справа № 2-а-30350/08
категорія 2.33
27 січня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С.,
при секретарі - Янушевській В.В. за участю представника позивача та представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська дорожно-будівельна колона" < Текст >
до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області < Текст >
про визнання рішення недійсним та скасування його,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська дорожно-будівельна колона" звернулось до суду з позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області в якому зазначає, що 15 жовтня 2008 року начальником ТУ ГДІ АТ в Житомирській області винесено постанову про застосування до ТОВ "Житомирська дорожно-будівельна колона" фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. Дана постанова була винесена на підставі акта № 098618 від 01.10.2008 року, в якому зазначається, що 01.10.2008 року водій ОСОБА_2 на автомобілі КАМАЗ-55102 державний номер АМ 3741 АК надавав послуги з перевезення вантажу згідно видаткової накладної ВАТ "Лезниківський кар'єр" до ПП ОСОБА_1 без оформлення ліцензійної картки, а в дорожньому листі був відсутній штамп медичного працівника. Позивач просить визнати постанову про застосування до нього фінансових санкцій недійсною, оскільки, вважає, що вини підприємства у вчиненні водієм ОСОБА_2 правопорушення зазначеного в акті немає, т.я. даний водій здійснював перевезення вантажу до ПП ОСОБА_1 з власної ініціативи та без відома ТОВ "Житомирська дорожно-будівельна колона", тому підприємство не повинно нести відповідальність за самовільні дії працівника. Просять суд визнати постанову відповідача №052651 від 15 жовтня 2008 року недійсною та скасувати її.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав викладених в письмових запереченнях.
Суд, заслухавши думки представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, пройшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до акту проведення перевірки №098618 від 1 жовтня 2008 року водій автомобіля, якій належить позивачу, ОСОБА_2 надав послуги з перевезення вантажу на договірних умовах згідно видаткової накладної ВАТ "Лезниківський кар'єр" до ПП ОСОБА_1 без оформлення ліцензійної картки, а в дорожньому листі був відсутній штамп медичного працівника. зазначені обставини сторонами не оспорюються.
На підставі зазначеного акту відповідачем була винесена оспорювана постанова №052651 від 15 жовтня 2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
Згідно ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначеним Законом визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З оглядом на викладене, суд вважає, що у даному випадку підприємство несе відповідальність за дії свого працівника, оскільки правопорушення він скоїв під час виконання своїх трудових обов"язків, про що свідчить подорожній лист №129398 вантажного автомобіля.
Посилання представника позивача на те, що в діях водія є адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КпАП України, суд до уваги не приймає, оскільки підвідомчість цих справ віднесена до органів внутрішніх справ України, а не до органів Міністерства транспорту та з"язку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що оспорюване рішення суб"єкта владних повноважень винесено на підставі Закону та у межах своїх повноважень, а тому є законним та обгрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська дорожно-будівельна колона" до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання рішення недійсним та скасування його відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 01 лютого 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.