справа № 2а-3278/09/0670
категорія 6.6.6
27 січня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г.,
при секретарі - Снігірьовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,-
встановив:
Коростенська ОДПІ звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету 200000 грн. 00 коп. вартості орендної плати за нікчемною угодою - договором оренди обладнання від 01.02.2007 року, укладеного з ТОВ "Укрінтерком". Вказує, що податковими інспекторами проведено виїзну планову перевірку малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, про що складений акт №87/23-01/32173380 від 05.03.2009 року. Перевіркою встановлено, що 01.02.2007 року мале приватне підприємство "Шляхмаш-2" уклало з ТОВ "Укрінтерком" договір оренди обладнання, відповідно до якого ТОВ "Укрінтерком" надає МПП "Шляхмаш-2" в строкове платне користування станок листогибочний та станок трубогиб. Державну реєстрацію підприємства "Укрінтерком" проведено 26.09.2007 року за № 10671020000011624 та 27.09.2007 року воно було взяте на податковий облік, тобто, на момент укладення договору оренди обладнання державна реєстрація ТОВ "Укрінтерком" в якості суб'єкта господарювання ще не була проведена у зв'язку із чим та відповідно до вимог ч.2 ст.19, ч.1 ст. 84 ГК України підприємство не мало право укладати будь-які договори та інші угоди. Розмір орендної плати становить 200000 грн. з урахуванням ПДВ. Витрати по орендній платі були віднесені відповідачем до складу валових витрат. ТОВ "Укрінтерком" перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва як платник податків. Згідно поданої до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва декларації по податку на прибуток ТОВ"Укрінтерком" основних засобів немає, а отже не мало можливості надати обладнання в оренду МПП "Шляхмаш-2". Крім цього, за рішенням суду державну реєстрацію ТОВ "Укрінтерком" припинено. Вважає, що збільшення відповідачем валових витрат на підставі вказаного договору оренди є безпідставним, так як вказаний правочин є нікчемним. Просить стягнути з відповідача в дохід держави 200000 грн. 00 коп. вартості орендної плати обладнання згідно умов договору оренди обладнання від 01.02.2007 року, укладеного між МПП "Шляхмаш-2" та ТОВ "Укрінтерком".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду письмові заперечення проти доводів позовної заяви.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін встановив: мале приватне підприємство "Шляхмаш-2" зареєстроване виконавчим комітетом Коростенської міської ради 30.09.2002 року за № 0179 як суб"єкт підприємницької діяності - юридична особа та як юридична особа знаходиться на податковому обліку в Коростенській ОДПІ.
05.02.2009 року працівниками Коростенської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, про що складений акт №87/23-01/32173380 від 05.03.2009 року.
В акті перевірки вказано, що в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", 01.02.2007 року мале приватне підприємство "Шляхмаш-2" уклало з ТОВ "Укрінтерком" договір оренди обладнання. Проте станом на 01.02.2007 року такої юридичної особи як ТОВ "Укрінтерком" не існувало, оскільки дане підприємство зареєстроване лише 26.09.2007 року. Відповідно до договору оренди ТОВ "Укрінтерком" надає МПП "Шляхмаш-2" в строкове платне користування станок листогибочний та станок трубогиб, загальна вартість обладнання 1100000,00 грн. До укладеного договору надано акт прийому-передачі майна від 28.12.2007 року на суму 200.000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. Товарно-транспортні накладні на перевезення обладнання відсутні. В ході перевірки МПП "Шляхмаш-2" надано письмовий запит №1958/23-01 від 10.02.2009 року про надання пояснення та документального підтвердження того, яким транспортом здійснювалось перевезення обладнання, взятого в оренду та за чий рахунок. У відповідь на запит надано лише договір та акт виконаних робіт. Таким чином відсутні документи, які підтверджують фактичне здійснення передачі обладнання та отримання його МПП "Шляхмаш-2".
Відповідно до бази даних ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, ТОВ "Укрінтерком" з 27.09.2007 року перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва як платник податків. Згідно поданої до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва декларації по податку на прибуток та додатків до декларації ТОВ "Укрінтерком" основних засобів не має, а значить не мало можливості надати обладнання в оренду МПП "Шляхмаш-2". Крім того, за рішенням суду від 31.05.2008 року державну реєстрацію ТОВ "Укрінтерком" припинено, 19.06.2008 року скасовано свідоцтво платника ПДВ.
Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228, 215, 208, 216 ЦК України, податковим органом зроблено висновок про нікчемність укладеної угоди, який не створює для сторін будь - яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого не створює будь - яких наслідків і в податковому обліку підприємства - покупця. Тобто, за таким правочином МПП "Шляхмаш-2" не мало права відображати у податковому обліку витрати пов'язані з орендою обладнання.
На підставі акту перевірки Коростенська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0000372301/0 від 16.03.2009 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 338796,00 грн. в т.ч. основний платіж - 264642,00 грн. та штрафні санкції - 74154,00 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення оскаржувалось позивачем до ДПА України в Житомирській області, однак, скарга підприємства задоволена частково. Податкове повідомлення-рішення від 16.03.2009 року № 0000372301/0 скасовано в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 193750,00 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 38750,00 грн. і в зазначеній частині рішення Коростенської ОДПІ від 13 квітня 2009 року № 25/32173380, прийнятого за розглядом первинної скарги та залишено без змін в сумі 106296,00 грн. (70892,00 грн - основного платежу та 35404,00 грн. - штрафної санкції).
Суд погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.
1 лютого 2007 року укладено договір оренди обладнання між ТОВ "Укрінтерком" та позивачем, згідно якого позивач зобов'язувався прийняти в строкове платне користування станок листогибочний та станок трубогиб.
Пунктом 2.2. договору визначено, що майно, що орендується, повинно бути передано "Орендодавцем" та прийнято "Орендарем" протягом 3-х днів з моменту заключення цього договору.
Згідно пунктів 7.1. та 7.2. строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами і його скріплення печатками сторін та закінчується 28.12.2007 року.
Відповідно до акту прийому-передачі майна орендар - МПП "Шляхмаш-2" отримало орендоване обладнання 28.12.2007 року, за оренду якого сплачено 200000,00 грн.
Згідно долучених до матеріалів платіжних доручень оплата за орендоване майно проводилась значно пізніше, а саме: платіжне доручення №1 від 17.01.2008 року на суму 100000,00 грн., платіжне доручення № 373 від 29.01.2008 на суму 33000,00 грн., платіжне доручення № 366 на суму 25000,00 грн. та платіжне доручення № 342 на суму 42000,00 грн.
12 травня 2008 року орендоване майно було повернуто орендодавцю, що підтверджується актом здачі орендованого обладнання.
Відповідно даних ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, де перебував на обліку контрагент МПП "Шляхмаш-2", ТОВ "Укрінтерком" зареєстровано 27.09.2007 року за № 14774, з 07.05.2008 року припинено юридичну особу ТОВ "Укрінтерком", про що 31.05.2008 року внесено запис до Єдиного державного реєстру.
Отже, як встановлено з матеріалів справи, на момент укладення договору оренди обладнання - 01.02.2007 року, такої юридичної особи, як ТОВ "Укрінтерком" не існувало (підприємство зареєстровано тільки 27.09.2007 року), що прямо заборонено нормами ст.ст.19, 84 Господарського Кодексу України, а орендоване майно повернуто орендодавцю після припинення діяльності підприємства.
Крім того, згідно акту приймання-передачі майна, орендоване обладнання відповідачем прийнято в користування 28.12.2007 року, тоді як строк дії договору закінчується 28.12.2007 року (п.7.2. договору оренди обладнання).
Суд не бере до уваги листування (листи, датовані 11.01.2008 року та 29.01.2008 року) відповідача та ТОВ "Укрінтерком" щодо умов договору, так як не встановлена природа їх походження, адже вказані листи не надавались під час перевірки та адміністративного оскарження. Немає посилання на такі листи в запереченні на позовні вимоги податкової інспекції. Згідно вимог ст.654 Цивільного Кодексу України зміна умов договору вчиняється в тій самій формі, що і договір. Зміна умов договору листами між підприємствами не передбачена законодавчими нормами України чи умовами договору.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:
виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;
допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;
вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Відповідно до ст. ч.1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Суб'єкти господарювання юридичні та фізичні особи в своїй діяльності, та зокрема при вчиненні правочинів, керуються положеннями Господарського кодексу України та Цивільним кодексом України і несуть відповідальність за порушення встановлених вимог, які також визначені вказаними нормативно - правовими актами.
Отже, під час проведення перевірки контролюючим органом не встановлено фактичного виконання умов правочину по передачі в оренду обладнання.
Не встановлено виконання господарських зобов'язань і в судовому засіданні, так як не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували фактичну поставку обладнання та його використання у господарській діяльності підприємства. Основний документ - договір оренди обладнання, суперечить нормам законів України. Крім того, ТОВ "Укрінтерком" не має власних основних засобів. В ході перевірки не були виявлені документи, які засвідчують факт транспортування обладнання сторонами по договору або іншими суб"єктами господарювання. Крім того, не була виявлена довіреність на отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Укрінтерком".
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що господарська операція між МПП "Шляхмаш - 2" та ТОВ ""Укрінтерком" була по своїй суті безтоварною. Відповідно договір оренди обладнання від 01.02.2007 року вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.
З вищевикладеного вбачається, що договір оренди обладнання, укладений між малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" та ТОВ "Укрінтерком" є нікчемним, тому стягненню в доход держави підлягає все отримане за даним договором. Враховуючи той факт, що на момент проведення перевірки скасовано державну реєстрацію ТОВ "Укрінтерком", тому стягненню в доход держави з малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" підлягає вартість орендної плати обладнання згідно умов договору оренди обладнання від 01.02.2007 року в сумі 200000,00 грн.
З урахуванням всіх обставин по справі суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 86, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" в дохід Державного бюджету 200000 грн. 00 коп. вартості орендної плати за нікчемною угодою - договором оренди обладнання від 01.02.2007 року, укладеного з ТОВ "Укрінтерком".
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 01 лютого 2010 р.
присуджено до стягнення 200000,00 грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.