Україна
24 лютого 2010 р. справа № 2а-644/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стирана В.В.
при секретарі Цургановій Г.В.
за участю
представника позивача та третьої особи ОСОБА_1,
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до
Волноваської районної державної адміністрації Донецької області,
третя особа
Відкрите акціонерне товариство “Транспортник”
про
визнання незаконним розпорядження № 509 від 04 вересня 2009 року в частині відмови в приватизації земельної ділянки, зобов'язання Волноваської районної державної адміністрації прийняти рішення про задоволення клопотання від 30.07.2009 року у десятиденний строк з моменту набрання рішення суду законної сили, зобов'язання внести зміни в розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження № 509 від 4 вересня 2009 року Волноваської районної державної адміністрації Донецької області в частині відмови в приватизації земельної ділянки, зобов'язання Волноваської районної державної адміністрації прийняти рішення про задоволення клопотання від 30.07.2009 року у десятиденний строк з моменту набрання рішення суду законної сили, зобов'язання внести зміни в розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року, третя особа - Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням № 509 від 4 вересня 2009 року “Про відмову громадянам в приватизації земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ТОВ “Транспортник” на території Привільненської сільської ради відповідач порушує, передбачене пунктом 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, право позивача, як пенсіонера-акціонера, на приватизацію земельної ділянки.
В судовому засіданні представник позивача та третьої особи позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином. Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, заперечував проти задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, в їх сукупності, суд встановив.
Згідно з наказом Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30 червня 1998 року “О преобразовании совхоза “Транспортник” в ОАО”, даний совхоз реорганізований у Відкрите акціонерне товариство “Транспортник”, яке в свою чергу стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства.
Відкрите акціонерне товариство “Транспортник” зареєстровано Волноваською районною державною адміністрацією Донецької області 17 липня 1998 року, згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 181869, включене до ЄДРПОУ за номером 00414440.
На підставі рішення Привільненської сільської Ради народних депутатів від 29 березня 2001року № ШХХІV-1 Відкритому акціонерному товариству “Транспортник” видано Державний акт на право постійного користування землею від 05.04.2001року - ІІ-ДН № 007606.
30 червня 2009 року Головою Волноваської районної державної адміністрації Донецької області прийнято розпорядження № 385, відповідно до якого Відкритому акціонерному товариству “Транспортник” надано дозвіл на розробку проекту роздержавлення та приватизації земельних ділянок акціонерами Відкритого акціонерного товариства “Транспортник” із земель сільськогосподарського призначення на території Привільненської сільської ради, раніше наданих йому в постійне користування, розташованих за межами населеного пункту.
30 липня 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Транспортник” подало до відповідача клопотання № 102 про безоплатну передачу пенсіонерам-акціонерам, які вийшли на пенсію з 1 березня 2002 року по 1 грудня 2008 року з агроцеху № 29 Відкритого акціонерного товариства “ММК ім. Ілліча” та агроцеху № 29 ДП “Ілліч Агро Донбас” або досягли пенсійного віку в цій період, у кількості 60 осіб, земельних ділянок у приватну власність при приватизації землі, яка знаходиться у постійному користуванні Відкритого акціонерного товариства “Транспортник” на території Привільненської сільської ради поза межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та про включення їх до списку акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, які мають право на земельну частку (пай), при розробці та затвердження проекту роздержавлення та приватизації земельних ділянок. До списку акціонерів за якими надано зазначене клопотання включений позивач.
Підставою для цього клопотання було прийняття на загальних зборах акціонерів від 16 квітня 2009 року рішення про приватизацію земель Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”.
Відповідно до розпорядження відповідача від 4 вересня 2009 року № 509 у зазначеному клопотанні відмовлено, оскільки громадяни-акціонери Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, які є акціонерами агроцеху № 29 Відкритого акціонерного товариства “ММК ім. Ілліча” та агроцеху № 29 ДП “Ілліч Агро Донбас”, не являються членами Відкритого акціонерного товариства “Транспортник” або пенсіонерами з їх числа.
Щодо визнання незаконним розпорядження № 509 від 4 вересня 2009 року в частині відмови позивачу в приватизації земельної ділянки, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено під час розгляду справи, позивач є - акціонером Відкритого акціонерного товариства “Транспортник” з 21 вересня 1998 року та згідно з Сертифікатом серія А № 0000231 володіє 11522 акціями.
Крім того, відповідно до трудової книжки позивач працював у Відкритому акціонерному товаристві “Транспортник” з 05.05.1969 року по 12.09.1970 року, з 01.08.1981 року по 01.03.1999 року, з 27.06.2002 року по 01.11.2002 року, з 07.01.2003 року по 15.11.2003 року, з 05.07.2004 року по 30.11.2004 року, з 01.12.2006 року по 29.02.2008 року.
02 серпня 2004 року позивач оформив пенсію за віком.
Згідно з абзацом 2 пункту 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.
Таким чином, суд дійшов висновку, що члени сільськогосподарських акціонерних товариств, які працюють у цих товариствах, та пенсіонери з числа членів зазначених товариств, мають право на приватизацію земельної частки (паю) в порядку, встановленому статтями 25 та 118 Земельного кодексу України.
Крім того суд бере до уваги, що відповідно до статті 1 Указу Президенту України від 8 серпня 1995 року, № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” від 10.07.1996, № 290/96-ВР, що право на пільгове придбання акцій за номінальною вартістю (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти і компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половини вартості приватизаційних майнових сертифікатів) мають працівники підприємств, що приватизуються.
Працівники сільськогосподарських підприємств мають право на пільгове придбання акцій (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти і компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половини вартості приватизаційних майнових сертифікатів).
До працівників підприємств, що приватизуються, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, прирівнюються також особи, які вийшли з цих підприємств на пенсію, звільнені у зв'язку із скороченням штатів і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства України повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені за станом здоров'я у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відповідності фактичних обставин у справі, необхідним умовам, що встановлені у абзаці 2 пункту 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, для постановлення висновку щодо наявності у позивача права на приватизацію земельної ділянки у порядку, встановленому статтями 25 та 118 вказаного Кодексу.
На підставі наведеного суд вважає, що розпорядження відповідача від 4 вересня 2009 року № 509 є - необґрунтованим та таким, що порушує, передбачене абзацом 2 пункту 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, право позивача на приватизацію земельної ділянки.
Щодо зобов'язання відповідача внести зміни до розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 статті 25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Згідно з пунктом 2 зазначеної статі, рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Як вбачається із пояснень осіб, які брали участь у розгляді справи, клопотанням № 102 від 30 липня 2009 року щодо приватизації землі пенсіонерами-акціонерами, Відкрите акціонерне товариство “Транспортник” просило включити позивача до списку акціонерів, які мають право на земельну частку, який є додатком до розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року
Оскільки розпорядженням від 04 вересня 2009 року № 509 позивачу неправомірно відмовлено в приватизації земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення, тобто позивача не включено до додатку до розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року - списку акціонерів, які мають право на земельну частку, чим порушено його передбачене абзацом 2 п. 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України право, Суд вважає вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача внести зміни до розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року шляхом включення позивача до списку акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, які мають право на земельну частку (пай) правомірними.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Волноваської районної державної адміністрації прийняти рішення про задоволення клопотання від 30.07.2009 року у десятиденний строк з моменту набрання рішення суду законної сили, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вказувалось раніше, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині зобов'язання Волноваської районної державної адміністрації внести у десятиденний строк з моменту набрання рішення суду законної сили зміни в розпорядження № 385 від 30.06.2009 року шляхом включення ОСОБА_2 до списку акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, які мають право на земельну частку (пай), оскільки це не передбачено чинним законодавством, але зобов'язує вчинити вказані дії у місячний строк, тобто у строк, визначений Земельним Кодексом України.
З урахуванням викладених обставин, суд частково задовольняє позов ОСОБА_2 до Волноваської районної державної адміністрації, третя особа-Відкрите акціонерне товариство “Транспортник” про визнання незаконним розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України, відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
Позов ОСОБА_2 до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, про визнання незаконним розпорядження № 509 від 4 вересня 2009 року в частині відмови в приватизації земельної ділянки, зобов'язання Волноваської районної державної адміністрації прийняти рішення про задоволення клопотання від 30.07.2009 року у десятиденний строк з моменту набрання рішення суду законної сили, зобов'язання внести зміни в розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року, третя особа - Відкрите акціонерне товариство “Транспортник” - задовольнити частково.
Визнати незаконним розпорядження № 509 від 4 вересня 2009 року Волноваської районної державної адміністрації Донецької області в частині відмови ОСОБА_2 в приватизації земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у використанні Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, с. Привільне, на території Привільненської сільської ради.
Зобов'язати Волноваську районну державну адміністрацію Донецької області внести зміни до розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року шляхом включення ОСОБА_2 до списку акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, які мають право на земельну частку (пай), затвердженому додатком до розпорядження № 509 від 4 вересня 2009 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 1 (одна) гривня 70 копійок судового збору.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24 лютого 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 01 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Стиран В.В.