Україна
25 лютого 2010 р. справа № 2а-4499/09/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Малій С.Ю.
за участю:
представника позивача - Ляшко Д.В.,
представника відповідача - Юнякової С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними висновків акту перевірки, часткове скасування рішення від 05.12.2008р. № 3332 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових (штрафних) санкцій,-
Позивач, Державне підприємство «Донецька залізниця», звернувся до суду із позовом до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними висновків акту перевірки, часткове скасування рішення від 05.12.2008р. № 3332 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових (штрафних) санкцій.
В обґрунтування позову посилається на те, що посадовими особами Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у період з 12.11.2008 року до 25.11.2008 року була проведена планова перевірка в локомотивному депо Ясинувата - Західне з питань повноти нарахування страхових внесків та правильності використання страхових коштів за період з 01.10.2007 року до 30.09.2008 року.
За результатами перевірки складено акт від 25.11.2008 року, згідно якого не були прийняті до заліку витрати на допомогу по тимчасові непрацездатності, пов'язаній із нещасним випадком на виробництві та його наслідками, на загальну суму 17 590,00 гривень та накладений штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів у розмірі 50 % на суму 8 795,00 гривень.
Вважаючи акт перевірки таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та містить один із висновків , який не має правового обґрунтування і суперечить наявним фактичним обставинам, що є порушенням ч.1 ст. 27, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», керуючись вимогами пунктів 4.1, 15.14.2 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженої постановою правління фонду від 19.09.2001 року № 38 локомотивним депо Ясинувата - Західне на зазначений акт 28 листопада 2008 року було подано заперечення.
На подані заперечення були отримані висновки про те, що подані заперечення не приймаються та рішення 05.12.2008 року № 3332 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових (штрафних санкцій) в частині неприйнятих до заліку витрат на допомогу по тимчасовій непрацездатності, пов»язаній із нещасним випадком на виробництві та його наслідками, на загальну суму 17 590,00 гривень та накладений штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів у розмірі 50 % на суму 8 795,00 гривень.
Вважають, що рішення відповідача в цій частині є безпідставним, не відповідає дійсності та суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до висновків, викладених в акті «витрати Фонду по виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності по лікарняних листах №№ 062475, 358814, 359460, 359861, 416654, 417004, 931532, 199457, 928328, 929425,207411, 941578, 944711, 857996, 755270, 758654, 759243, які впродовж 2006-2007 р.р. сплачені ОСОБА_1 з рахунок коштів фонду з порушенням п. 1 ч.1 ст. 35 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ і ст. 2 Закону України від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ, на загальну суму 17 590,00 до заліку не приймається - порушений порядок витрачання страхових коштів.»
Вважає, що встановлений факт не є порушенням, а рішення не підлягає виконанню з наступних причин.
У березні 2006 року комісією з розслідування нещасного випадку було проведене розслідування нещасного випадку, який стався ОСОБА_1 2 березня 2006 року зі слів постраждалого травма була отримана по дорозі на роботу, у зв»язку із чим у листку непрацездатності була зроблена відмітка про причину непрацездатності - код «5» - невиробнича травма.
За підсумками спеціального розслідування був складений акт форми Н-5, згідно якого нещасний випадок був визнаний пов»язаним з виробництвом. На підставі цього акту був складений акт по формі Н-1 від 05.08.2008 року. Для вирішення питання про оскарження рішення комісії і подачу позову до суду матеріали спец розслідування були відправлені до служби охорони праці ДП «Донецька залізниця».
Листки непрацездатності с кодом «05» та кодом «01», які були надані Брусєнцовим до видачі йому акта форми Н-1, були віднесені за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і згідно зі ст.. 35 п.п1.1) Закону України від 18.01.01 р. № 2240-ІІІ.
Вважає, що оскільки питання віднесення витрат по листках непрацездатності ще не вирішено, порядок витрачання страхових коштів не був порушений.
Після видачі акту форми Н-1 від 05.08.08 ОСОБА_1 був переданий на облік у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м. Ясинувата та отримує страхові виплати з 16.09.08р. Згідно довідки МСЕК ОСОБА_1 встановлено відсоток втрати професійної працездатності, що дає йому право на отримання виплат за рахунок Фонду саме з 16.09.2008р.
В обґрунтування позову посилається на п.п.15.14.2 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 19.09.2001 р. № 38.
Вважає безпідставними посилання відповідача в акті ревізії та в рішенні № 3332 від 05.12.2008р. на абзац 1 і 2 ст. 23., п.2 ч.2 ст. 27, п.1 ст. 47, ч.2 ст. 35, п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01р. № 2240-ІІІ, ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов»язкового державного соціального страхування» від 11.01.01р. № 2213-ІІІ, вимоги яких начебто порушені.
Зазначає, що нормами п.5 ч.1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п. 8.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління фонду від 26.07.2001р. № 16,- не визначено механізму віднесення витрат по компенсації заробітної плати у випадку зміни коду захворювання в листі непрацездатності, коли минуло кілька років, при визнанні травми виробничою після закінчення двох років та передачі витрат фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
З огляду на вищенаведене просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що виконавчою Дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову перевірку Локомотивного депо «Ясинувата-Західне», за результатами перевірки складено акт від 25.11.2008 № 1199, яким серед іншого встановлено, що позивачем призначено та сплачено за рахунок коштів Фонду ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій втраті непрацездатності, що пов»язана з нещасним випадком на виробництві, на загальну суму 17 590,00 гривень. Таким чином до страхувальника за порушення порядку витрачання коштів фонду застосовано штраф у розмірі 50 %- на суму 8 795,00 гривень.
Згідно із журналом обліку виробничих травм за період з 01.10.2007 по 01.10.2008 встановлено, що у 2008 році зареєстрований нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 02 березня 2006 року. Протягом 2006-2008 років ОСОБА_1 видано 17 листків непрацездатності, за яким допомога по тимчасовій непрацездатності призначалась та виплачувалась позивачем за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
В обґрунтування своєї правової позиції посилається на ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов»язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ; ст. 30, п.1 ч.1 ст. 35, п.4 ч.2 ст. 27, п.1 ч.1 ст. 28 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ; п.1 ч.1, Порядку виправлення помилок минулих періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов»язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений Постановою правління Фонду від 25.12.2003 № 123, п. 6.5, 4, 7.5.1, 8.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління фонду від 26.06.2001 № 16; ст..9 Закону України «Про охорону праці», ст. 40 Закону України від 23.09.1999-ХІУ «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ України, Мінпраці України, ФСС НВВ та ПЗ від 03.11.2004 3 532/274/136-ос/1406.
Зазначає, що згідно з актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 2 березня 2006 року від 30.07.2008 року (затвердженого 05.08.08) зазначений випадок був визнаний як нещасний випадок на виробництві. У зв»язку із чим складено акт форми Н-1 від 05.08.08р.
Проте позивачем не були виконані положення Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов»язкового державного соціального страхування з тимчасової працездатності, ні на дату віднесення нещасного випадку до категорії виробничих, ні під час надання робочому органу звітності за 9 місців2008 року, що призвело до порушення ст. 2 ЗУ від 11.01.2001 № 213-ІІІ та п.1 ст. 35 ЗУ від 18.01.2001 № 2240-ІІІ.
Зазначає, що на час перевірки акт № 1 про нещасний випадок на виробництві від 05.08.2008 є дійсним, а отже відсутні підстави для оплати спірних листків непрацездатності за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Державне підприємство «Донецька залізниця», згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.05.1998 року, - є юридичною особою (а.с.9).
Локомотивне депо Ясинувата-Західне «Державного підприємства «Донецька залізниця», згідно довідки Управління статистики у м. Донецьку від 04.09.07 року має правовий статус суб»єкта «без права юридичної особи» (а.с.10).
Відповідач - Донецьке обласне відділення фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Донецької міської ради 26.06.2001 року, - є юридичною особою (а.с.54), в розумінні Кодексу адміністративного судочинства є суб»єктом владних повноважень.
25.11.2008 року виконавчою Дирекцією Донецького обласного відділення фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності було проведено планову перевірку Локомотивного депо Ясинувата - Західне «Державного підприємства «Донецька залізниця» з питань повноти нарахування страхових внесків і правильності витрат коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1199 від 25.11.2008 року (а.с.79-88).
Згідно вказаного акту серед іншого встановлено, що витрати по виплаті допомоги з тимчасової втрати працездатності по листкам непрацездатності (Далі за текстом - ЛН) оплачені ОСОБА_1 за рахунок коштів фонду з порушенням ч.1 ст. 35 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ і ст. 2 Закону України від 11.01.2001 2213-ІІІ на загальну суму 17 590,00 гривень не прийнята до заліку, порушений порядок витрачання страхових внесків (зв.бік а.с.82).
05.12.2008 року Донецьким обласним відділенням соціального страхування тимчасової втрати працездатності, за наслідками документальної перевірки Локомотивного депо Ясинувата - Західне «Державного підприємства «Донецька залізниця», згідно акту від 25.11.2008, прийнято рішення № 3332 про зарахування до бюджету Фонду у вигляді фінансових і штрафних санкцій по Локомотивному депо Ясинувата - Західне «Державного підприємства «Донецька залізниця» (а.с.12).
Згідно вказаного рішення, серед іншого, підлягає зарахуванню до бюджету Фонду у вигляді фінансових і штрафних санкцій не прийнята до заліку витрат страхувальника сума у розмірі 20 127,43 гривень та штрафу 50% (від суми не прийнятих до заліку витрат) на суму 10 063,72 гривень.
Серед вказаних сум, що підлягають зарахуванню до бюджету Фонду спірною є сума не прийнята відповідачем до заліку витрат страхувальника у розмірі 17 590,00 гривень та штрафу у розмірі 50% (від суми не прийнятих до заліку витрат) на суму 8 795,00 гривень.
Як вбачається із матеріалів справи спірні витрати, що не прийняті відповідачем до заліку витрат страхувальника у розмірі 17 590,00 гривень виникли у зв»язку із наступним.
02.03.2006 року Брусєнцов Л.Д., що працював у Локомотивному депо «Ясинувата -Західне» «Державного підприємства «Донецька залізниця» отримав травму, після звернення до лікарні йому було відкрито ЛН, в якому було зроблено відмітку про причину непрацездатності за кодом «5» невиробнича травма.
Після звернення ОСОБА_1 на підприємство для проведення розслідування нещасного випадку з метою визнання його травми, як нещасного випадку на виробництві. Після проведення розслідування нещасного випадку, був складений акт, згідно якого травма отримана ОСОБА_1 не визнана як пов»язана з виробництвом.
Підприємство звернулось до територіального управління Дергірпромнагляду в Донецькій області для проведення додаткового розслідування.
За наслідками проведення розслідування нещасного випадку був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 02.03.2006 року о 11 годин 30 хвилин по формі (Н-5), згідно якого як нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 02.03.2006 р. визнаний, як пов»язаний із виробництвом, на підставі якого був складений акт по формі Н-1 від 05.08.2008 року.
В результаті отриманої травми ОСОБА_1 були отримані декілька ЛН з відміткою про причину непрацездатності «невиробнича травма», з причиною непрацездатності «1»- «загальне захворювання», які були оплачені за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності протягом 2006-2007 років.
Спору у сторін з приводу розрахунку розміру суми не прийнятої відповідачем до заліку витрат страхувальника та штрафу не виникає.
Згідно з ч. 1 до ст. 35 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) санаторно-курортного лікування.
Згідно зі ст. 36 цього ж Закону умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, визначаються Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Відповідно до п.3 Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням Затвердженого Постановою правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 грудня 2003 року N 123 у разі, якщо страхувальник самостійно, до початку перевірки органом Фонду, виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним звітності, і які стосуються правильності нарахування суми страхових внесків до Фонду та витрат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, то такий страхувальник повинен вжити невідкладних заходів щодо їх виправлення шляхом письмового повідомлення про факт та зміст помилок робочому органу Фонду за місцем реєстрації, у якому мають бути відображені причини виникнення помилок та надано розрахунок сум донарахованих (зменшених) внесків.
Відповідно до п.5 вказаного Порядку страхувальник при виявленні помилки, що спричинила появу заборгованості страхувальника перед Фондом, повинен донарахувати та сплатити суму пені, розраховану на суму недоплати. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Відповідно до п.8 вказаного Порядку у разі самостійного повідомлення страхувальником робочому органу Фонду про факт виявлення помилки та перерахування нарахованих ним, у разі недоплати, страхових внесків та пені у повному обсязі до початку перевірки органом Фонду, штрафи до страхувальника не застосовуються.
Відповідно до п.9 вказаного Порядку при виявленні помилки органами Фонду, що спричинила наявність заборгованості страхувальника перед Фондом, страхувальник повинен здійснити відповідний розрахунок з Фондом шляхом перерахування належної до сплати суми страхових внесків до Фонду. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі та в порядку, визначеному законодавчими актами.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 27 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ страхувальник зобов»язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Відповідно до п. 6.5 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року N 16 відповідальність за нецільове використання коштів, недостовірність бухгалтерського обліку, розрахункових документів, несвоєчасність внесення коштів до Фонду, а також за недостовірність даних у звітах по коштах Фонду покладається на платників страхових внесків та отримувачів коштів Фонду".
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції у разі самостійного виявлення своєчасно не нарахованих і не сплачених сум страхових внесків страхувальники самі зобов'язані донарахувати страхові внески, нарахувати пеню на всю суму недоїмки за весь період прострочки платежу, протягом п'яти робочих днів з дня виявлення прострочки повідомити орган Фонду у письмовій формі особисто або поштовим відправленням згідно з вимогами п. 7.5.1 цієї Інструкції та відобразити донараховані страхові внески та нараховану пеню в звіті по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП. Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки).
Відповідно до п. 8.4 вказаної Інструкції за порушення правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування страхових внесків, інших платежів до Фонду, факти нецільового та/або безпідставного витрачання його коштів, що виявлені під час ревізії, страхувальники, підприємства, установи, організації - отримувачі коштів Фонду та їх посадові особи несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно з п.4.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. N 532/274/136-ос/1406, Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за N 1456/10055,
у разі помилок у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності".
На бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень.
Згідно з п.4.6 вказаної Інструкції у разі тимчасової непрацездатності ("професійне та його наслідки - 2" або "нещасний випадок на виробництві та його наслідки - 4") слід указати дату встановлення професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві.
Ухвалою суду від 10 квітня 2009 року у справі було замінено неналежного відповідача Виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, належним - Донецьким обласним відділенням фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності (а.с.59).
Ухвалою суду від 23 листопада 2009 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням Донецького оружного адміністративного суду по справі № 2а-11941/09/0570.
Ухвалою Донецького оружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2а-11941/09/0570 провадження у справі за позовом державного підприємства “Донецька залізниця” до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області, треті особи -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Ясинувата, ОСОБА_1, про скасування висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, на підставі яких було складено акт по формі Н-1 та зобов'язання відповідача призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальної комісії в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії в частині скасування висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, на підставі яких було складено акт по формі Н-1, затверджений керівником територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області 05.08.2008 року - закрито. Ухвала набрала законної сили.
Постановою Донецького оружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2а-11941/09/0570 у задоволенні позовних вимог державного підприємства “Донецька залізниця” до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області, треті особи -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Ясинувата, ОСОБА_1, про скасування висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, на підставі яких було складено акт по формі Н-1 та зобов'язання відповідача призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальної комісії в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії, відмовлено повністю. Постанова набрала законної сили.
Ухвалою Донецького оружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі № 2а-11941/09/0570 виправлено описку в постанові суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2а-11941/09/0570, а саме : виключено слова із вступної та резолютивної частини постанови, вступної та резолютивної частини повного тексту постанови -« про скасування висновків комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, на підставі яких було складено акт по формі Н-1».
Ухвала набрала законної сили.
Відповідно до п. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Представником позивача у судовому засіданні не оспорювався факт невиконання положення Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов»язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Таким чином на момент розгляду даної справи акт №1 (форми Н-1) про нещасний випадок на виробництві (що стався із ОСОБА_1) від 05.08.2008, є дійсним, а тому відсутні підстави для оплати спірних Листків непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач довів правомірність прийнятого спірного рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства «Донецька залізниця» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними висновків акту перевірки, часткове скасування рішення від 05.12.2008р. № 3332 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових (штрафних) санкцій,- відмовити повністю.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25 лютого 2010 року.
Повний текст постанови складений 02 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Христофоров А.Б.