справа № 2а-387/10/0670
категорія 6.6.4
22 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М.,
при секретарі - Вітковській Т.С.,
за участю представника позивача Дударко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Любарському районі < Текст >
до Відкритого акціонерного товариства "Любартранс" < Текст >
про стягнення 131227.48 грн.,-
встановив:
Державна податкова інспекція у Любарському районі звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення податкової заборгованості у сумі 131227,48 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на суму 131227,48 грн., а саме: 129265,68 грн. податку на додану вартість, 1320,01 грн. плати за землю, 641,79 грн. податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. У зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання в установлений законодавством строк Державною податковою інспекцією у Любарському районі направлено на адресу відповідача податкові вимоги, згідно ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно даних Державної податкової інспекції у Любарському районі податковий борг у сумі 131227,48 грн. відповідачем на момент подання позовної заяви не сплачено.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Представник відповідач заперечення на позов не надавав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.128 КАС України справа вирішується на підставі доданих у матеріалах справи доказів.
Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відкрите акціонерне товариство "Любартранс" / надалі - відповідач/ зареєстровано Любарською райдержадміністрацією 01.08.1996 року як юридична особа та взято на облік у Державній податковій інспекції у Любарському районі як платник податків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом узгоджений податковий борг, визначений при проведенні перевірок на суму 131227,48 грн., а саме: 129265,68 грн. податку на додану вартість, 1320,01 грн. плати за землю, 641,79 грн. податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Тому позивачем були направлені податкові вимоги №1/131 від 29.10.2009 року та №2/146 від 01.12.2009 року, відповідно до вимог п.6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які вручені відповідачу.
Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, не сплачене у передбачений законом термін, вважається сумою податкового боргу.
Згідно пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пп.6.2.1 п.6.1 ст.6 зазначеного Закону).
Зокрема, після направлення платнику податків другої податкової вимоги відбувається збільшення суми податкового боргу, тому Законом № 2181 не передбачено направлення інших окремих податкових вимог.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, в порядку та розмірах, встановлені Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Отже, податковий борг відповідача підлягає до сплати в бюджет у сумі 131227,48грн.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, з врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 69, 71, 94, 97, 112, 122, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Любарському районі до ВАТ "Любартранс" про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Любартранс" за рахунок активів на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Любарському районі заборгованість зі сплати податкового боргу у сумі 131227,48 грн.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.