03 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/41/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Знам'янської районної ради Кіровоградської області (вул. Михайла Грушевського, 17, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27400; код ЄДРПОУ 2471183) до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 34894735) про визнання протиправними та скасування постанов, -
Знам'янська районна рада Кіровоградської області звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В. про накладення штрафу від 21.12.2019 року ВП №60903174 в сумі 5100 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В. про накладення штрафу від 27.12.2019 року ВП №.60903174 в сумі 10200 грн.
Ухвалою судді від 28 січня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 03 лютого 2020 року (а.с.31-32).
Від представника відповідача разом із відзивом, в якому також зазначено про заміну на належного відповідача - відділ примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро).
У судове засідання 03.02.2020 року прибули представники Знам'янської районної ради, які надали суду для участі у справі довіреності від 02.01.2020 р. №1 та від 02.01.2020 №2.
Згідно частини 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС України) юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
На порушення вищенаведеного, до довіреностей не долучено доказів того, що вони мають право представляти юридичну особу в суді відповідно до положення чи трудового договору, а тому усною ухвалою суду відмовлено у допуску до участі в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи не допуск до участі в справі представників позивача, а також наявне клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, суд розглянув та вирішив заявлене клопотання у порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказане клопотання, суд керується статтею 52 КАС України, якою унормовано процесуальне правонаступництво та передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
У пункті 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" наголошено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Верховий Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 року у справі №812/1408/16 сформулював правову позицію, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Суд установив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1, зокрема Головне територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2, зокрема Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Установлено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області з 18.10.2019 року перебуває у стані припинення. Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зареєстровано як юридична особа 29.10.2019 року.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2019 року №4362/5 "Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій" погоджено пропозицію Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо можливості забезпечення здійснення ним повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України від 23.06.2011 року №1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 року за №759/19497, та іншими нормативно-правовими актами, з 28.12.2019 року. У зв'язку з цим наказано Головному територіальному управлінню юстиції у Кіровоградській області припинити з 28.12.2019 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з притягненням позивача до відповідальності у вигляді штрафу за невиконання рішення суду виконавче провадження яке відкрито у відділі державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №16/7 від 27.12.2019 року, затверджено Положення про відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Так, у пункті 1 даного наказу зазначено, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління входить до складу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), що є територіальним органом державної виконавчої служби.
Тому суд погоджується з доводами представника відповідача, що правонаступником відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Кіровоградській області у спірних правовідносинах, наразі є саме Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління
Водночас, представник просить замінити сторону у справі на належного відповідача - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примісового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Проте, суд зауважую, що в даному випадку застосовується інститут процесуального правонаступництва, а не заміни неналежної сторони.
Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), було визначено, що органами державної виконавчої служби є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Предметом спору у даній справі є законність постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 20.12.2019 року, винесеної у виконавчому провадженні ВП №56702717, про накладення на позивача штрафу.
Відтак, позивач неправильно визначив відповідачем у цій справівідділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, як відповідний орган державної виконавчої служби. При цьому фактично підстав для його заміни за правилами статті 48 КАС України немає.
Проте, після того, як позивач звернувся до суду з цим позовом, відповідач припинив здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів.
Частиною 3 статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Суд зазначає, що оскільки з 28.12.2019 року діяльність і адміністративна компетенція відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області як суб'єкта владних повноважень припинилася, а його функції і зобов'язання у публічно-правових відносинах перейшли до іншого органу державної влади - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), що є територіальним органом державної виконавчої служби. Тож саме цей територіальний орган державної виконавчої служби є правонаступником відповідача у публічно-правовому спорі, що вирішується судом у цій справі, а тому суд на підставі статті 52 КАС України допускає його до участі у справі.
Попри те, що цей управління не має статусу юридичної особи, воно відповідно до пункту 1 Положення про відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) є органом державної виконавчої служби та суб'єктом владних повноважень у розумінні пунктів 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України.
Тож суд на підставі статті 52 КАС України допускає цей орган до участі у справі як процесуального правонаступника відповідача, що припинив свою діяльність у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства юстиції та вибув зі спірних правовідносин.
Керуючись статтями 48, 52, 248, 256, 260 - 262, 287 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про заміну неналежного відповідача.
Замінити первісного відповідача - відділ примусового виконання Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - його процесуальним правонаступником - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) (49027, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 21А, код ЄДРПОУ 43314918).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду щодо процесуального правонаступництва може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук