справа № 2а-6156/09/0670
категорія 2.11.1
17 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Євпак В.В.,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі < Текст >
про скасування податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0002102301/0 від 13.08.2009 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 2231560 грн. та штрафних санкцій в сумі 2097729 грн., №0002112301/0 від 13.08.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 626356 грн., №0006301702/0 про нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1474 грн. 54 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2949 грн. 08 коп. Вимоги мотивують тим, що ДПІ в м. Житомирі дійшла неправильного висновку щодо порушення ними вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", а саме до складу валових витрат та податкового кредиту підприємством віднесені витрати та суми ПДВ від транспортних послуг, які не підтверджені належним чином оформленою транспортною документацією, без товарно-транспортних накладних; підприємством завищено за перевіряємий період валові витрати на 7841957 грн. та завищено податковий кредит на 1568391 грн. у зв"язку з тим, що підприємство придбало сировину у ТОВ "Українська лісометалургійна група" по нікчемній угоді; підприємством невірно визначені та відображені в податковому обліку витрати по першій події - перерахування коштів постачальникам товарів (робіт, послуг) у зв"язку з чим завищено валові витрати за перевіряємий період на 166514 грн. При перевірці також встановлено завищення підприємством амортизаційних відрахувань на 50328 грн. Вважають такі висновки неправомірними, оскільки факт надання транспортних послуг підтверджено актами виконаних робіт та їх оплатою. Підприємство мало господарські відносини з ТОВ "Українська лісометалургійна група". Відповідно до угоди сталь листова була поставлена підприємству та використана у виробництві продукції, про що свідчать дані бухгалтерського обліку, виробничі звіти. При розрахунку валових витрат від авансів постачальникам перевіряючими враховані дебетові сальдо по рахунках обліку розрахунків з постачальниками станом на 01.10.2007 року в сумі 193375 грн. Враховуючи те, що в попередніх податкових періодах до 01.10.2007 року підприємство не визначало валові витрати за подією - перерахування коштів постачальникам, врахування сальдо на початок перевіреного періоду призвело до безпідставного заниження валових витрат на 193375 грн. Щодо завищення балансової вартості І групи станом на 01.10.2007 року в зв"язку із врахуванням в її складі балансової вартості квартири (303950 грн.) та їдальні (43036 грн.), які виключені податковою перевіркою необхідно зазначити, що такі об"єкти використовуються підприємством в господарській діяльності, а тому витрати на їх придбання (поліпшення) підлягають амортизації у відповідності до Закону. Твердження про невірну амортизацію дверей протипожежних та системи пожежегасіння є необґрунтованим через те, що Законом не визначене таке поняття як структурні компоненти об"єктів І групи. Що стосується невизнання валових витрат в частині ПДВ в сумі 21667 грн., сплаченого при придбанні легкового автомобіля, то вважають, що віднесення даних витрат до ПДВ здійснено відповідно до вимог п.п.7.4.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.08.2009 року №0006301702/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1474,54 грн. та штрафних санкцій в сумі 2949,08 грн., а саме підприємством проводились виплати коштів за матеріали, поставлені суб"єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, без подання останніми підприємству відповідних документів, що підтверджують сплату податків з отриманого доходу по даному виду діяльності. Сума донарахованого податку за ставкою 15% склала 1171,34 грн. Такі висновки суперечать вимогам законодавства, оскільки це призведе до подвійного оподаткуванням. Щодо порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підприємство, як податковий агент, не утримало податок з доходів фізичних осіб, отриманих ними у вигляді підзвітних коштів, виданих з каси підприємства на господарські потреби, та по яких проведені готівкові розрахунки без підтвердження оформленими належним чином документами встановленої форми та змісту. Сума донарахованого податку за ставкою 15% склала 303,20 грн. Вважають висновки в цій частині помилковими, оскільки витрати підзвітних осіб підтверджені платіжними документами, та не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.08.2009 року №0007022302/0 в сумі 2021,35 грн. за порушення вимог "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", вважають винесене рішення безпідставним, оскільки витрати підзвітних осіб підтверджені платіжними документами. Крім того, відповідачем порушено процесуальні строки застосування штрафних санкцій, встановлені ст. 250 Господарського кодексу України. Вважають, що податкові повідомлення-рішення з цих підстав підлягають скасуванню в повному обсязі.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують з тих підстав, що підприємством не надано для перевірки пакету первинної транспортної документації, а саме: товарно-транспортних накладних, саме з цих підстав перевіряючими не враховано у складі валових витрат та податкового кредиту вартість послуг транспортних організацій. В ході проведення перевірки встановлено, що ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" не мало права на податковий кредит по податку на додану вартість та на валові витрати по угоді з ТОВ "Українська лісометалургійна група", яка визнана нікчемною. У постачальника ТОВ "Українська лісометалургійна група" відсутнє податкове зобов"язання по податку на додану вартість та валовий дохід, тому у ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" згідно наявних документів відсутнє право на податковий кредит та валові витати. Стосовно віднесення до валових витрат авансових платежів, перерахованих постачальникам, то платником для розрахунку було враховано не фактичні залишки сплачених авансів, а їх різниця, що й вплинуло на завищення валових витрат у перевіреному періоді. Під час проведення перевірки встановлено завищення балансової вартості І групи ОФ станом на 01.10.2007 року по об"єктах невиробничого призначення - квартирі та їдальні. В ході проведення перевірки підприємством не надавались документально підтверджені докази про використання у перевіреному періоді квартири та їдальні у господарській діяльності. У перевіреному періоді витрати на утримання квартири здійснювались за рахунок прибутку підприємства, по їдальні патент на здійснення торгівельної діяльності у сфері громадського харчування отримано підприємством з 01.04.2009 року. Також відповідно до договорів оренди основних засобів з ТОВ "Жерок Альфа" та ЖЗХВ, актів приймання-передачі основних засобів встановлено, що ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" орендував основні засоби І групи, які були споруджені до 01.01.2004 року, тобто з нормою амортизації 1,25%. Протягом дії договорів, в тому числі у перевіреному періоді, підприємством поліпшувались орендовані приміщення і була створена група І з нормою амортизації 2% - понесення витрат на ремонти та спорудження основних фондів групи І після 01.01.2004 року. Створення підприємством групи І з нормою амортизації 2% є безпідставним тому, що фактично здійснювалося поліпшення орендованих основних фондів групи І з нормою амортизації 1,25%. Щодо перерозподілу основних фондів по групах - підприємством віднесено до ІІ групи ОФ з нормою амортизації 6% вартість придбаних структурних компонентів ОФ групи І (№1.25%), то двері протипожежні та протипожежна сигналізація були встановлені платником на об"єкти групи І. Вважають рішення правомірними та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: ДПІ у м. Житомирі проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, про що складено акт №4715/23-1/32265502/0110 від 03.08.2009 року.
Під час проведення перевірки встановлено порушення (які оскаржуються позивачем):
1) п.5.1, п.п.5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.3, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.8.2.2 п. 8.2, п.п.8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, п.п.8.4.4 п.8.4, п.п.8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 231 560 грн., у тому числі за: - 2007 рік в сумі 20765 грн., - І квартал 2008 року в сумі 262809 грн., - І півріччя 2008 року в сумі 1194227 грн., - 9 місяців 2008 року в сумі 1951468 грн., - 2008 рік в сумі 2166973 грн.
2) п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення підприємством бюджетного відшкодування всього у сумі 626 356 грн., у тому числі за: - серпень 2008р. на 126313 грн., - вересень 2008р. на 85224 грн., - жовтень 2008р. на 95072 грн., - листопад 2008р. на 171024 грн., - грудень 2008р. на 69006 грн., - січень 2009 року на 70233 грн., - лютий 2009р. на 2826 грн., - березень 2009р. на 6658 грн. Завищення підприємством від"ємного значення, що переноситься на наступні податкові періоди, по рядку 26 Декларації, в сумі 1034771 грн. за березень 2009 року. Завищення підприємством від"ємного значення по рядку 21 Декларації в сумі 4702 грн. за березень 2009 року.
3) п.п.3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.п.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п.9.10.1 п. 9.10 ст. 10, п.п.20.3.2 п. 20.3 ст. 20, п.22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", сума донарахованого податку склала 1474,54 грн. в тому числі по періодах: - ІV квартал 2007р.- 284,97 грн., - ІІ квартал 2008р. - 1020,37 грн., -ІІІ квартал 2008р. - 169,20 грн.
4) п.п. 2.11, 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", підприємством проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів встановленого належним чином платіжного документа (касового чека, квитанції банку, тощо), який би підтверджував сплату готівкових коштів на загальну суму 2021,35 грн.
На підставі виявлених порушень ДПІ у м. Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення №0002102301/0 від 13.08.2009 року про визначення податку на прибуток в сумі 4 329 289 грн., а саме: основний платіж - 2 231 560 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2 097 729 грн.; №0002112301/0 від 13.08.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 626356 грн.; №0006301702/0 про визначення податку з доходів фізичних осіб в сумі 4423,62 грн., а саме: основний платіж - 1474,54 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2949,08 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007022302/0 від 13.08.2009 року про застосування штрафу в розмірі 2021 грн. 35 коп.
Що стосується висновку податкового органу щодо порушення підприємством п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" зайво відображено у складі валових витрат вартість отриманих послуг від транспортних організацій за надані транспортні послуги, які не підтверджені належним чином оформленою транспортною документацією -товаро-транспортними накладними в розмірі 845771 грн., суд не погоджується з зазначеним висновком, виходячи з наступного: відповідно до п. 5.1. ст. 5 зазначеного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
п.п.5.2.1 п. 5.2 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
5.3.1 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Відповідно до п.п.5.3.9. не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.
Судом встановлено, що позивачем у перевіряємий період були отримані від транспортних організай транспортні послуги.
Факт отримання ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" транспортних послуг підтверджується актами виконаних робіт та їх оплатою в повному розмірі, що не заперечується податковим органом.
Єдиною підставою відмови податкового органу для віднесення підприємством витрат з наданих транспортних послуг є відсутність товаро-транспортних накладних.
Разом із тим, типові форми транспортної документації затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346, який не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.
Спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 03.11.2006 року №507/1059 скасовано наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996 року №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи".
Відповідно до розділу 14 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, розрахунок за перевезення вантажів проводиться замовником на підставі рахунку перевізника. Крім того, форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов"язаних з цим, визначається перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - замовником при укладенні договору на перевезення вантажів. Договорами з перевізниками передбачено, що факт виконання транспортних послуг підтверджується сторонами актами виконаних робіт.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, акти виконаних робіт та платіжні документи про сплату коштів за надані послуги є розрахунковими документами, які підтверджують валові витрати.
Відповідно нарахування податку на прибуток в розмірі 211442 грн. 75 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 158984 грн. 75 коп. є безпідставним.
Що стосується придбання у ТОВ "Українська лісометалургійна група" сталі листової та віднесення до складу валових витрат витрат в розмірі 7841957 грн., податковий орган посилається на порушення підприємством п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.5 ст. 203, ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України, а саме при проведенні перевірки ТОВ "Українська лісометалургійна група", визнано нікчемними договори купівлі-продажу сталі листової з МП "Азалія" договір №30 від 01.03.2004 року та додаткова угода до нього від 31.12.2007 року №2 та з ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" - договір від 06.12.2007 року №06/12, по яких товар (сталь листова) не був переданий. Відповідно по нікчемній угоді ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" не мало права на податковий кредит по податку на додану вартість та на валові витрати.
Суд не погоджується з даними висновком: встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №06/12 від 06.12.2007 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Українська лісометалургійна група", останнє зобов"язується передати у власність покупця металопрокат відповідно до специфікацій, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити металопрокат.
Датою поставки товару відповідно до п.3.1 договору вважається дата прибуття вагону на станцію Житомир.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, продавцем ТОВ "Українська лісометалургійна група" поставлялась позивачу, як покупцю сталь листова та надавались товаро-супровідні документи, зокрема залізничні накладні, платіжні доручення на оплату товару.
Посилання в акті перевірки ТОВ "Українська лісометалургійна група" на нікчемність угоди з ПП "Азалія", відсутності зобов"язань товариством, не може впливати на правомірність віднесення позивачем фактично здійснених витрат до складу валових та до податкового кредиту.
Так органи державної податкової служби, вказані у статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 чієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Разом із тим судом встановлено, що податковим органом не подавались позови до позивача, ТОВ "Українська лісометалургійна група", ПП "Азалія" та інших контрагентів по ланцюгу до виробника про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою та не доводились в судовому засіданні обставини нікчемності правочинів.
Наявність висновку податкового органу про нікчемність угод, зазначеного в акті перевірки, без звернення до суду із позовом, доведення зазначених обставин в суді та висновку суду про нікчемність правочину, не може бути доказом нікчемності правочину укладеного між ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" та ТОВ "Українська лісометалургійна група".
Факт поставки товару ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" саме товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лісометалургійна група" підтверджується товарними накладними, рахунками та платіжними документами, які є розрахунковими документами у розумінні п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Металопрокат, а саме сталь листова використана у виробництві продукції, про що свідчать дані бухгалтерського обліку, виробничі звіти матеріально-відповідальних осіб про витрачання сировини та оприбуткування готової продукції.
Факт отримання позивачем сталі листової та використання її у виробництві не оспорюється і податковим органом. Відповідачем оспорюється лише отримання зазначеного товару не від ТОВ "Українська лісометалургійна група", а від Маріупольського заводу ім. Ілліча.
Судом встановлено, що постачальником сталі листової було саме ТОВ "Українська лісометалургійна група", про що свідчать всі надані первинні бухгалтерські документи.
Договори купівлі-продажу та поставки металопрокату (сталі листової) з Маріупольським заводом ім. Ілліча позивачем не укладались, про що свідчить довідка №44 від 02.2010 року.
Відповідач, на якого в силу ст.71 КАС України, покладається обов"язок довести правомірність прийнятого ним рішення, не довів протилежного.
З огляду на фактичне отримання сталі листової, її використання в господарській діяльності, проведення безготівкових розрахунків з постачальником, укладений з постачальником договір був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Судом не встановлено порушення підприємством вимог п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.5 ст. 203, ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України, а відповідно нарахування податку на прибуток в розмірі 1960489 грн. 25 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1857856 грн. є безпідставним.
Що стосується правомірності формування податкового кредиту з зазначених господарських операцій та відповідного бюджетного відшкодування, судом встановлено, що порядок формування податкового кредиту порядок бюджетного відшкодування передбачено Законом України "Про податок на додану вартість"
Зокрема п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
7.5. датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
7.5.1. дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Підпунктом 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом встановлено, що позивачу з надання транспортних послуг та продажу сталі листової надавались постачальниками (продавцями) належним чином оформлені податкові накладні, що не оспорюється податковим органом.
Встановлено також, що ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" були сплачені постачальникам кошти за надані послуги та товар у повному обсязі, у тому числі і ПДВ.
За таких обставин суд вважає, що позивачем податковий кредит був сформаний з дотриманням вимог Закону, а відповідно підстав для зменшення бюджетного відшкодування з зазначених підстав у ДПІ в м. Житомирі не було.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0002112301/0 від 13.08.2009 року про зменшення ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 626356 грн. винесено з порушенням вимог Закону, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується невірного відображення приросту (убутку) авансових платежів постачальникам, судом встановлено, що ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" в порушення п. 5.1 ст. 5, п.п.11.2.1 п. 11.2.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у складі валових витрат по рядку 04.1 декларації невірно відображено приріст (убуток) авансових платежів постачальникам, що призвело до завищення валових витрат в сумі 166514 грн.
Вказане порушення було встановлено контролюючим органом при співставленні дебетового сальдо на початок (кінець) відповідного звітного періоду по бухгалтерських рахунках 631 та 6852 в розрізі контрагентів з даними податкового обліку позивача. Зокрема було враховано дебетове сальдо по рахунках обліку розрахунків з постачальниками станом на 01.10.2007 року в розмірі 193375 грн.
В судовому засіданні встановлено, що при проведенні первірки перевіряючими вивчалились укладені договори з постачальниками, зокрема й питання на якій системі оподаткування вони знаходяться.
Платником податку для розрахунку було враховано не фактичні залишки сплачених авансів, а їх різниця, що й вплинуло на завищення валових витрат у перевіреному періоді.
Розрахунок розбіжностей по авансових платежах постачальникам по рахунках бухгалтерського обліку 63.1 та 68.52 підтверджується додатком №8 наданого до акту перевірки.
Крім того актом перевірки від 18.01.2008 року не було встановлено порушень при визначенні приросту (убутку) авансів, які сплачені постачальникам.
Допущення порушень вимог Закону в цій частині було визнано і самим головним бухгалтером Нагорною Т.В. в наданому суду письмовому поясненні.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення про визначення з зазначеного порушення податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.
Відповідно до висновку ДПІ в м. Житомирі, ДП "Євроголд Індестріз ЛТД", в порушення п.п.5.2.5 п. 5.2, п.5.3.3 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат у І кварталі 2009 року віднесено податок на додану вартість з придбаного легкового автомобіля Мазда.
Суд з вказаними порушеннями не погоджується, виходячи з наступного: відповідно до п.п.7.4.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
Згідно п.п.7.4.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми ПДВ нараховані (сплачені) при придбанні легкового автомобіля, повинні бути віднесені до складу валових витрат, однак цього не можна робити згідно п.п.5.3.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно п.п.4.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Отже, віднесення позивачем 21667,00 грн. ПДВ, сплачених у складі вартості придбаного легкового автомобіля, до валових витрат підприємства було здійснено відповідно до вимог п.п.7.4.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" правомірно.
Відповідно рішення про визначення податкового зобов"язання в розмірі 5416 грн. 75 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1083 грн. 35 коп. є безпідставним.
Що стосується невірного визначення балансової вартості вартості основних фондів І групи, судом встановлено, що товариством, в порушення п.п.8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", невірно визначено балансову вартість основних фондів І групи, а саме: - не враховано у складі амортизаційних відрахувань об"єкти невиробничого призначення - їдальню та квартиру.
За даними звітності ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" по податку на прибуток за Іпівр. 2007 року, за 9міс. 2007р. та за 2007р. сальдо по І групі ОЗ (№1,25%) станом на 01.07.2007р. становило 2203946 грн., нараховано амортизацію за ІІ кв. 2007р. в сумі 27549 грн. Платником визначено та задекларовано сальдо по І групі ОЗ (1,25%) станом на 01.10.2007р. в сумі 2176397 грн., тобто без врахування порушень при визначенні амортизації проведеною перевіркою.
За даними попередньої планової документальної перевірки підприємству зменшено амортизацію по їдальні на 43036 грн. та по квартирі на 303950 грн., разом на 346 986 грн.
Таким чином, за даними перевірки визначено сальдо по І групі ОЗ (№1,25%) станом на 01.10.2007р. в сумі 1829411 грн.
Що стосується застосування норми амортизації на проведені поліпшення орендованих у ТОВ "Жерок Альфа" та ЖЗХВ основних фондів 1 групи.
Відповідно до п.п. 8.6.1.п.8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду.
Але норми амортизаційних відрахувань для основних фондів груп 1, 2 і 3 (група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків) з 1 січня 2004 року викладено в новій редакції згідно із Законом України від 24.12.2002 р. N 349-IV.
До 01.01.2004 року діяли інші норми, зокрема на основні фонди І групи, які були споруджені (введені в експлуатацію) до 01.01.2004 року, норма амортизації становила 1,25%.
В порушення вимог зазначеного Закону, підприємством невірно застосовано норми амортизації на проведені поліпшення орендованих основних фондів групи І: відповідно до договорів оренди основних засобів з ТОВ "Жерок Альфа" та ЖЗХВ, актів приймання-передачі основних засобів встановлено, що ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" орендував основні засоби І групи, які були споруджені (введені в експлуатацію) до 01.01.2004 року, тобто з нормою амортизації 1,25%. Протягом дії договорів оренди, в тому числі у перевіреному періоді, підприємством поліпшувались орендовані приміщення і була створена група І з нормою амортизації 2% - понесення витрат на ремонти та спорудження основних фондів групи І після 01.01.2004 року. Створення підприємством групи І з нормою амортизації 2% є безпідставним, тому що фактично здійснювалося поліпшення орендованих основних фондів групи І з нормою амортизації 1,25%. Станом на 01.10.2007 року у підприємства по групі І з нормою амортизації 2% рахувалося сальдо в сумі 107537 грн., яке підлягає перерахунку в перевіреному періоді на норму 1,25%.
В ході проведення перевірки та в суд платником не надано доказів (актів вводу в експлуатацію, документів на придбання тощо) стосовно створення нових основних фондів, по яких нарахування амортизації здійснювалося б за нормою 2%.
Таким, чином, перевіркою визначено сальдо по групі І для нарахування амортизації станом на 01.10.2007 року з нормою амортизації 1,25% всього в сумі 1936948 грн.
Що стосується висновку податкового органу про порушення підпиємством п.п.8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та невірного проведення розподілу придбаних основних фондів по групах - віднесено до ІІІ групи ОФ з нормою амортизації 6% вартість придбаних структурних компонентів ОФ групи І (№1,25%), а саме: дверей протипожежних в сумі 3510 грн., в сумі 8585 грн. та системи пожежогасіння в сумі 81763 грн., суд з ним не погоджується, виходячи з наступного: визначення основних фондів та їх груп передбачено п.п.8.2.1 та 8.2.2 п.8.2 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Так, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.
п.п. 8.2.2. Закону передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами:
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;
група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"(далі Положення (стандарт).
Пунктом 4 Положення визначено, що об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Пунктом 7 Положення визначено, що придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Підприємством двері протипожежні в сумі 3510 грн., в сумі 8585 грн. та система пожежогасіння в сумі 81763 грн. були віднесені до 3 групи основних фондів з відповідною нормою амортизації 6%.
Твердження про невірну амортизацію дверей протипожежних та системи пожежегасіння є необґрунтованою через те, що Законом не визначено таке поняття як структурні компоненти об"єктів І групи. Тому кваліфікація зазначених об"єктів в якості структурних компонентів будівель та споруд є суб"єктивним судженням перевіряючих, що не підтверджується Законом.
Відповідно податок на прибуток в розмірі 4129 грн. 50 коп. та штрафні (фінансові санкції) в розмірі 3028 грн. 40 коп. нараховані податковим органом безпідставно.
Що стосується поліпшення невиробничих приміщень (їдальні) в розмірі 17693 грн., судом встановлено, що в порушення підприємством п.п.8.3.1, 8.3.2 п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством невірно визначено балансову вартість основних фондів групи І станом на 01.10.2008 року - у 111-му кварталі 2008 року здійсненео поліпшення невиробничих приміщень (їдальні) в розмірі 17693 грн. та враховано у визначенні сальдо станом на 01.10.2008 року для нарахування амортизації за ІV квартал 2008 року. Таким чином, ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" завищено сальдо по групі І (1,25%) станом на 01.10.2008 року в сумі 17693 грн.
Судом встановлено, що в ході проведення перевірки підприємством не надавались документально підтверджені докази про використання у перевіряємому періоді їдальні у господарській діяльності, патент на здійснення торгівельної діяльності у сфері громадського харчування отримано підприємством з 01.04.2009 року. Сам позивач зазначає, що ідальня почала працювати, тобто використовуватись у господарській діяльності в березні 2009 року.
Що стосується завищення балансової вартості основних фондів групи ІІ (№10%) станом на 01.10.2008 року в сумі 7544 грн.
Судом встановлено, що у ІІІ кварталі 2008 року (25.09.2008року) здійснено реалізацію автомобіля Крайслер фізичній особі ОСОБА_1 на суму 82544 грн. (без ПДВ, згідно звіту юридичної фірми "Юрекс" про проведену оцінку автомобіля). В порушення п.п.8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, п.п.8.4.4 п.8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено балансову вартість основних фондів групи ІІ (№10%) станом на 01.10.2008 року в сумі 7544 грн., а саме: у ІІІ кварталі 2008 року (25.09.2008року) здійснено реалізацію автомобіля Крайслер фізичній особі ОСОБА_1 на суму 82544 грн. (без ПДВ, згідно звіту юридичної фірми "Юрекс" про проведену оцінку автомобіля). Відповідно до 8.4.4. у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду. Підприємством балансову вартість групи зменшено лише на 75000 грн., різниця становить 7544 грн.
Що стосується порушень підприємством Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", судом встановлено порушення останнім п.п.9.10.1 п.9.10 ст. 9, п. 7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", де підприємство, як податковий агент, не утримало податок з доходів підзвітних осіб, отриманих ними у вигляді підзвітних коштів, виданих з каси підприємства на господарські потреби та по яких проведені готівкові розрахунки не підтверджені оформленими належним чином документами встановленої форми та змісту (касового чека, квитанції банку, іншого письмового документа, згідно "Положення про форму та зміст розрахункових документів", що подані в бухгалтерію підприємства на загальну суму 2021,35 грн.
Не надано позивачем належним чином оформлених документів встановленої форми та змісту, і суду. Сума донарахованого податку за ставкою 15% визначена ДПІ правильно та становить 303,20 грн.
Що стосується порушень п.п.3.1.3 п.3.1 ст. 3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п.20.3.2 п. 20.3 ст. 20 п.22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" по утриманню підприємством, як податкоим агентом, податку з доходів фізичних осіб з виплачених СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3 коштів за реалізовані підприємству матеріали та ненадання ними документів про сплату податку, суд не погоджується в таким висновком ДПІ.
Встановлено, що згідно документів за ІІ квартал 2008 року СПД - фізичній особі ОСОБА_2 та за ІІІ квартал 2008 року СПД - фізичній особі ОСОБА_3 виплачено кошти за реалізовані підприємству матеріали на загальну суму 7808,97 грн., а саме по періодах: - ОСОБА_2 - оплачено згідно виписки банку від 12.05.2008 року №381 за стрічку суму - 6688,97 грн.; - ОСОБА_3-оплачено згідно виписки банку від 15.07.2008 року №566 за цемент суму 1120,00 грн.
Судом встановлено, що кошти були виплачені за реалізовані матеріали суб"єктам підприємницької діяльності.
Висновок податкового органу суперечить "Податковому роз"ясненню щодо застосування положень пункту 1.8 ст. 1, п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" , в якому зазначено, що особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб"єка підприємницької діяльності, немає правових підстав визначати об"єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємства", Декретом КБУ "Про прибутковий податок з громадян" та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Таким чином податок з доходів фізичних осіб в розмірі 1171 грн. 34 коп. та щтрафні (фінансові) санкції в розмірі 2342 грн.68 коп. застосовані до позивача безпідставно.
Що стосується застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.п.2.11, 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме підзвітні особи ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" провели готівкові розрахунки, без подання розрахункового документа (касового чека, квитанції банку, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту в бухгалтерію підприємства на загальну суму 2021,35 грн., судом встановлено, що зазначене порушення було допущене підприємством з листопада 2007 року по липень 2008 року, встановлено зазначене порушення було під час проведення перевірки та складання акту 03.08.2009 року, а застосовані штрафні санкції відповідно до рішення ДПІ у м. Житомирі 13.08.2009 року, тобто за спливом одного року з дня порушення.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарської санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, рішення про застосування до позивача адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в розмірі 2021 грн. 35 коп. є безпідставним, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0002112301/0 від 13.08.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 626356 грн. та рішення ДПІ у м. Житомирі №0007022302/0 від 13.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2021 грн. 35 коп. підлягають скасуванню. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0002102301/0 від 13.08.2009 року підлягає скасуванню в частині визначення Дочірньому підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" податку на прибуток в розмірі 2181478 грн. 25 коп.( 211442 грн. 75 коп. + 1960489 грн. 25 коп.+ 5416 грн. 75 коп.+ 4129 грн. 50 коп.) та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2020952 грн. 50 коп. (158984 грн. 75 коп. + 1857856 грн. + 1083 грн. 35 коп. + 3028 грн. 40 коп.). Податкове повідомлення-рішення №0006301702/0 від 13.08.2009 року підлягає скасуванню в частині визначення Дочірньому підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1171 грн. 34 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2342 грн.68 коп.
В решті позовних вимог суд позивачу відмовляє.
Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 250 ГК України, ст. 86, 158-163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0002112301/0 від 13.08.2009 року.
Скасувати рішення ДПІ у м. Житомирі №0007022302/0 від 13.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0002102301/0 від 13.08.2009 року в частині визначення Дочірньому підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" податку на прибуток в розмірі 2181478 грн. 25 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2020952 грн. 50 коп.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0006301702/0 від 13.08.2009 року в частині визначення Дочірньому підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1171 грн. 34 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2342 грн.68 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.В. Євпак
Повний текст постанови виготовлено: 23 лютого 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.