< Список >
Донецький окружний адміністративний суд
29 січня 2010 р. Справа № 2а-17419/09/0570
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.
суддів Бєломєстнова О.Ю.
Чучко В.М.
при секретарі Пригода О.В.
за участю
представника позивача Гусєвої Т.О.
представника відповідача Нікітіної Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Петровський завод вугільного машинобудування» до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління по Донецькій області про скасування постанови №15-6/09-22031 КП 32ЕС, -
Державне підприємство «Петровський завод вугільного машинобудування» звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління по Донецькій області про скасування постанови №15-6/09-22031 КП 32ЕС про зобов'язання сплатити штрафні санкції за неефективне використання електроенергії у розмірі 41437,84грн., акту №15-6/09-17-031 КП та припису до акту.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття спірної постанови є акт перевірки №15-6/09-17-031 КП від 15.05.2009р., складений територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області за результатами перевірки у сфері енергозбереження (енергоефективності).
При проведенні перевірки відповідачем було порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. за №502 «Про тимчасове обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010р.» (Далі - Постанова КМУ №502). Позивач, згідно вищенаведеної постанови КМУ №502 відноситься до суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику. Постановою КМУ №502 передбачено, що органам та посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику. Оскільки, позивач є суб'єктом господарювання з середнім ступенем ризику, відповідач не повинен був проводити планову перевірку підприємства.
Крім того, згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому, на підставі Постанови КМУ №502 перевірка позивача є незаконною. Також, позивач зазначає, що в акті перевірки №15-6/09-17-031 КП від 15.05.2009р. наявні математичні помилки, що призвели до невірних розрахунків.
Позивач зазначає, що в порушення п.п.2,6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. за №877 керівнику Державного підприємства «Петровський завод вугільного машинобудування» перед початком перевірки не було пред'явлено направлення на перевірку та службове посвідчення та в останній день перевірки не надано примірник акту перевірки для підпису.
Також, з урахуванням п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. за №786 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві», відповідачем неправомірно встановлений факт неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.
В порушення абз.3 Розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. за №699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» відповідач під час проведення перевірки позивача не з'ясував, чим викликана перевитрата паливно-енергетичних ресурсів, а одразу нарахував штрафні санкції.
Заявою від 21.01.2010р. позивач зменшив позовні вимоги та просив скасувати постанову №15-6/09-22031 КП 32ЕС в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав в повному обсязі, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеній в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надав суду заперечення, відповідно до яких зазначає, що планова перевірка позивача проводилась згідно з річним планом-графіком. Наказом начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області №59 від 23.04.2009р. було призначено проведення перевірки позивача з 11.05.2009р. по 15.05.2009р. Постанова про застосування економічних санкцій №15-6/09-22031 КП 32ЕС винесена 20.05.2009р. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. за №502 «Про тимчасове обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010р.» набрала чинності 21.05.2009р., тобто, після винесення постанови №15-6/09-22031 КП 32ЕС. Стосовно не надання керівнику підприємства направлення на перевірку, відповідач зазначає, що воно було надіслано на адресу позивача факсом 30.04.2009р., що підтверджується резолюцією керівника підприємства «до виконання Дольському В.В.». Також, відповідач зазначає, що не порушував Розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. за №699, оскільки термін для виконання був встановлений Приписом до акту перевірки, а саме - листопад 2009р. Однак, постанова про стягнення штрафних санкцій виноситься одразу після обстеження підприємства, на підставі Акту перевірки, а не даних виконання Припису. Просив залишити без змін спірну постанову, з огляду на правомірність своїх дій.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
судом встановлено, що відповідно до акту перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 15.05.2009р., складеного Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, встановлені наступні порушення: відсутні затверджені згідно чинного законодавства норми питомих витрат ПЕР на вироблену продукцію та похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством; відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства за 2008рік від нормативного значення (соs ц =0,97) веде до перевитрат активної електроенергії в розмірі 38,511 тис.кВт.год/рік.
На підставі акту перевірки від 15.05.2009р., постановою Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області №15-6/09-22031 КП 32ЕС від 20.05.2009р. про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» за перевитрати електроенергії було застосовано до позивача підвищену плату у розмірі 41437,84 гривень.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994р., економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають:
а) комплексне застосування економічних важелів та стимулів для орієнтації управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств, установ та організацій на раціональне використання і економію паливно-енергетичних ресурсів;
б) визначення джерел і напрямів фінансування енергозбереження;
в) створення бази для реалізації економічних заходів управління енергозбереженням у вигляді системи державних стандартів, які містять показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних видів продукції та технологічних процесів в усіх галузях народного господарства;
г) використання системи державних стандартів у сфері енергозбереження при визначенні розмірів надання економічних пільг та застосування економічних санкцій;
д) введення відрахувань від вартості фактично використаних підприємствами паливно-енергетичних ресурсів;
е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;
є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих;
ж) надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок, впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів;
з) матеріальне стимулювання колективів та окремих робітників за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, впровадження розробок, захищених патентом.
Відповідно до визначення понять, які вживаються у цьому Законі, "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" - прямі витрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.
Відповідно до Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 4 серпня 2000 р. N 64 (далі за текстом - Порядок №64), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 р. за N 653/4874, цей Порядок установлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження (далі - Інспекція) перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях (далі - підприємства) незалежно від форми власності та підпорядкованості.
Пунктами 8, 12, 13 Порядку №64 передбачено, що за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать:
- прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників;
- марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів;
- споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.
За результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством.
Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії.
Відповідно до припису до Акту комплексної перевірки використання ПЕР №15-6/09-17-031 КП від 15.05.2009р., адресованому керівнику позивача, останній був зобов'язаний у терміни до листопада 2009 року виконати заходи щодо усунення виявлених порушень (9 пунктів), у тому числі довести коефіцієнт потужності підприємства ( факт tg ц = 0,813) до нормативного значення (tg ц = 0,25) з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності.
Актом перевірки № 15-6/09-20-71 від 03.12.2009 року встановлено, що станом на грудень 2009 року позивачем невиконані 2 пункти припису від 15.05.2009 року, а саме: не розроблено та не затверджено норми питомих витрат ПЕР на товарну продукцію та похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством та не призначено наказом по підприємству відповідальних за енергозбереження, не проведено їх навчання та атестацію з питань енергозбереження.
Тобто позивачем пункти припису, які впливають на застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів станом на момент проведення перевірки щодо виконання вимог припису виконані.
Пунктом 15 вищевказаного Порядку №64 передбачено, що рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати. Таким чином, з наведеного вбачається, що у разі виявлення порушень, на підставі акту перевірки контролюючим органом виноситься відповідне рішення про сплату підвищеної сплати, яку суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити у визначений термін.
Разом з цим, пунктом 14 Порядку №64 передбачено, що залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР коригуються таким чином:
- у разі невиконання робіт - до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт;
- у разі часткового виконання робіт - цей обсяг визначається як перевитрати та прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;
- у разі виконання робіт - обсяги неефективного використання анулюються.
Поясненнями сторін та матеріалами справи підтверджено, що встановлені вищевказаним приписом заходи, які впливають на застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, підприємством на момент перевірки виконання припису були фактично виконані в повному обсязі.
Враховуючи положення пункту 14 Порядку №64, а також відомості, які викладені в Акті Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області №15-6/09-17-031 КП від 15.05.2009р., суд вважає, що у разі, якщо роботи, які були зазначені у приписі виконані, обсяги неефективного використання підлягають анулюванню, що призводить взагалі до відсутності вихідних даних для застосування до підприємства підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, внаслідок чого таке застосування стає необґрунтованим.
Тобто норми п.14 Порядку №64 є одним із видів стимулювання виконання приписів, а питання щодо притягнення споживачів підвищеної вартості електричної енергії до відповідальності у вигляді застосування економічних санкцій може бути остаточно вирішено лише за результатами перевірки виконання таких приписів.
Перевіркою встановлено перевитрати електроенергії, але при анулюванні обсягів неефективного використання електроенергії, неможливо застосувати до підприємства підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, оскільки взагалі відсутні вихідні дані.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо обґрунтування прийняття спірної постанови.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про необхідність скасування спірної постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Державного підприємства «Петровський завод вугільного машинобудування» до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління по Донецькій області про скасування постанови № 15-6/09-22-031 КП 32 ЕС «Про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) задовольнити повністю.
Скасувати постанову № 15-6/09-22-031 КП 32 ЕС «Про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Петровський завод вугільного машинобудування» судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
У судовому засіданні 29.01.2010р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови у присутності представників сторін.
Головуючий суддя Мозговая Н. А.
Судді О.Ю. Бєломєстнов
В.М. Чучко