Справа № 755/101/20
"03" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.
за участю секретаря - Передрій І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 13 вересня 2013 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач посилається на те, що сторони разом не проживають, шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Вважає, що шлюб розпався остаточно, примирення не можливе, подальше спільне життя не можливе.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2020 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
В підготовче засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити та розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в підготовче засідання не з'явилась, подала до суду заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між сторонами 13 вересня 2013 року було укладено шлюб (а.с.8).
Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини та поділу майна на час розгляду справи у сторін немає.
Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконаний, що примирення з відповідачем не можливе, відповідач згодна з цим в повному обсязі.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
За змістом ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 384,20 грн.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 СК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89,200, 206, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (
ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 13 вересня 2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Київ, актовий запис №1196 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., який сплачено на підставі квитанції №0.0.1563337372.1 від 23 грудня 2019 року на рахунок №UA988999980000031212206026005, код отримувача №38012871, отримувач УК в Дніпровському районі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: