Україна
25 березня 2010 р. справа № 2а-4673/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Гумуржи Т.В.
Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду із адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, посилаючись на наявність за відповідачем податкового боргу у загальному розмірі 1301,26 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 701 грн., з єдиного податку у сумі 600,26 грн.
Позивач посилається на пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Просить стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 1301,26 грн.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відповідно до ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач був повідомлений про виклик до суду через засоби масової інформації за останнім місцем перебування, що підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 1.16 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон) державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція, звернувшись до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, реалізувала свої владні управлінські функції і виступила як суб'єкт владних повноважень.
Відповідач фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 22.10.2007 року, на податковий облік до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції взята 23.10.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 1301,26 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 701 грн., з єдиного податку у сумі 600,26 грн., який виник внаслідок наступного.
Так, 14.05.2009 року на підставі акта перевірки № 3099/17-111-2760404443 від 14.05.2009 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0030991741/0, згідно з яким відповідачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі за штрафними санкціями, у розмірі 49,34 грн., яке належним чином вручене відповідачу, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на корінці зазначеного податкового повідомлення-рішення та не оскаржені відповідачем у порядку, встановленому пунктом 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 5.3.1. цієї ж статті визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Декларацією №19161 від 24.04.2009 року відповідачем самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 750,00 грн., тобто таке податкове зобов'язання є узгодженими з огляду на приписи ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Визначаючи правомірність нарахування позивачем штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, слід взяти до уваги положення підпункту 17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Факти прострочки та кількість днів прострочки сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану встановлені позивачем року на підставі акта перевірки № 3099/17-111-2760404443 від 14.05.2009 року.
Враховуючи, що матеріалами справи доводиться допущення відповідачем затримки граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, застосування податковим органом до відповідача штрафних санкцій є правомірним.
Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість, з урахуванням наявності переплати у сумі 98,37 грн., у розмірі 701,00 грн.
Крім того, відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку, який відповідно до розрахунку, наданого позивачем, становить 600,26 грн., а саме основний платіж у розмірі 600,00 грн., залишок несплаченої пені у розмірі 0,26 грн.
Відповідно до указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р №727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніш 20 числа наступного місяця.
Відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік., на підставі поданої до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції заяви.
Для розгляду справи і вирішення спору по суті суд застосовує Закони України про оподаткування та Указ Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» і Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» №2063-ІІІ від 19 жовтня 2000 року.
В Україні окремими законодавчими актами врегульовано відносини, що складаються щодо сплати податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, і щодо сплати єдиного податку, передбаченого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва».
Це дає підстави вважати, що в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.
Звичайна система запроваджена Законом України «Про систему оподаткування» та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі) (далі - податки), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 названого Закону.
Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» і закріплена в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва», суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків сплатою єдиного податку.
Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.
Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Вищенаведеним пунктом Указу Президента України також передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Як зазначалось, відповідачу видане свідоцтво про право сплати єдиного податку.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
До складу позовних вимог увійшла сума, яка утворилася внаслідок несплати єдиного податку за жовтень-грудень 2009 року, яка складає 600,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
З метою погашення податкового боргу позивачем відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/154 від 02.04.2009 року та другу податкову вимогу № 2/333 від 17.09.2009 року згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) згідно п.4.9 ст.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути податковий борг у загальному розмірі 1301,26 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 в дохід держави на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в сумі 701 грн. на р/р 31118029700075, код платежу 14010100, отримувач УДК м. Слов'янська, код 34686605, банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, заборгованість з єдиного податку в сумі 600,26 грн. на користь місцевого бюджету м. Слов'янська на р/р 34218379700075, код платежу 16050200, отримувач УДК м. Слов'янська, код 34686605, банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крилова М.М.