"01" серпня 2007 р.
Справа № 29-27/73-07-2111
За позовом: АТЗТ «ВО «Облпаливо»
до відповідачі: 1. Одеська залізниця
2. ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська"
про стягнення 6224,94 грн.
суддя О.Ю. Аленін
Представники:
Від позивача: Пекарська Т.Л. за довіреністю
Від відповідача 1.: Кірічек С.В. за довіреністю
Від відповідача 2.: не з'явився
Суть спору: АТЗТ «ВО «Облпаливо» звернулось до суду з позовом до Одеської залізниці про стягнення збитків в розмірі 6224,94 грн., які виникли в результаті недостачі вантажу.
Ухвалою від 11.04.2007р. до участі у справі в якості відповідача було залучено ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська", як відправника вантажу.
Відповідач Одеська залізниця надала суду відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнає на підставі того, що відповідно до записів у залізничній накладній № 48611163 від 22.10.2006р. навантаження вагону здійснював вантажовідправник. Згідно комерційного акту № АО 42106/49/10 від 24.10.2006р. виявлена деформація люків старого походження, яка стала можливою внаслідок перевезеного раніше вантажу. Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, пп. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Придатність вагону для перевезення даного вантажу у комерційному відношенні визначив вантажовідправник, який, на думку залізниці, повинен нести відповідальність за втрату вантажу на шляху слідкування.
Представник відповідача ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" до суду не з'явився, відзив на позов не надав.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
01.11.2005р. між АТЗТ «ВО «Облпаливо» та ТОВ «Торговий дім «Еко-вугілля України» було укладено договір № 03-уг, відповідно до якого по залізничній накладній № 48611163 ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" відправило вагон № 64555139 з вугіллям марки АМ в кількості 69 тон.
При видачі вантажу одержувачу у вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 15 т (з урахуванням природної втрати), про що складено комерційний акт від 24.10.2006р. АQ № 642106/49/10. Актом також встановлено, що вагон технічно несправний, навантаження навалом, поверхня вантажу не розрівняна, зліва теча вантажу в 5 люк із за загибу армировки на 70 см, є поглиблення 500см.
В результаті виявленої недостачі, за розрахунком позивача, відправнику вантажу заподіяний матеріальний збиток у сумі 6224,94 грн., який позивач просить стягнути з Одеської залізниці.
Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (нестачу) прийнятого до перевезення вантажу, залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що нестача виникла з незалежних від них причин.
На підставі ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за недостачу -у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу.
Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, пп. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Вказані дій вантажовідправником -ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" здійснені не були, що підтверджується комерційним актом від 24.10.2006р. АQ № 642106/49/10.
Таким чином, відповідачами: Одеською залізницею та ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська", відповідно, як перевізником та вантажовідправником, не були виконані зобов'язання щодо забезпечення схоронності і цілісності вантажу, а тому суд вважає, що відповідальність в частині стягнення збитків слід поділити між відповідачами з урахуванням ступеню вини у відсотках відповідно 50% Одеської залізниці та 50% ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська".
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. З Одеської залізниці слід стягнути 3112,47 грн., з ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" стягнути 3112,47 грн. боргу.
Державне мито у спорі та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів пропорційно задоволених вимог, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82-85, ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська" (Луганська обл., п. Дубовський, м. Антрацит) на користь АТЗТ «ВО «Облпаливо» (м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 60, код 01071315) 3112,47 грн. боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. за ІТЗ судового процесу.
3. Стягнути з з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь АТЗТ «ВО «Облпаливо» (м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 60, код 01071315) 3112,47 грн. боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. за ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя