Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 450/2382/15-ц
провадження № 61-11515св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, Реєстраційна служба Пустомитівського району Головного управління юстиції у Львівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 червня
2017 року в складі судді Кукси Д. А. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року в складі колегії суддів: Струс Л. Б., Шандри М. М., Шеремети Н. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 , а у грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті сторони: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, Реєстраційна служба Пустомитівського району Головного управління юстиції у Львівській області, про визнання частково недійсним свідоцтв про права на спадщину, скасування держаної реєстрації права власності на житловий будинок та визнання права власності на спадкове майно.
Позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_7 . У спадкодавця було п'ятеро дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .
За життя ОСОБА_7 не залишив заповіту, тому спадкування здійснювалося за законом. Спадкове майно, залишене після смерті ОСОБА_7 складалося з трьох земельних ділянок, загальною площею 0,7439 га, та з житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Вказують, що на час відкриття спадщини один із синів спадкодавця -
ОСОБА_9 , який є її батьком та батьком ОСОБА_2 , помер.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на спадкування майна ОСОБА_7 за правом представлення, враховуючи, що станом на час смерті останнього вони були неповнолітні, вважаються такими, що прийняли спадщину.
Разом з тим, державний нотаріус Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області при оформленні спадщини включив до кола спадкоємців лише чотирьох спадкоємців - дітей померлого, не врахувавши частки у спадщині іншого сина (який помер), яка мала належати внукам ОСОБА_7 за правом представлення.
На підставі викладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 5/8 частки земельної ділянки у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області, видане ОСОБА_8 у 09 березня
2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 ;
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_8 09 березня 2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 ;
- скасувати реєстрацію права власності на 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 , а також визнати недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14 квітня
2006 року № 12273994;
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/8 частки земельної ділянки у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області, видане ОСОБА_4 09 березня 2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 ;
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_4 09 березня 2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 ;
- скасувати реєстрацію права власності на 3/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , а також визнати недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 січня 2007 року № 13123459;
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_3 24 жовтня 2008 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_8 ;
- скасувати реєстрацію права власності на 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , а також визнати недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 грудня 2008 року № 21272099;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частки земельної ділянки, загальною площею 0,7439 га у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області (державний акт на право приватної власності, виданий
22 грудня 2001 року на ім'я ОСОБА_7 );
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частки земельної ділянки, загальною площею 0,7439 га, у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області;
- визнати за ОСОБА_4 право власності на 3/10 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_4 право власності на 3/10 частки земельної ділянки, загальною площею 0,7439 га, у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/10 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/10 частки земельної ділянки, загальною площею 0,7439 га, у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 червня
2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 5/8 частки земельної ділянки у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області, видане ОСОБА_8 09 березня
2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 .
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_8 09 березня 2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 .
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/8 частки земельної ділянки у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області, видане ОСОБА_4 09 березня 2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 .
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_4 09 березня 2006 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_7 .
Скасовано реєстрацію права власності на 3/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 та визнано недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 січня 2007 року № 13123459.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_3 24 жовтня 2008 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, в частині визначення частки у спадковому майні ОСОБА_8 .
Скасовано реєстрацію права власності на 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 та визнано недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 грудня 2008 року № 21272099.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частки житлового будинку за на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частки земельної ділянки, загальною площею 0,7439 га, у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області, (державний акт на право приватної власності виданий
22 грудня 2001 року на ім'я ОСОБА_7 ).
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частки земельної ділянки, загальною площею 0,7439 га, у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області (державний акт на право приватної власності виданий 22 грудня 2001 року на ім'я ОСОБА_7 ).
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . 583,80 грн сплаченого судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 583,80 грн сплаченого судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 583,80 грн сплаченого судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 . 583,80 грн сплаченого судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державний нотаріус Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області при оформленні спадщини включив до кола спадкоємців лише чотирьох спадкоємців - дітей спадкодавця, не врахувавши частки у спадщині, яка мала належати внукам померлого.
У ОСОБА_7 було п'ятеро дітей, проте його син ОСОБА_9 помер до відкриття спірної спадщини, тому право на частку у спадковому майні мають діти останнього - позивачі у цій справі, відповідно до вимог
статті 1266 ЦК України. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за правом представлення прийняли спадщину діда ОСОБА_7 у рівних частках від тої частки, яка належала б за законом їхньому батькові (1/5 частка), тобто по 1/10 частці кожен.
Порушені майнові права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають захисту шляхом визнання права власності на належну їм частку у спадковому майні ОСОБА_7 за правом представлення після смерті батька ОСОБА_9 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що державний нотаріус Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області не з'ясував склад осіб, які прийняли спадщину, оскільки відповідно до положень частини четвертої статті 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Таким чином, державний нотаріус в порушення вимог цивільного законодавства, якими він повинен керуватися при вчиненні нотаріальних дій, видав свідоцтва про право на спадщину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Інші учасники справи не оскаржили рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, тому у решті вказані судові рішення не є предметом касаційного перегляду відповідно до вимог частини першої
статті 400 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що батьки або законні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому вони втратили свої права на прийняття спадщини після діда ОСОБА_7
ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_8 . На час складення заповіту ОСОБА_8 належало 5/8 частини будинку на АДРЕСА_1 та 5/8 частини земельної ділянки за цією ж адресою. Отже, суд не мав права зменшувати часту майна, яку успадкувала ОСОБА_3 , оскільки вимога про визнання заповіту, складеного ОСОБА_8 , не була предметом спору.
На час відкриття спадщини у нотаріуса не було жодних перешкод для видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
23 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом. До складу спадщини увійшли: житловий будинок АДРЕСА_1 та три земельні ділянки, загальною площею
0,7439 га у с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області.
У спадкодавця було п'ятеро дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .
Після смерті ОСОБА_7 державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області заведено спадкову справу та видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме:
- ОСОБА_8 (з урахуванням 1/8 частки ОСОБА_6 , яка відмовилася від частки у спадщині на його користь, 2/8 частки ОСОБА_5 , яка також відмовилася від частки у спадщині на його користь) на 5/8 частки земельної ділянки, площею 0,7439 га, та на 5/8 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_4 (з урахуванням 1/8 частки ОСОБА_6 , яка відмовилася від частки у спадщині на його користь) на 3/8 частки земельної ділянки, площею 0,7439 га, та на 3/8 частки житлового будинку
АДРЕСА_1 .
На час відкриття спадщини після ОСОБА_7 його син - ОСОБА_9 , який є батьком ОСОБА_1 , 1995 року народження, та ОСОБА_2 , 2000 року народження, помер.
Суди також встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 , який заповів все своє майно ОСОБА_3 .
Державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори львівської області 24 жовтня 2008 року видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/8 частки житлового будинку на
АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою та другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Встановлено, що ОСОБА_7 заповіту не складав, отже спадкування після його смерті відбувається за законом.
Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.
Як встановлено судами, після смерті ОСОБА_7 право на спадкування за законом мають його діти: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , а також за правом представлення онуки спадкодавця: ОСОБА_1 , 1995 року народження, та ОСОБА_2 , 2000 року народження, які є дітьми ОСОБА_9 (сина спадкодавця).
На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що державний нотаріус Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області при оформленні спадщини включив до кола спадкоємців лише чотирьох спадкоємців - дітей спадкодавця, не врахувавши частки у спадщині, яка мала належати внукам померлого. Після смерті ОСОБА_7 у спадкоємців першої черги за законом, зокрема у сина спадкодавця - ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , виникло право на спадкування в рівних частках, тобто по 1/5 частці.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за правом представлення прийняли спадщину діда ОСОБА_7 у рівних частках від тієї частки, яка належала б за законом їхньому батькові, тобто по 1/10 частці кожен. Порушені майнові права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають захисту шляхом визнання права власності на належну їм частку у спадковому майні ОСОБА_7 за правом представлення після смерті батька ОСОБА_9 .
Державний нотаріус Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області не з'ясував склад осіб, які прийняли спадщину, оскільки відповідно до положень частини четвертої статті 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу. Таким чином, державний нотаріус з порушенням вимог цивільного законодавства, якими він повинен керуватися при вчиненні нотаріальних дій, видав свідоцтва про право на спадщину.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що батьки або законні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому вони втратили свої права на прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_7 , оскільки вони прийняли вказану спадщину відповідно до вимог частини четвертої статті 1268 ЦК України.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_8 , тому суд не мав права зменшувати її частку у спадковому майні, оскільки нотаріус не правильно визначив останньому частку у спадковому майні після смерті ОСОБА_7 , відповідно вона не мала права спадкувати 5/8 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Доводи касаційної скарги, що виданий ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_3 заповіт є чинним та не визнаний недійсним, тому вона має право на спадкування 5/8 частин спірного майна, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_8 не набув у визначений законом спосіб права власності на вказане майно (5/8 частин). Таким чином, ОСОБА_8 міг розпорядитися на власний розсуд, зокрема шляхом вчинення заповіту, лише тим майном, яке йому належало на момент його смерті.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог до
ОСОБА_3 - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 червня
2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, Реєстраційна служба Пустомитівського району Головного управління юстиції у Львівській області, про визнання частково недійсним свідоцтв про права на спадщину, скасування держаної реєстрації права власності на житловий будинок та визнання права власності на спадкове майно, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
А. І. Грушицький
В. В. Сердюк