Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1419/19
Номер провадження: 2/511/30/20
31 січня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Теренчук Ж. В.,
при секретарі - Ніколас С.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно по праву спадкування за законом, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, уточненою 17.12.2019 року, до відповідачів, в якій просить, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_7 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,00 кв.м., в тому числі житловою 30,20 кв.м. Зазначена квартира розташована на земельній ділянці площею 0,1600 га, яка належить Лиманській селищній раді Роздільнянського району Одеської області. На зазначеній земельній ділянці знаходиться будинок АДРЕСА_2 , який складається з двох квартир, одна квартира є предметом спору та належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а інша квартира за АДРЕСА_3 належить ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_7 заповіту не склав, а тому має місце спадкування за законом. Спадкоємцями першої черги є вона та відповідно діти, відповідачі по справі.
У встановленому порядку та в установлені терміни вона звернулась до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Іванової А.Й. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , на підставі якої заведено спадкову справу №65/2018.
Однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане нерухоме майно, так як надані нею правовстановлюючі документи, які підтверджували право власності спадкодавця на квартиру, містили суттєві розбіжності щодо статусу нерухомого майна. Так в якості правовстановлюючого документу на предмет спадщини нею було надано свідоцтво про право власності на житло, видане 25.12.1998 року радгоспом - заводом ім. Карла Маркса (смт. Лиманське Роздільнянського району Одеської області), згідно якого ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є власниками квартири по АДРЕСА_4 , однак згідно даних БТІ за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на вказаний об'єкт, як на 1/2 частину садибного житлового будинку по АДРЕСА_2 .
З огляду на те, що всі перелічені вище документи мають розбіжності в визначенні об'єкта нерухомості, просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до правовстановлюючих документів.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення.
Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, надали суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_3 визнали повністю, не заперечували проти їх задоволення, просили справу розглядати у їх відсутність.
Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.05.2018 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №251. (а.с.5)
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,00 кв.м., в тому числі житловою 30,20 кв.м., належну спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.12.1998 року.(а.с.6)
Житловий будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці площею 0,1600 га, яка належить Лиманській селищній раді Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується Довідкою №253 від 04.03.2019 року. (а.с.13)
На зазначеній земельній ділянці знаходиться будинок, який складається з двох квартир, а
саме, одна квартира є предметом спору та належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а інша квартира має адресу АДРЕСА_5 , відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 14.07.1997 року належить ОСОБА_4 . (а.с.22)
За життя ОСОБА_7 заповіту не склав, а тому має місце спадкування за законом.
Спадкоємцями першої черги є: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 14.10.1967 року Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис № 45 (а.с.14); - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син спадкодавця, що підтверджу свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 21.11.1967 року Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №159 (а.с.16); - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 16.03.1973 року Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №22 (а.с.19).
Інших спадкоємців не має.
У встановленому порядку та в установлені законом терміни, з метою прийняття спадщини ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Іванової А.Й. з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої заведено спадкову справу №65/2018, копія якої наявна в матеріалах справи. (а.с.83)
При цьому позивач надала нотаріусу свідоцтво про право власності на квартиру, після чого на запит нотаріуса в рамках спадкової справи №65/2018 зробленого до СГ-ФОП ОСОБА_9. , було отримано відповідь з якої вбачається, що Роздільнянським ДП "БТІ" за ОСОБА_7 та ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/2 частину садибного житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 .(а.с.12)
Наявність будинку підтверджена також технічним паспортом від 22.12.2018 року складеного СГ-ФОП ОСОБА_9. містить інформацію, щодо об'єкта нерухомості - одноквартирного (садибного) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с.7)
Однак судом встановлено з рішень Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 03.10.2019 року №34/19-СР та №35/19-СР, що ОСОБА_3 було надано дозвіл на зміну типу квартира АДРЕСА_1 на житловий будинок (в тому числі частку житлового будинку) та вказаному будинку, присвоєно нову адресу - АДРЕСА_2 (а.с.55,56)
Аналогічні рішення за №32/19-СР та №33/19-СР від 03.10.2019 року були прийняті щодо квартири АДРЕСА_3 належної ОСОБА_4 , та вказаному будинку, присвоєно нову адресу - АДРЕСА_6 (а.с.65,66)
Таким чином вказані рішення були прийняті органами місцевого самоврядування вже після смерті спадкодавця, а до цього часу рішення, якими б змінювався статус багатоквартирного будинку за вказаною адресою на одноквартирний органами місцевого самоврядування не приймались.
Згідно звіту щодо визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 , вартість вказаної квартири складає 38063,00 грн. (а.с.57)
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про права на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Згідно п. 4.18 розділу 4 Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання судовому порядку.
Згідно із ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і відповідно право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За ст.345 ЦК України фізична чи юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивачу та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності по праву приватизації належала квартира АДРЕСА_1 , їх частки у цій квартирі складають по 1/2 частині.
Належним правовстановлюючим документом в даному випадку є лише свідоцтво про право власності на квартиру по праву приватизації, в якому беззастережно вказано, що спадкодавцю та позивачу належала квартира АДРЕСА_1 .
Доказів того, що при житті спадкодавця статус цього нерухомого майна змінився суду не надано, а тому дані технічної інвентаризації, якими визначено інший статус спірного будинку суд до уваги не приймає.
Відповідно після смерті спадкодавця ОСОБА_7 відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яку відповідно як спадкоємець за законом одноособово успадкувала позивач і її позов належить задовольнити.
Судовий збір по справі повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно по праву спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право
власності по праву приватизації та по праву спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,00 кв.м., в тому числі житловою 30,20 кв.м., 1/2 частина якої належала ОСОБА_7 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_7 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через Роздільнянський районний суд Одеської області відповідно до п.15.5 Розділу Х11 Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж. В. Теренчук