05 лютого 2020 р. справа № 400/4613/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020
про:визнання протиправною та скасування відмови; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась з позовом до суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною і скасувати відмову відповідача у призначенні пенсії та зарахуванні їй до трудового стажу період роботи з 20.12.1983 р. по 13.04.1994 р. на заводі «Стандарт»; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 27.07.2019 р. з включенням до її трудового стажу період роботи з 20.12.1983 р. по 13.04.1994 р. на заводі «Стандарт».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії за віком, оскільки від незалежних позивача причин вона не може підтвердити свій трудовий стаж іншими документами ніж записом в трудовій книжці, який не містить підпис відповідальної особи, адже доступ до архіву, в якому зберігаються накази про прийняття на роботу, нарахування заробітної плати та наказ про звільнення тимчасово не можливий, у зв'язку з його находженням на окупованій території Луганської області.
Ухвалою від 19.12.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для врахування до страхового стажу на підставі даних трудової книжки позивача, у зв'язку із відсутністю підпису відповідальної особи за внесення відомостей про звільнення позивача.
Ухвалою від 29.01.2020 р. відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою від 29.01.2020 р. позивачу повернуто заяву про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, 10.09.2019 р. звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 13.12.2019 р. 53/03.20-р відповідач відмовив у призначенні пенсії.
Зі змісту рішення вбачається, що відповідачем не зараховано страхового стажу період роботи з 20.12.1983 р. по 13.04.1994 р. на заводі «Стандарт», оскільки запис №11 в трудовій книжці неналежно оформлено, а інших підтверджуючих документів не надано.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон №1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.
Відповідно до ч.1, 2 ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788 (далі-Закон №1788)до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій видавалась трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, рішення від 13.12.2019 №53/03.20-р підлягає скасуванню, а період роботи позивача з 20.12.7983 р. по 13.04.1994 р. на заводі «Стандарт», які зазначені у трудовій книжці, належить зарахувати до страхового стажу.
При цьому, не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком та виплатити неотриману пенсію задоволенню не підлягає, оскільки у даному випадку відповідач наділений дискреційними повноваженнями, а тому суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Тобто, враховуючи вищезазначене, вищевказані позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, тому суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача, відповідача необхідно зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 10.09.2019 р. про призначення їй пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позов задовольнити частково.
Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1557257202.1 від 18.12.2019 р., оскільки позовну вимогу щодо скасування рішення задоволено, а інша вимога є похідною, позивач сплатила судовий збір за одну вимогу, відтак судовий збір в сумі 768,40 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Щодо судового збору в сумі 840,80 грн., сплаченого до заяви про збільшення позовних вимог, яку судом було повернуто, то позивач згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має право звернутись з відповідним клопотанням про його повернення.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 13844159) від 13.12.2019 року №53/03.20-р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 20.12.1983 р. по 13.04.1994 р. на заводі "Стандарт" до страхового стажу.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.09.2019 року про призначення пенсії за віком.
5. В решті позову відмовити
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020, ідентифікаційнйи код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.
7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич