Провадження № 2/760/3693/20
в справі № 760/28793/18
22 січня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі:головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі-Кривулько С.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - Данилюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач звернулася до суду з позовом та просить визнати відповідача ОСОБА_3 та її дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.02.2011.
Вказує, що в квартирі також зареєстрований відповідач - ОСОБА_3 та її діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що відповідач є громадянкою іншої держави та після смерті сина, який є чоловіком відповідачки, разом з дітьми поїхала на постійне місце проживання до Росії ще в 2011 році, більше зв'язку з нею не було.
Також, позивач зазначає, що відповідач разом з дітьми не проживає у зазначеній квартирі, не сплачує комунальні платежі, в утримання житла участі не бере, особистих речей її та дітей в квартирі не має. Будь-яких перешкод у користуванні квартирою їй не чинилось.
Посилається на те, що реєстрація відповідача та її дітей у спірній квартирі перешкоджає позивачу в повній мірі реалізувати своє право власності і розпоряджатися житлом.
Вважає, що відповідачі не проживають у спірній квартирі без поважних причин більше року, а тому втратили право користування житловим приміщенням.
З огляду на викладене, позивач просила задовольнити позов.
05.11.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Лазаренко В.В.
Ухвалою суду від 09.11.2018 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правила спрощеного провадження з викликом сторін.
Згідно Розпорядження керівника апарату суду від 01.03.2019 №731 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
01.03.2019 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 19.11.2019 занесеної до протоколу судового засідання у якості третьої особи залучено Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.
Представник третьої особи у судовому засіданні просила при винесенні рішення врахувати інтереси малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.
Про причину неявки суд до відома не поставила.
Судові повістки, що направлялись на її адресу за зареєстрованим місцем проживання, не отримані останньою та повернулися до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти винесення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, заслухавши представника позивача, представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.02.2011, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак О.М., позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Згідно матеріалів справи вбачається, що у спірній квартирі зареєстровані відповідач ОСОБА_3 та її діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 10).
З даних тимчасової посвідки на постійне проживання вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є громадянкою Росії (а.с. 12).
Згідно свідоцтва про шлюб, 06.09.2007 відповідач ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_9 , який був зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2669 (а.с. 31).
З даних свідоцтв про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , їх батьками зазначено: мати - ОСОБА_3 та батько - ОСОБА_9 (а.с.а.с. 32, 33).
З даних свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 34).
Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з ст.ст. 317, 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець або особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язанні протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду, свідоцтва про смерть.
Відповідно до акту, складеного мешканцями даного будинку від 01.03.2017, ОСОБА_3 разом з дітьми - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не проживають на протязі 5 років (а.с. 11).
Разом з тим, в судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили факт відсутності за місцем реєстрації ОСОБА_3 разом з дітьми - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , понад один рік.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач не цікавиться спірною квартирою, не приймає участі в її утриманні та не сплачує комунальних платежів.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає встановленим, що відповідач разом з дітьми, хоча і значаться зареєстрованими у спірній квартирі, однак у спірному житлі не проживають без поважних причин понад встановлений законом строк, будь-якої участі в оплаті комунальних послуг та утриманні житла не приймає.
Доказів того, що відповідачу чинилися перешкоди у користуванні спірною квартирою, в матеріалах справ відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання ОСОБА_3 разом з дітьми - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 319, 321, 346, 383, 405 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН: не відомий) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Суддя О.М. Букіна