Україна
12 березня 2010 р. справа № 2а-22192/09/0570
11 год. 15 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк
зал судового засідання № 6
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Лазник І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом: Великоновосілківської районної ради смт. Велика Новосілка
до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області м. Донецьк
про визнання частково протиправною та часткове скасування вимоги контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 27.11.2009 року № 05-08-08-15/10687 в частині зобов'язання районної ради забезпечити відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань: за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн., за КФКВ 010116 на суму 8636,63 грн., забезпечення відшкодування коштів щодо покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству шляхом пред'явлення позову до Великоновосілківського районного військового комісаріату у сумі 44646,5 грн.; скасування розпорядження заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30.11.2009 року № 318 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управління Державного казначейства на дату його прийняття
За участю
представників сторін:
від позивача: Малтабар Г.М., Кудерко Р.Д. -за довір.
від відповідача: Духницька К.Е. -за довір.
Позивач, Великоновосілківська районна рада смт. Велика Новосілка, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області м. Донецьк про визнання частково протиправною та часткове скасування вимоги контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 27.11.2009 року № 05-08-08-15/10687 в частині зобов'язання районної ради забезпечити відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань: за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн., за КФКВ 010116 на суму 8636,63 грн., забезпечення відшкодування коштів щодо покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству шляхом пред'явлення позову до Великоновосілківського районного військового комісаріату у сумі 44646,5 грн.; скасування розпорядження заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30.11.2009 року № 318 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управління Державного казначейства на дату його прийняття.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Контрольно -ревізійним управлінням в Донецькій області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Великоновосілківської районної ради за період з 01.05.2007 року по 01.10.2009 рік, за результатами якої був складений акт № 08-13/049 від 03.11.2009 року, де виявлені порушення фінансово-господарської дисципліни та на підставі якого прийнято спірну вимогу № 05-08-08-15/10687 від 27.11.2009 року, якою позивачу було приписано здійснити заходи щодо усунення порушень на загальну суму 436494,47 грн. Також 02 грудня 2009 року заступником начальника контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30 листопада 2009 року № 318 було прийнято розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управлінні Державного казначейства у Великоновосілківському районі до 31 грудня 2009 року. Позивач вважає висновки та розпорядження відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства тому просить визнати частково протиправною та частково скасувати вимогу Контрольно -ревізійного управління в Донецькій області, а також скасувати розпорядження від 30 листопада 2009 року № 318 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати частково протиправною та частково скасувати вимогу контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 27.11.2009 року № 05-08-08-15/10687 в частині зобов'язання районної ради забезпечити відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань: за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн., за КФКВ 010116 на суму 8636,63 грн., забезпечення відшкодування коштів щодо покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству шляхом пред'явлення позову до Великоновосілківського районного військового комісаріату у сумі 44646,5 грн.; скасувати розпорядження заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30.11.2009 року № 318 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управління Державного казначейства на дату його прийняття.
Представник відповідача у ході розгляду справи надав до судового засідання заперечення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає що вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими з наступних підстав:
Зазначені у позові бюджетні програми затверджувались рішенням районної ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проте відповідно до ч. 2 ст. 4 та ч. 2 розділу VI «Прикінцевих положень»Бюджетного кодексу України при здійснені бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та Закону України про Державний бюджет, при цьому з моменту набрання чинності Бюджетним кодексом інші нормативно-правові акти застосовуються лише в частині, що не суперечить йому.
Відповідно до ст.ст. 83, 87 Бюджетного кодексу України видатки на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави, захист населення від надзвичайних ситуацій, виконавчу владу, національну оборону, судову владу здійснюється з Державного бюджету України.
Видатки на забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України є видатками Державного бюджету України які не можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню.
При цьому зазначив, що видатки які здійснені на утримання Великоновосілківського РВ ГУМВС України в Донецькій області відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію»є основним завданням міліції, та відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України повинно фінансуватися за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про міліцію»визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансується з державного бюджету України.
Також, видатки, які здійснені на утримання Управління МНС в Великоновосілківському районі в Донецькій області відповідно до п. 3 «Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи», затвердженого Указом Президента України від 10.10.2005 року № 1430/2005 та постановою КМУ від 02.11.2006 року № 1539 є основним завданням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, та відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України повинно фінансуватися за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, планування та здійснення видатків, які відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України повинні фінансуватися за рахунок Державного бюджету України є порушенням ст. 85 зазначеного Кодексу та відповідно до ст. 50 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», та про внесення змін до деяких законодавчих актів України та ст. 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів.
Згідно п. 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2008 № 228 (далі за текстом Порядок) та ч. 2 ст. 51 Бюджетного кодексу України кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій. Утримання військового комісаріату в частині сплати рахунків за електроенергію не відносяться до основних функцій районної ради.
Відповідно до п. 29 Порядку № 228, установи повинні додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою установи.
Згідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему, тому при складанні та виконанні кошторису необхідно дотримуватися вимог Бюджетного кодексу України та Порядку № 228.
Посилання на Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу»при врахуванні видатків на утримання апарату районної ради є недоречним у зв'язку з тим, що вище зазначений закон регулює відносини між державою і громадянами України при виконанні ним конституційного обов'язку щодо захисту вітчизни, який немає ніякого відношення до порядку складання та виконання кошторису районної ради.
Частиною 1 ст. 118 Бюджетного кодексу України в разі виявлення бюджетного правопорушення фінансові органи, в тому числі і органи державної контрольно-ревізійної служби України можуть призупиняти операції з бюджетними коштами. Крім того відповідно до ч. 3 п. 50 Порядку проведення інспектування державної контрольно-ревізійною службою за результатами проведеної ревізії органи ДКРС можуть застосовувати заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Крім того, механізм застосування органами державної контрольно-ревізійної служби процедури зупинення операцій з бюджетними коштами відповідно до ст. 120 Бюджетного кодексу України до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, яким доведено відповідні бюджетні асигнування за вчинені ними бюджетні правопорушення визначений у Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 18.11.2002 № 213.
Відповідно до п. 3 вищезазначеного Порядку органи державної контрольно-ревізійної служби в разі виявлення бюджетного правопорушення складають протокол про бюджетне правопорушення або акт ревізії. На підставі зазначених документів посадові особи органів ДКРС приймають рішення у формі розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Тобто зазначене вище, свідчить про той факт, що Контрольно-ревізійне управління у Донецькій області під час винесення вищезазначеного розпорядження діяло в межах наданих йому законом.
На підставі викладено відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з тих самих підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Результати ревізії викладаються в акті.
Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються ст. 11 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в України”, відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Відповідно до п.1 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в України” державній контрольно-ревізійній службі надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Великоновосілківська районна рада є органом місцевого самоврядування, включена до ЄДРПОУ за номером 24646008.
Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області відповідно до п. 2.1 плану роботи на IV квартал 2009 року, згідно з наказом від 09.10.2009 року № 182 та на підставі направлень від 09.10.2009 №№ 2586, 2587, 2588, 2589, виданих начальником КРУ у Донецькій області з 12.10.2009 по 03.11.2009 рік була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.05.2007 по 01.10.2009 роки, за результатами якої складений акт № 08-13/049 від 03.11.2009 року.
Зазначеним актом встановлено, що за період з 01.05.2007 по 01.10.2009 роки з районного бюджету були виділені кошти (субвенція з місцевого бюджету державному бюджету) у загальній сумі 253256,99 грн. на реалізацію районної Програми профілактики злочинності на території Великоновосілківського району «Правопорядок-2007»затвердженої рішенням районної ради від 03.11.2006 № 5/5-57, районної Програми профілактики злочинності на території Великоновосілківського району «Правопорядок-2008», затвердженої рішенням районної ради від 04.12.2007 № 5/14-192, районної Програми профілактики злочинності на території Великоновосілківського району «Правопорядок-2009», затвердженої рішенням районної ради від 23.12.2008 № 5/21-324; на реалізацію програми забезпечення пожежної безпеки Великоновосілківського району на 2003-2010 р.р., затвердженої рішенням районної ради від 26.12.2002 № 4/5-54; на реалізацію районної Програми «Зашита прав и свобод граждан»на 2007 рік, затвердженої рішенням районної ради від 02.02.2007 № 5/7-99, районної Програми «Защита прав и свобод граждан»на 2008 рік, затвердженої рішенням районної ради від 04.12.2007 № 5/14-207, також на реалізацію програми організаційного забезпечення діяльності Великоновосілківського районного суду «Правосудие-2008», затвердженої рішенням районної ради від 04.12Д007 № 5/14-208; на реалізацію районної Програми «Воин-патриот»на 2007 рік, затвердженої рішенням районної ради від 03.11.2006 № 5/5-56, районної Програми «Воин-патриот»на 2008 рік, затвердженої рішенням районної ради від 04.12.2007 № 5/14-195, районної Програми «Воин-патриот»на 2009 рік, затвердженої рішенням районної ради від 23.12.2008 № 5/21-328 та видатки на програми, які були затверджені районною радою кваліфіковано, як не цільове використання бюджетних коштів.
Також в акті відповідача зазначено, що районною радою ВАТ «Донецькобленерго»виділені кошти за заміну електричного рубильника у Великоновосілківському районному військовому комісаріаті на суму 7505,52 грн. та до розрахунку обсягу видатків за КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії»враховані видатки за спожиту електроенергію Великоновосілківського районного військового комісаріату на суму 37140,98 грн. (2007 рік - 3664,26 грн., 2008 рік - 14113,35 грн., 2009 рік - 19363,27 грн.) та не профінансовано на жовтень - грудень 2009 року на загальну суму 8636,63 грн., чим нібито, як зазначено в акті та вимозі відповідача були порушені вимоги пунктів 22, 29, 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.
Відповідно до п.7 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу” Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
За результатами розгляду акту ревізії районною радою 19.11.2009 надані заперечення. 1 грудня 2009 року контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області надано письмовий висновок, відповідно до якого відповідач не прийняв заперечення районної ради та виніс вимогу від 27.11.2009 № 05-08-8-15/10687.
02 грудня 2009 року до районної ради надійшов примірник розпорядження заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30 листопада 2009 року № 318 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управлінні Державного казначейства у Великоновосілківському районі до 31 грудня 2009 року.
23.12.2009 року за № 57 Управлінням державного казначейства у Великоновосілківському районі було прийняте розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, але доказів направлення позивачу примірника зазначено розпорядження під час розгляду справи надано не було.
Позивач оскаржує законність та обґрунтованість пред'явленої Контрольно-ревізійним управлінням вимоги в частині прийняття необхідних заходів щодо зменшення асигнувань за загальним фондом за КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн. по здійсненим видаткам для забезпечення правоохоронної діяльності, здійснення виконавчої та судової влади які не відносяться до видатків місцевих бюджетів та провадяться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом встановлено, що Рішеннями Великоновосілківської районної ради були затверджені ряд державних програм. На виконання зазначених програм позивачем перераховані кошти субвенції на соціально-економічний та культурний розвиток Великоновосілківського РВ ГУ УМВС України в Донецькій області, територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Прокуратури в Донецькій області, Великоновосілківського РВ ГУ МНС України в Донецькій області, Великоновосілківського районного комісаріату.
Згідно статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 10 даного Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 143 Конституції України, п. 16 ч.1 ст. 43 цього Закону, визначена виключна компетенція районних і обласних рад. Так, виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання.
Пунктом 4 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено термін бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.
Таким чином, завдання бюджетної програми відображає визначені у рішенні відповідної ради конкретні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду.
Згідно статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.
В рішеннях Великоновосілківської районної ради про районний бюджет на відповідні роки були передбачені бюджетні призначення для здійснення відповідних видатків по коду функціональної класифікації видатків «Субвенція з місцевого бюджету Державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів». При цьому діючим законодавством не передбачено, що виконавцем програм соціально-економічного та культурного розвитку, затверджених районною радою, не може бути орган державної влади, установа, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету.
Під час розгляду справи представник відповідача стверджував, що взагалі відсутній такий код як субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів -це код № 250344, але суд не приймає зазначене, оскільки наказом № 604 від 27.12.2001 року «Про бюджетну класифікацію та її запровадження»даний код затверджений.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на програми, затверджені відповідною радою. Ці видатки визначаються функціями органів місцевого самоврядування,»пов'язаними з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування, і фінансуються за рахунок доходів, тобто не фінансуються за рахунок міжбюджетних трансфертів.
В акті та вимозі відповідача зазначено, що за рахунок коштів районного бюджету були заплановані та здійснені видатки, що не відносяться до видатків місцевих бюджетів та проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, чим порушено статті 83, 85, 87 Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет на відповідні роки». Проте статтею 70 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм, перелік яких визначено статтями 88-91 цього Кодексу, зокрема інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом, відповідно, як вже було зазначено, це п. 15 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України.
Виходячи із наведеного, головний розпорядник коштів затверджує виконавцям бюджетних програм кошторис, план асигнувань із загального фонду бюджету та план використання бюджетних коштів у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ". Кошти на виконання зазначених програм виділяються з відповідного місцевого бюджету на рахунки виконавців цих програм, відкриті в органах Державного казначейства.
За приписами ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно п. 10 цієї ж статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
При цьому слід зазначити, що рішення Великоновосілківської районної ради про затвердження програм «Правопорядок»на 2007, 2008, 2009 роки, «Защита прав и свобод граждан»на 2007, 2008 роки, «Правосудие-2008», «Воин-патриот»на 2007, 2008, 2009 роки, тобто програм на забезпечення правоохоронної діяльності, здійснення судової та виконавчої влади, у встановленому законом порядку не були оскаржені та скасовані, або визнані недійсними у судовому порядку.
При співставленні висновків КРУ, викладених в акті та в вимозі, щодо дій міської ради з затвердження та виконання вищезазначених програм з боку ревізорів вбачається їх різна кваліфікація, а саме: в акті -як нецільове використання бюджетних коштів (ст. 119 Бюджетного кодексу України), а у вимозі, яка формується на підставі акту -як незаконні видатки (планування та здійснення видатків, які не відносяться до видатків місцевих бюджетів).
Зазначені дії працівників КРУ суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 „Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою”.
Що стосується висновку про нецільове використання бюджетних коштів, то позивач зазначає, що відповідно до статі 119 Бюджетного кодексу України, нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.
Пунктом 3 Порядку забезпечення органами державної контрольно-ревізійної служби повернення коштів державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів, використаних підприємствами, установами й організаціями не за цільовим призначенням, та/або не повернутих бюджетам чи фондам позик і кредитів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2000 № 275, визначені дії, які кваліфікуються як нецільове використання бюджетних коштів, зокрема, (якщо зазначене нижче не дозволено нормативно-правовими актами або не обумовлено окремо при виділенні коштів): направлення бюджетних коштів на банківські депозити, придбання різноманітних активів (валюти, цінних паперів, іншого майна) з метою отримання прибутків та/або наступного продажу; здійснення за рахунок бюджетних коштів внесків у статутний фонд іншої юридичної особи чи надання їй благодійної допомоги; використання коштів, що мали цільове спрямування, з іншою метою; витрачання бюджетних коштів за відсутності первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій; використання бюджетних коштів понад установлені нормативи.
Позивачем при фінансуванні вищезазначених програм жодної з викладених вище дій не було здійснено, а розрахунки на фінансування вищезазначених Програм проводились в рамках виділених асигнувань по КФК 250344 (субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів).
Враховуючи вищенаведене, висновок КРУ, щодо нецільового використання бюджетних коштів не ґрунтується на нормах чинного законодавства та є помилковим.
Таким чином, суд вважає, що вимога Контрольно -ревізійного управління в Донецькій області від 27.11.2009 р. № 05-08-08-15/10687, щодо усунення порушень у частині зобов'язання районної ради забезпечити відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань за загальним фондом за КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн. по здійсненим видаткам для забезпечення правоохоронної діяльності, здійснення виконавчої та судової влади є протиправною та підлягає скасуванню.
Також в акті та вимозі відповідача зазначено, що районною радою ВАТ «Донецькобленерго»виділені кошти за заміну електричного рубильника у Великоновосілківському районному військовому комісаріаті на суму 7505,52 грн. та до розрахунку обсягу видатків за КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії»враховані видатки за спожиту електроенергію Великоновосілківського районного військового комісаріату на суму 37140,98 грн. (2007 рік - 3664,26 грн., 2008 рік - 14113,35 грн., 2009 рік - 19363,27 грн.) та не профінансовано на жовтень - грудень 2009 року на загальну суму 8636,63 грн., чим нібито, як зазначено в акті та вимозі відповідача були порушені вимоги пунктів 22, 29, 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Позивачем у ході розгляду справи було зазначено, а відповідачем не спростовано, що адміністративна будівля, розташована за адресою вул. Леніна, 68 є об'єктом загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходяться в управлінні Великоновосілківської районної ради.
Згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують районні (міські) військові комісаріати службовими будинками, підсобними господарськими приміщеннями і приміщеннями для призовних пунктів (дільниць), здійснюють поточний і капітальний ремонти цих будинків та приміщень, здійснюють оплату районним (міським) військовим комісаріатам комунально-побутових послуг (освітлення, водопостачання, опалення тощо) за рахунок коштів місцевого бюджету (в редакції закону, що діяла на момент спірних правовідносин у 2007 році) .
На виконання зазначеної статті Закону (діяла на час укладання договору) Великоновосілківською районною радою була надана в тимчасове користування (договір позички нерухомого майна від 29.10.2007 року) адміністративна будівля (вул. Леніна, 68, смт. Велика Новосілка - є об'єктом загальної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходиться в управлінні районної ради) Великоновосілківському районному військовому комісаріату.
Даним договором передбачено право безоплатної передачі однією стороною (позичкодавцем) другій стороні (користувачеві) речі для користування. Згідно п. 2 ст. 827 Цивільного кодексу України користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовились про це. Договір від 29.10.2007 свідчить про те, що сторони прямо домовились про безоплатне користування адміністративною будівлею. Крім того договір укладено в письмові формі з дотриманням всіх вимог викладених у статті 60 Цивільного кодексу України, які висуваються до договору позички.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2.4 зазначеного договору передбачено, що капітальний та поточний ремонти майна переданого в користування, здійснюються за рахунок районного бюджету.
У пункті 2.5. зазначено, що платежі за спожиту електроенергію районним військовим комісаріатом відповідно до показників прибору обліку електричної енергії, встановленого на займаній площі сплачуються за рахунок районного бюджету.
Як вже зазначалось відповідач стверджує, що районною радою були порушені вимоги Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, але ж відповідно до ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.
При складанні розрахунку інших видатків до кошторису видатків на 2007, 2008, 2009 роки за КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії»було обґрунтовано розрахунками - планові видатки по електроенергії, яка має бути спожита районною радою та Великоновосілківським районним військовим комісаріатом, що відповідає вимогам п. п. 22, 29, 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.
Враховуючи викладене покриті витрати на заміну електричного рубильника будівлі комунальної власності, в якій розташовано Великоновосілківський районний військовий комісаріат та оплата за спожиту електроенергію здійснювалась районною радою за рахунок районного бюджету. Рубильник є невід'ємною частиною будівлі яка надана в тимчасове користування. Тобто районна рада діяла згідно із зазначеним вище Порядком та у відповідності до діючого законодавства України.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Якщо одна сторона (фізична або юридична особа) відмовляється від зміни договору, то інша сторона не має жодних правових підстав змінити його в односторонньому порядку.
Даних про те, що зазначений договір позички нерухомого майна від 29.10.2007 року був визнаний недійсним у судовому порядку немає.
Таким чином, суд вважає, що вимога Контрольно -ревізійного управління в Донецькій області від 27.11.2009 р. № 05-08-08-15/10687, щодо усунення порушень у частині забезпечення відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань за КФК 010116 на суму 8636,63 грн., та забезпечення відшкодування коштів щодо покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству шляхом пред'явлення позову до Великоновосілківського районного військового комісаріату у сумі 44646,5 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Що стосується позовної вимоги щодо скасування розпорядження Контрольно - ревізійного управління у Донецькій області № 05-13-08-15/10796 від 30.11.2009 року про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управління державного казначейства у Великоновосілківському районі на дату його прийняття, то суд прийшов до висновку про задоволення даної вимоги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженим Наказом Державного казначейства України № 213 від 18.11.2002 р. передбачено, що у разі виявлення бюджетного правопорушення відповідні органи приймають рішення у формі розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
На підставі п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкту владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, вважає, що оскільки висновки відповідача щодо порушень, зазначених у вимозі Контольно - ревізійного управління у Донецькій області № 05-08-08-15/10687 від 27 листопада 2009 року, в частині зобов'язання районної ради забезпечити відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань: за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн., за КФКВ 010116 на суму 8636,63 грн., забезпечення відшкодування коштів щодо покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству шляхом пред'явлення позову до Великоновосілківського районного військового комісаріату у сумі 44646,5 грн. - спростовуються, та доказів щодо їх правомірності КРУ у Донецькій області до суду не надало, позов у цій частині підлягає задоволенню, а права позивача потребують судового захисту шляхом скасування зазначеного розпорядження.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись, Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним кодексом України, ст. ст. 2-15, 17-18, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Великоновосілківської районної ради смт. Велика Новосілка до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області м. Донецьк про визнання частково протиправною та частково скасувати вимогу контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 27.11.2009 року № 05-08-08-15/10687 в частині зобов'язання районної ради забезпечити відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань: за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн., за КФКВ 010116 на суму 8636,63 грн., забезпечення відшкодування коштів щодо покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству шляхом пред'явлення позову до Великоновосілківського районного військового комісаріату у сумі 44646,5 грн.; скасування розпорядження заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30.11.2009 року № 318 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управління Державного казначейства на дату його прийняття -задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу контрольно-ревізійного управління у Донецькій області у частині зобов'язання районної ради забезпечити відшкодування незаконних видатків, що призвели до втрат, в тому числі шляхом зменшення асигнувань: за загальним фондом КФКВ 250344 на суму 253256,99 грн., за КФКВ 010116 на суму 8636,63 грн., забезпечення відшкодування коштів щодо покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству шляхом пред'явлення позову до Великоновосілківського районного військового комісаріату у сумі 44646,5 грн.
Скасувати розпорядження заступника начальника контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30 листопада 2009 року № 318 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках на рахунках Великоновосілківської районної ради, відкритих в управління Державного казначейства на дату його прийняття.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Великоновосілківської районної ради (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Октябрська, 34, код ЄДРПОУ 24646008) судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину постанови в присутності представників сторін.
Повний текст постанови підписаний 17.03.2010 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Кониченко О.М.