня 2017 року за № 288 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» прямо відсутня класифікація будівель і споруд, як склад мінеральних добрив. Проте, під кодом 1252.9 Склади та сховища інші для фізичних осіб затверджено ставку податку 0,200 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за один квадратний метр. Так само під кодом 1271.9 Будівлі сільськогосподарські призначенні інші, аналогічно затверджено ставку податку 0,200 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за один квадратний метр. Оскільки, податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 року №0063592-5013-1709 ГУ ДФС у Рівненській області прийняте не у спосіб та не в порядку передбаченому чинним законодавством, то воно підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю
Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що рішенням Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 22 грудня 2017 року за № 288 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» прямо під кодом 1252.9 Склади та сховища інші для фізичних осіб затверджено ставку податку 0,400 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за один квадратний метр. З врахуванням встановленої ставки податку, відповідачем визначено суму податку на нерухоме майно позивача, тому податкове повідомлення-рішення є правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив в якому наводить аргументи тотожні змісту позовної заяви. Крім того позивач відхиляє доводи відповідача про те, що він не звертався до відповідача у разі наявності розбіжностей з посиланням на наявність заяви про проведення перерахунку суми податку від 19.07.2019 року та скаргою на податкове повідомлення-рішення.
Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.
29.11.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.01.2020 ухвалою суду зобов'язано Звіздівську сільську раду надати суду належним чином засвідчену копію рішення, яким встановленні ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що знаходиться на території Звіздівської сільської ради, на 2018 рік.
З'ясувавши обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи стверджується, що позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля - склад мінеральних добрив, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.12.2007 за № 17121281.
13.03.2019 Головне управління ДФС у Рівненській області, відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, прийняло податкове повідомлення-рішення № 0063592-5013-1709, згідно з яким визначило позивачу грошове зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» за 2018 рік в розмірі 5904,68грн.
19.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою «Про проведення перерахунку суми податку по податковому повідомленні-рішення від 13.03.2019 № 0063592-5013-1709.
Одночасно, 19.07.2019 позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення до ДФС України.
Відповідач, розглянув наведену вище заяву позивача та надав відповідь листом від 02.08.2019 № 7648/ФОП/17-00-50-13.
Рішенням ДПС України від 30.09.2019 № 626/К/99-00-08-05-04-14 в задоволенні скарги позивача відмовлено, податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправними та скасування.
Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6.3 ст. 6 Податкового кодексу України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Згідно з п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким була викладена в новій редакції стаття 266 Податкового кодексу України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з абзацом 2 підпункту ґ) пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Приписами пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
З системного аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що у разі наявності об'єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов'язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як зазначено вище по тексту рішення, у власності позивача є нежитлова будівля - склад мінеральних добрив загальною площею 280,60кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ., Костопільський АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 , вул. АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ) АДРЕСА_3 буд. 2. Тому в силу закону, позивач зобов'язаний сплачувати податок на нерухоме майно у порядку та розмірах, встановлених чинним законодавством
Із матеріалів справи вбачається, що 22.12.2017 Звіздівською сільською радою Костопільського району Рівненської області двадцять третьою сесією сьомого скликання прийнято рішення № 288 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік».
Відповідач, під час визначення грошового зобов'язання позивачу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосував рішення Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 22.12.2017 за № 288, а саме згідно додатку № 1 до рішення від 22.12.2017 № 288 за кодом 1252.9 «Склади та сховища інші» в розмірі 0,4% від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Таке ж рішення із додатком № 1 наведене і на офіційному сайті Головного управління ДФС у Рівненській області та копія надана суду в якості доказу.
Разом з тим, матеріалами справи стверджується, що позивач отримав у Звіздівській сільській раді Костопільського району Рівненської області належним чином завірену копію рішення Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 22.12.2017 за № 288 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» із додатком № 1 до цього рішення, в якому за кодом 1252.9 «Склади та сховища інші», встановлена ставка податку для фізичних осіб у розмірі 0,2% від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (а. с. 17-19).
Окрім того, матеріали справи місять також копію рішення Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області двадцять третьої сесії сьомого скликання № 288 від 22.12.2017 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» із додатком № 1 до цього рішення, в якому за кодом 1252.9 «Склади та сховища інші» встановлена ставка податку для фізичних осіб у розмірі 0% від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (а. с. 13-15).
Отже в матеріалах справи наявні три копії рішення Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області двадцять третьої сесії сьомого скликання № 288 від 22.12.2017 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» із додатком № 1 до цього рішення, який містить різні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Тобто, наявні три рішення за однією датою та за одним номером, але містять різні ставки податку на одній й ті ж об'єкти нерухомості.
Судом, в порядку офіційного з'ясування обставин справи, прийнято ухвалу про витребування доказів, зокрема рішення у Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області, яким встановлені ставки податку на нерухоме майно на 2018 рік.
На адресу суду надійшла копія рішення від 08.02.2017 № 159 «Про встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки як додаток до цього рішення.
Також Звіздівською сільською радою Костопільського району Рівненської області на адресу суду направлено копію чинного рішення № 288 від 22.12.2017 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» із додатком № 1 до цього рішення, за змістом якого, ставка податку за кодом 1252.9 «Склади та сховища інші» для фізичних осіб встановлена у розмірі 0,200 відсотка за квадратний метр від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що до об'єкту нерухомого майна позивача - склад мінеральних добрив загальною площею 280,60кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , слід застосовувати розмір ставки податку, встановленого рішенням Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області двадцять третьої сесії сьомого скликання № 288 від 22.12.2017 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік» із додатком № 1 до цього рішення за кодом 1252.9 «Склади та сховища інші» у розмірі 0,200 відсотка за квадратний метр від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
В той же час, суд повторює, що відповідач, керуючись рішенням Звіздівської сільської ради Костопільського району Рівненської області № 288 від 22.12.2017, застосував до об'єкту нерухомого майна позивача ставку у розмірі 0,4 % за квадратний метр від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що є протиправним, оскільки цим рішенням встановлена ставка за кодом 1252.9 «Склади та сховища інші» у розмірі 0,2% за квадратний метр від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
При цьому, суд зауважує, що обов'язок по визначенню грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, покладений на контролюючий орган в силу пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового Кодексу України, тому суд, у даному випадку, позбавлений права перебирати на себе функцію відповідача та самостійно визначати позивачу суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскаржене рішення відповідача не відповідає критеріям обґрунтованості, позаяк прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та належить до скасування, а позовна заява позивача належить до задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на наведену норму права, на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 768,40грн відповідно до квитанції № 46204718 від 22.11.2019, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «Ф» від 13.03.2019 року № 0063592-5013-1709 в повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; ЄДРПОУ 39394217).
Суддя Комшелюк Т.О.