Справа № 242/4733/19
Провадження № 2/242/411/20
31 січня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., за участю секретаря Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного заочного позовного провадження в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -
Позивач ОСОБА_1 19.08.2019 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, в обґрунтування якого зазначила, що відповідно до договору купівлі-продажу від 26.07.2019 року вона придбала квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 ОСОБА_2 . Згідно до п. 1.4 вищевказаного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повинні були знятися з реєстраційного обліку до 01 серпня 2019 року. 07.08.2019 ОСОБА_3 була знята з реєстраційного обліку. Однак, відповідач ОСОБА_2 до теперішнього часу не знявся з реєстрації за вищевказаною адресою, що перешкоджає позивачу, як власнику, вільно користуватися та розпоряджатися власністю. Просить суд усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22.08.2019 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 12.09.2019 року відкрито провадження у справі в поряду спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просить суд слухати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 26.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Василенко В.А., ОСОБА_3 , ОСОБА_2 продали, а ОСОБА_1 придбала квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п. 4.1.1 Договору продавці зобов'язалися знятись з реєстрації в вищевказаній квартирі до 01 серпня 2019 року.
Відомості про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 32565547 від 26.07.2019 року.
Згідно довідки № 3255 від 26.07.2019 року, виданої центром надання адміністративних послуг Авдіївської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , 1993 року народження, ОСОБА_3 , 1972 року народження.
Згідно довідки про зняття з реєстрації місця проживання № 2252 від 07.08.2019 року, ОСОБА_3 , 1972 року народження знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту № 01-011/001 від 11.12.2019 року, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 мешкає з 26.07.2019 року по теперішній час.
Згідно ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 391 УК України передбачено, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником майна. Право користування є складовою частиною права власності на майно та припиняється автоматично з припиненням права власності.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Водночас відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11.
Згідно ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд звертає увагу, на те, що відповідач згідно п. 4.1.1 договору купівлі-продажу від 26.07.2019 зобов'язався знятися з реєстрації в квартирі до 01 серпня 2019 року, однак не виконав вказані зобов'язання, що в свою чергу, обмежує право позивача на вільне користування та розпорядження своєю власністю.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки продавши квартиру ОСОБА_2 втратив право володіти, користуватися та розпоряджатися нею, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 319, 321, 346, 391, 406 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном- задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права користування житловим приміщенням квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Владимирська