Справа № 510/1822/19
Провадження № 2/510/280/20
15.01.2020 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю: секретаря - Черня В.Ф.,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності, про що надали письмові заяви.
Позивачка на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів та і/н сторін; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копії заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 про відмову від спадщини від 03.06.2019 р.; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 03.06.2019 р.; копія будинкової книги прописки громадян; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 28.04.2006 р.; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.07.2006 р.; копія акту про вводу в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських будов від 06.07.2005 р.; копія рішення виконкому Ренійської міської ради № 396 від 26.08.2005 р.; копія рішення виконкому Ренійської міської ради № 303 від 29.10.1979 р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки житлового будинку; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2019 р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони по справі є дітьми ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя їй належав житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 28.04.2006 р.
На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцями за законом першої черги після її смерті є діти: донька - позивачка ОСОБА_1 та сини - відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 у встановлений законом строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про відмову від спадщини на користь позивачки, про що свідчать заяви, які міститься в матеріалах справи. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 лише позивачка (як спадкоємиця за законом) звернулась до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. За зверненням позивачки нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці від спадщини відмовились на її користь.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Вона у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Відповідачі спадщину не прийняли, більш того, звернулись до нотаріусу із заявами про відмову від спадщини на користь позивачки. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв'язку із чим в даний час позивачка вимушена звернутися до суду із позовом.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, загальною площею 46,70 кв.м., житловою площею 33,40 кв.м., допоміжною 13,30 кв.м., сараю літ. Е, вбиральні літ. Д, огорожі № 1,3, споруди № 2,4.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков