30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 539/1955/17
провадження № 51-2500 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Полтавського апеляційного суду від 06 травня 2019 року стосовно
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 жовтня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочинів, передбачених:
- ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 2 ст. 289 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна;
- ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
06 травня 2019 року Полтавський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив йому покарання за:
- ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без конфіскації майна;
- ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без конфіскації майна.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні ним злочинів за таких обставин.
Так, 18 вересня 2016 року, знаходячись на АДРЕСА_2 , проник до гаражу, звідки таємно викрав велосипед «Comanche Hurricane», що належить ОСОБА_9 , заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на суму 5 169 грн 36 коп.
Крім того, навесні 2017 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_6 , знаходячись на АДРЕСА_3 , проник до сараю № 57, звідки повторно, таємно викрав майно ОСОБА_10 , заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1 936 грн 30 коп.
Крім того, ОСОБА_6 в період часу з 05 травня до 23 червня 2017 року, знаходячись на вул. Грушевського у м. Лубни Полтавської області, проник до гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Мрія», звідки повторно, таємно викрав майно ОСОБА_11 , заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 430 грн 20 коп.
Крім того, ОСОБА_6 в період часу з 04 червня до 18 червня 2017 року, точної дати не встановлено, знаходячись на вул. П. Осипенка у м. Лубни Полтавської області, проник до гаражу № НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Спутник», звідки повторно, таємно викрав майно ОСОБА_12 , заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 903 грн 73 коп.
Крім того, ОСОБА_6 в період часу з серпня до 31 грудня 2016 року, знаходячись на вул. Першотравнева у м. Лубни Полтавської області, проник до гаражу № НОМЕР_3 гаражного кооперативу «Мрія», звідки повторно, незаконно заволодів транспортним засобом - скутером «SUZUKI» «Lets calpa», що належить ОСОБА_13 , заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на суму 5 290 грн 21 коп.
Крім того, ОСОБА_6 на початку 2014 року, точної дати не встановлено, незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, масою 39,816 г, який до 22 червня 2017 року незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_4 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить його змінити та застосувати положення ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання, в достатній мірі не врахував усіх обставин, що пом'якшують покарання, та даних про особу його підзахисного.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, змінити вирок суду апеляційної інстанції та застосувати положення ст. 75 КК України.
Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями частин 1, 2 статті 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України в касаційній скарзі захисником не оспорюються.
Щодо доводів касаційної скарги захисника про суворість призначеного ОСОБА_6 покарання, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, те, що він вчинив ряд корисливих злочинів протягом тривалого проміжку часу, що свідчить про схильність до продовження злочинної діяльності, досудову доповідь, згідно з якою визначено високий ризик вчинення повторного злочину, наявність обставин, що пом'якшують покарання - визнання вини, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди шляхом повернення майна, а також дані про його особу, зокрема, те, що він працює, позитивно характеризується, доглядає за хворою матір'ю, тобто дотримався вимог статей 65-67, 69 КК України.
Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим та звільнити від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, як про це зазначено в касаційній скарзі захисника, Суд не знаходить.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Полтавського апеляційного суду від 06 травня 2019 року стосовно ОСОБА_6 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3