"14" серпня 2007 р.
Справа № 9-16/333-06-9098
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Журавльова О.О.,
суддів Михайлова М.В., Мацюри П.Ф.
(згідно з розпорядженням голови суду від 13.08.2007р. №81 здійснено заміну судді Тофана В.М. суддею Одеського апеляційного господарського суду Мацюрою П.Ф.)
при секретарі судового засідання Бритавська Ю.С.
за участю представників сторін:
від позивача Чумакова Л.Ф. за довіреністю від 21.02.2007р. №Д-850; Бурлака В.А. за довіреністю від 05.02.2007р. №15-7/05; Качановський Ю.А. за довіреністю від 07.06.2007р. №15-7/26
від відповідачів Дукова І.В. за довіреністю від 20.06.2007р. №338/вих-к представник від Одеської міської ради, за довіреністю від 20.06.2007р. №03-44/вих/д представник від виконавчого комітету Одеської міської ради;
від третьої особи Юхтенко Л.Р. за довіреністю від 12.01.2007р. №01-13/65
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради
на ухвалу господарського суду Одеської області від 12 червня 2007 року
про забезпечення позову
у справі №9-16/333-06-9098
за позовом Українського товариства сліпих
до відповідачів 1) Виконавчого комітету Одеської міської ради;
2) Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»;
3) Одеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
про визнання права власності, -
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2006р. у справі №16/333-06-9098, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2006р., задоволений позов Українського товариства сліпих про визнання права власності на будівлю, загальною площею 1725 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 15.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2007р. у справі №16/333-06-9098 задоволено касаційну скаргу Одеської міської ради, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2006р., а справу №16/333-06-9098 направлено на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвалою від 25.05.2007р. справа №16/333-06-9098 прийнята до провадження господарським судом Одеської області з присвоєнням їй №9-16/333-06-9098.
05.06.2007р. за вх.№12803 позивач подав до суду заяву про вжиття необхідних заходів по забезпеченню позову, вказаних в абз.2,3 ч.1 ст.67 ГПК України. Також заявою від 11.06.07. позивач доповнив позовні вимоги і просив суд визнати реєстрацію домоволодіння по вул. Отрадній, 15 незаконною та анулювати її, а також зобов'язати КП «ОМБТІ та РОН» зареєструвати спірне домоволодіння як власність за позивачем.
12.06.2007р. господарський суд Одеської області залучив до участі у справі в якості іншого відповідача КП «ОМБТІ та РОН» та Одеську міську раду, а також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, про що тією ж датою виніс відповідні ухвали.
Разом з тим, з огляду на клопотання позивача про вжиття необхідних заходів по забезпеченню позову, господарський суд Одеської області заборонив Одеській міській раді та іншим особам вчиняти дії стосовно об'єкту нерухомого майна, розташованого по вул. Отрадна,15, до вирішення справи по суті, про що 12.06.2007р. виніс відповідну ухвалу.
При цьому господарський суд Одеської області дійшов висновку про обґрунтованість припущень позивача, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у майбутньому виконання рішення господарського суду.
З цією ухвалою суду про заходи до забезпечення позову не згодний відповідач у справі -Одеська міська рада і в апеляційній скарзі просить її скасувати, з посиланням при цьому на те, що висновки, викладені в ухвалі не відповідають обставинам справи, а також на те, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального і матеріального права.
За доводами відповідача суд першої інстанції не прийняв до уваги, що підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.03.2005р. №123 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності в м. Одесі» Одеській міській раді видано свідоцтво про право власності від 02.11.2006р. на домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна,15, а відтак власником цього домоволодіння є територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради. В силу вимог п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення про відчуження у відповідності до законодавства комунальної власності приймається виключно на пленарних засіданнях ради, а позивачем не надано будь-яких доказів того, що Одеською міською радою розглядалось чи приймалось рішення щодо відчуження домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна,15. Разом з тим, відповідно до ст.4 Закону України «Про власність», право власності в Україні складає єдність прав вільного: володіння, користування та розпорядження власника, належним йому майном. Окрім того відповідач посилається на те, що у вересні 2006р. Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради розглядалась скарга членів «УТОС» на неправомірні дії директора Одеської УВП «УТОС» Чумакової Л.Ф. та голови профспілки Максименко А.Н., які, як слідувало із звернення, мали намір продати приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна,15. З метою врегулювання конфліктної ситуації працівники Представництва прийняли участь у колективних зборах членів Одеської обласної організації «УТОС» на яких членами організації було виказана недовіра Чумакової Л.Ф. та Максименко А.Н. З метою запобігання неправомірних дій з боку керівництва Одеської УВП «УТОС» та на виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №123 від 10.03.2005р. було зареєстровано право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна,15 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.
Позивач вважає апеляційну скаргу відповідача безпідставною, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану судову ухвалу -без змін, з мотивів, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу від 26.07.2007р. за вх.№2038-Д1. Так, позивач посилається на те, що відповідач взагалі не обґрунтував своїх доводів про незаконність прийнятої ухвали; що позивач безпідставно посилається на Закон України «Про власність», оскільки цей Закон втратив чинність на підставі Закону України від 27.04.2007р. за №997-V, який опублікований в «Урядовому кур'єрі» 20.06.2007р.; що відповідач повинний підтримувати забезпечення позову, оскільки саме він посилається в апеляційній скарзі на те, що керівництво позивача має намір продати спірне домоволодіння. Разом з тим, позивач наводить свої доводи в підтримання забезпечення позову судом першої інстанції. Так, позивач вважає, що надання відповідачем таких важливих документів, як свідоцтва про право власності лише до суду касаційної інстанції свідчить про недобросовісність відповідача, а також про те, що вчинки відповідача неможливо передбачити; що сам відповідач посилається на те, що були наміри продати домоволодіння; що неодноразово спірне домоволодіння було об'єктом посягань з боку фізичних та юридичних осіб з метою придбання вказаної будівлі, що може бути підтверджено свідками.
У судовому засіданні представник від Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі щодо скасування ухвали суду першої інстанції. Представник від третьої особи у судовому засіданні також підтримав вимоги відповідача щодо скасування ухвали суду першої інстанції, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Представники позивача у судовому засіданні просили апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції -без змін, а також заявили клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, що спростовують посилання скаржника, яке задоволено апеляційним господарським судом.
Відповідач (КП «ОМБТІ та РОН») про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, але у судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, що не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної судової ухвали, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне:
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, при винесенні ухвали про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість припущень позивача, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у майбутньому виконання рішення господарського суду. Такого висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що спірний об'єкт розташований в елітній частині міста Одеси і викликає великий інтерес з боку владних та комерційних структур, про що свідчать неодноразові звернення їхніх представників до адміністрації Одеського УВП УТОС з різними пропозиціями. Окрім того, існує свідоцтво про право власності на домоволодіння від 02.11.2006р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, згідно з яким, вказаний об'єкт належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності.
Вимогами ст.66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, згідно з якою, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між тим, із матеріалів справи випливає, що доводи позивача про великий інтерес з боку владних та комерційних структур до спірного домоволодіння, про неодноразові звернення цих представників до адміністрації Одеського УВП УТОС з різними пропозиціями, взагалі не доведені позивачем, а факт розташування спірного домоволодіння в елітній частині міста Одеси та наявність свідоцтва про право власності від 02.11.2006р., яке видане виконавчим комітетом Одеської міської ради та згідно з яким, спірне домоволодіння належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності ще не є достатньо обґрунтованим припущенням того, що невжиття заходів по забезпеченню позов може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Більш того, апеляційний господарський суд вважає, що при застосуванні такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета позову, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти (дії щодо укладення цивільно-правових угод, направлених на розпорядження спірним майном, як то відчуження, передача в оренду, лізинг, безоплатне користування, застава, спільна діяльність з передачею спірної будівлі до складу спільного майна).
Втім, в порушення вимог процесуального законодавства, в оскаржуваній судовій ухвалі про забезпечення позову взагалі не визначено які саме дії заборонено вчиняти відповідачу та іншим особам стосовно спірного домоволодіння.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до винесення неправильної ухвали про забезпечення позовних вимог, а тому цю ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
Доводи самого відповідача про те, що керівництво позивача має намір продати спірне домоволодіння не підтверджені належним чином, а тому посилання позивача на такі доводи відповідача як на наявність підстав для забезпечення позову, є недоцільним.
Посилання позивача на те, що надання відповідачем свідоцтва про право власності на спірне приміщення лише до суду касаційної інстанції є підставою для забезпечення позову, не заслуговують на увагу, оскільки такі дії відповідача не є доказом утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття заходів щодо забезпечення позову.
Лист Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради від 20.07.2007р. №1-13/7675, в якому позивачу запропоновано укласти довгостроковий договір оренди спірного приміщення на пільгових умовах також не приймається до уваги апеляційним господарським судом в якості належних доказів вжиття відповідачем відповідних заходів, які призведуть до утруднення або невиконання рішення господарського суду, оскільки судом першої інстанції не визначений перелік дій, які заборонено вчиняти відповідачу та іншим особам відносно спірного приміщення.
Керуючись ст.ст.99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області про забезпечення позову від 12 червня 2007 року у справі №9-16/333-06-9098 скасувати.
3. Справу №9-16/333-06-9098 передати на розгляд до господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя
О.О. Журавльов
Судді
М.В. Михайлов
П.Ф. Мацюра