Справа № 522/1291/20
Провадження 1-кс/522/1960/20
24 січня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12020162500000168 від 24.01.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків, громадянин України, з базовою середньою освітою, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території м. Одеси,
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
підозрюваний - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_6
До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, надійшло клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12020162500000168 від 24.01.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , з наступних підстав.
Слідчим відділом Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НПв Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020162500000168 від 24.01.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
23.01.2020 приблизно о 03 годині 00 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік будинку № 15 по вулиці Мечнікова у місті Одесі, маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи ціль незаконного збагачення, визначив об'єктом свого злочинного посягання майно, яке знаходилось в магазині «Форнетті», який знаходиться на першому поверсі трьохповерхового будинку АДРЕСА_2 , заздалегідь підготувавши знаряддя вчинення злочину - викрутку, довжиною 32 см.
Надалі, з метою реалізації свого умислу, розуміючи протиправність своїх дій, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, без дозволу власника, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету викрутки, у одному місці віджав металопалстикові двері та незаконно проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Перебуваючи у вказаному приміщенні, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: грошові кошти в розмірі 500 гривень.
Після скоєного, ОСОБА_5 впевнившись, що його дії залишилися не поміченими вийшов із приміщення, тим самим виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
24 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадження, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнути кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто вчинити дії вказані у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, та вважав за необхідне обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою уникнення ризиків зазначених у клопотанні.
Підозрюваний та захисник заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до висновку про наступне.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який карається позбавленням волі на строк до 6 (шести) років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується матеріалами в їх сукупності, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , оглядом відеозапису з камери внутрішнього відеоспостереження, яке ведеться у приміщенні магазину «Форнетті».
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Так, на даний час, є всі підстави вважати, що підозрюваний за вчинення тяжкого злочину проти власності, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тому є ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, слідчий суддя вбачає реальним ризик, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Зважаючи на наявність іншого повідомлення про підозру за вчинення аналогічного кримінального правопорушення та наявності судимостей, слідчий суддя вбачає реальним ризик вказаний у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливого вчинення підозрюваним іншого аналогічного злочину.
Крім цього, слідчий суддя враховує обставини зазначені в ст. 178 КПК України, а саме: відсутність зареєстрованого місця проживання на території, де вчинено правопорушення, відсутність стійких соціальних зв'язків, характеру кримінального правопорушення, а тому приходить до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Зважаючи на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе обрати розмір застави достатньої для забезпечення дотримання останнім процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12020162500000168 від 24.01.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного - задовольнити
Застосувати до ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 42 040 грн. (сорок дві тисячі сорок гривень).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; справа № 522/1291/20 провадження по справі 1-кс/522/1960/20.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) в межах строку досудового розслідування і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 24.01.2020 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23 березня 2020 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
24.01.2020