справа № 2а-89/10/0670
категорія 3.3.3
10 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
при секретарі - Очич А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 < Текст > до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області < Текст >
про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обгрунтування позову посилається на те, що наказом начальника управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області № 204 о/с від 31 жовтня 2006 року він був звільнений з органів внутрішніх справ з посади начальника 6-го міжрайонного відділення Державної автомобільної інспекції (смт. Чуднів) при УМВС України за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вказаний наказ позивач вважає незаконним, оскільки підставою для його звільнення був його рапорт від 16 жовтня 2006 року, який він писав під психологічним тиском з боку керівництва УДАІ УМВС України у Житомирській області. Також зазначає, що 27 жовтня 2006 року вказаний рапорт він відкликав, а тому його не вправі були звільняти. Крім того, позивач зазначає, що оскільки в рапорті про звільнення за власним бажанням він не вказував з якого часу хоче розірвати трудовий договір, тому його повинні були звільнити після спливу 3-х місячного терміну, тобто після 27 січня 2007 року. Зазначає, що строк звернення до суду пропустив з поважних причин, оскільки на протязі тривалого часу звертався до різних інстанцій за захистом своїх прав, тому просить його поновити.
Позивач та у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що позивача було звільнено на підставі його рапорту, в якому він просив звільнити його за власним бажанням, вказавши дату звільнення 31 жовтня 2006 року. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 1988 року (а.с.5)
16 жовтня 2006 року позивач подав рапорт на імя начальника УМВС України в Житомирській області про його звільнення з органів внутрішніх справ, вказавши дату звільнення 31 жовтня 2006 року, що стверджується копією рапорту, дослідженого в судовому засіданні, чого не заперечував позивач.
Наказом начальника управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області № 204 о/с від 31 жовтня 2006 року він був звільнений з органів внутрішніх справ з посади начальника 6-го міжрайонного відділення Державної автомобільної інспекції (смт. Чуднів) при УМВС України за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ(а.с.6).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що рапорт про звільнення за власним бажанням він подав під психологічним тиском з боку керівництва УДАІ УМВС України у Житомирській області, однак позивач не наводить жодних доказів, які б підтверджували, що на нього здійснювався тиск.
Також в обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 27 жовтня 2006 року ним було подано начальнику 1-го відділу Бондарєву заяву про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням. В обґрунтування цього твердження ним було до позовної заяви подано письмове пояснення ОСОБА_2 , в якому ОСОБА_2 зазначав, що надавав допомогу позивачу у написанні заяви про відкликання рапорту про звільнення (а.с. 12). Однак з вказаного пояснення не можливо зробити висновок, що заява про відкликання рапорту про звільнення була передана начальнику 1-го відділу Бондарєву для подальшої реєстрації.
Безпідставними також є посилання позивача на те, що відповідач не вправі був його звільняти до спливу 3 місячного терміну з наступних підстав.
Відповідно до підпункту "ж" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас з постановкою на військовий облік за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Згідно пункту 68 вищесказаного Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Вимоги пункту 68 встановлюють лише граничний термін видання наказу про звільнення, а не обов'язоковий строк перебування особи, яка виявила бажання звільнитися, в органах внутрішніх справ перед звільненням.
За таких обставин суд вважає, що оскільки достовірних доказів того, що позивач відкликав свій рапорт про звільнення за власним бажанням та доказів того, що рапорт про звільнення він писав під тиском з боку керівництва УДАІ УМВС України в Житомирській області ним суду надано не було, то суд вважає, що видаючи наказ про звільнення позивача, начальник управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом, а позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню.
Керуючись Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ст.ст. 159-162, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити за безпідставністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.