Україна
25 грудня 2009 р. справа № 2а-16550/09/0570
час прийняття постанови: 15-07
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Скокіні О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом з обмеженою відповідальністю „Віліс”
до Державної податкової інспекції у м. Торезі, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про стягнення, грошових коштів у розмірі 9101,00 гривень, необґрунтовано зарахованих до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг у сфері грального бізнесу,
за участю представників:
від позивача: Амеліної С.В.
від відповідача 1: Мочкаєв Д.О., за дов.
від відповідача 2: Вертела М.В. за дов.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Віліс”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області , Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віліс” з Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, грошових коштів у розмірі 9 101,00 гривень, необґрунтовано зарахованих до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг у сфері грального бізнесу.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 26 червня 2006 року ТОВ „Віліс” з метою здійснення грального бізнесу, отримало ліцензію Міністерства Фінансів України серії АВ № 082999 строком дії з 22 травня 2006 року по 21 травня 2011 року на здійснення діяльності по проведенню азартних ігор і 15 листопада 2007 року ліцензію Донецької обласної державної адміністрації серії АВ № 378494 на організацію та утримання ігорних закладів строком дії з 15 листопада 2007 року по 14 листопада 2012 року.
Позивачем було придбано торгові патенти на здіснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу і здійснено передоплату за 2-й квартал 2009 року до місцевого бюджету м. Тореза у розмірі 15750,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями. 07 травня 2009 року у відповідності до підпункту 2 пункту 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 травня 2009 року № 494-р „Про заходи відносно підвищення рівня безпеки громадян” було призупинено строком на один місяць дію ліцензій, виданий суб'єктам господарювання, що проводять діяльність у сфері грального бізнесу (окрім лотерей), для забезпечення перевірки МНС, Держірпромнагляд, та іншими контролюючими органами з питань їх безпечного використання. Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України від 08 травня 2009 року № 650 „Про призупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на виробництво організації діяльності по проведенню азартних ігор” дія ліцензії Міністерства фінансів України на виробництво організації діяльності по проведенню азартних ігор, виданих суб'єктам господарювання, у відповідності до переліку, було призупинено до 07 червня 2009 року. Відповідно з додатком до Наказу № 650 від 08 травня 2009 року у вказаний перелік суб'єктів підприємницької діяльності було включено також і ТОВ „Віліс”. 25 червня 09 року набрав чинності Закон України „Про заборону грального бізнесу” яким в Україні було заборонено гральний бізнес і участь в азартних іграх. З 07 травня 2009 року та по 07 червня 2009 року ТОВ „Віліс” не могло здійснювати діяльність по організації азартних ігор, у зв'язку із призупиненням дії ліцензії по організації та проведенню азартних ігор в Україні, а з 25 червня 2009 року не може здійснювати вказану діяльність у зв'язку із забороною грального бізнесу та скасуванням ліцензії. З причин, що не залежать від нього дія ліцензій призупинялась з 07 травня 2009 року по 07 червня 2009 року, а з 25 червня 2009 року ліценції скасовані. У зв'язку із прийняттям нормативних актів, призупиненням ліцензій, їх скасуванням позивач був позбавлений можливості їх використання для здійснення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу з 08 травня 2009 року. Тому вважає, що грошові кошти у розмірі 9101,00 гривня, що сплачені позивачем до місцевого бюджету м. Торезу повинні бути стягнені з відповідачів на користь ТОВ „Віліс”. Позивачем була здійснена переплата до місцевого бюджету м. Торезу за торговий патент за період з 08 травня 2009 по 30 червня 2009 року у розмірі 9101,00 грн. У відповідності до частини 3 статті 2 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торговий патент видається за плату суб'єктам господарювання державними податковими органами по місцезнаходженню цих суб'єктів або місце знаходженню їх структурних підрозділів. У відповідності до статті 6 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” кошти, отримані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) по місту оплати торгового патенту. У відповідності до частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України відповідачі зобов'язані здійснити за заявою платника та поданням органів стягнення повернення коштів, що були надмірно зараховані до місцевого бюджету. У відповідності до пункту 5 Наказу Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 „Про затвердження порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевого бюджету” повернення надмірно зарахованих до бюджету коштів здійснюється органом державного казначейства України за заявою платника або поданням органів, що забезпечують надходження коштів до бюджету та за якими у відповідності до закону закріплений контроль за стягненням платежів до бюджету. Тому вважає, грошові кошти у розмірі 9101,00 грн. такими, що надмірно сплачені до місцевого бюджету, а тому підлягають стягненню з відповідачів. У зв'язку із тим, що у відповідності до ст. 78 Бюджетного кодексу України відповідачі не повертають грошові кошти необґрунтовано зараховані до державного бюджету, за захистом порушених прав звернувся до суду. Вважає, що відповідачі своєю бездіяльністю порушують його права, та з огляду на те, що станом на момент подання позовної заяви надмірно сплачені позивачем кошти у розмірі 9101,00 грн. не повернуті, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що позивач звертався з проханням анулювати торгові патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, у зв'язку з закриттям залу гральних автоматів. На підставі вказаної заяви 15750, 00 грн. були повернуті позивачу 24 червня 2009 року. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач 2 з позовними вимогами, не погодився, письмових заперечень не надав, у судовому засіданні пояснив, що кошти за платіжними дорученнями від 24 березня 2009 року №281 на суму 2000 грн. та від 11 березня 2009 року № 324 у сумі 13750 грн. позивачу повернуті, на підставі висновку ДПІ у м. Торезі від 17 червня 2009 року № 250. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Віліс”, згідно свідоцтва про державну реєстрацію - є юридичною особою, 29 грудня 1998 року зареєстровано виконкомом Макіївської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 24327088 (а.с.9).
Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ „Віліс” зокрема зазначено діяльність з організації азартних ігор (а.с. 10).
26 червня 2006 року Міністерством Фінансів України видано ТОВ „Віліс” ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах), строк дії ліцензії з 22 травня 2006 року по 21 травня 2011 року (а.с. 7).
15 листопада 2007 року Донецькою обласною державною адміністрацією було видано ТОВ „Віліс” ліцензію на організацію та утримання гральних закладів, строк дії ліцензії з 15 листопада 2007 року по 14 листопада 2012 року (а.с.8).
Позивач платіжними дорученнями від 27 лютого 2009 року № 268 на суму 2000,00 грн. та від 11 березня 2009 року № 324 в сумі 13750,00 грн. сплатив до місцевого бюджету м. Торезу оплату патентів на здійснення послуг в сфері грального бізнесу за 2-й квартал 2009 року по строку на 15 березня 2009 року перехована до бюджету повністю (а.с. 11,12).
У судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2009 року відповідачем складено висновок № 250 про повернення з бюджету плати за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на суму 15750,00 грн. (а.с. 27), який утворився 11 березня 2009 року та зарахований на рахунок платіжними дорученнями від 11 березня № 324 та від 24 лютого № 268, саме за цими платіжними дорученнями позивач просить стягнути з відповідачів грошові кошти. Таким чином, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, грошові кошти позивачу повернуті у повному обсязі. У судовому засіданні позивач, факт отримання зазначених коштів підтвердив.
Згідно змісту позовних вимог Позивач просить стягнути з відповідачів грошові кошти у розмірі 9 100,00 гривень, що необґрунтовано зараховані до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг в сфері грального бізнесу.
В даному випадку спір виник у зв'язку із прийняттям Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” від 15 травня 2009 року № 1334-УІ, яким згідно з пунктом 2 статті 4 з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні була припинена, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання законної сили цим Законом, скасовані, але неможливість використання позивачем торгових патентів у зв'язку із змінами діючому законодавстві та прийняттям нового закону, а також неможливість здійснення позивачем діяльності по організації азартних ігор, не свідчить про наявність ні надмірно сплачених коштів позивачем, ні необґрунтовано зарахованих коштів відповідачами до місцевого бюджету.
Судом не встановлено порушення відповідачами норм діючого законодавства у спірних правовідносинах та наявність правових підстав для стягнення з відповідачів заявленої у позовних вимогах суми грошових коштів.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями 2-15, 17,18, 33-35, 41,42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову, Товариства з обмеженою відповідальністю «Віліс» до Державної податкової інспекції у м. Торезі, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення, грошових коштів у розмірі 9101,00 гривень, необґрунтовано зарахованих до місцевого бюджету за патент на здійснення послуг у сфері грального бізнесу, відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 грудня 2009 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 30 грудня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шинкарьова І.В.