ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 лютого 2020 року м. Київ № 640/22266/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до третя особа Прокуратури міста Києва (03150, м.Київ, вулиця Предславинська, 45/9) Генеральна прокуратура України (01011, м.Київ, вулиця Різницька, 13/15) Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві (01601, м.Київ, вулиця Терещенківська, 11 А)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до прокуратури міста Києва (надалі по тексту - відповідач), треті особи - Генеральна прокуратура України, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність прокуратури міста Києва, яка полягає у нездійсненні перерахунку та виплати процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та відпускних з 2015 року по теперішній час з урахуванням стажу роботи на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим;
- зобов'язати посадових осіб прокуратури міста Києва здійснити перерахунок та виплату процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та відпускних з 2015 року по теперішній час з урахуванням стажу роботи на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем не здійснено розрахунку надбавки за вислугу років з урахуванням стажу роботи прокурором Сакської міжрайонної прокуратури АР Республіки Крим, при цьому, перерахунок відпускних відноситься до повноважень відділу фінансування та бухгалтерського обліку Прокуратури міста Києва. Водночас, вирішення питання врахування стажу роботи прокурором Сакської міжрайонної прокуратури АР Республіки Крим вирішено в судовому порядку при вирішенні адміністративної справи №826/16269/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі №640/22266/19 та вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник прокуратури міста Києва зазначив, що у межах адміністративної справи №826/16269/18 визнав доведеними період роботи ОСОБА_1 на посадах окремо по періодах: 02 грудня 2011 року стажист на посаді прокурора Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим, з 22 листопада 2012 року прокурором Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим, що дає можливість як внести записи до дублікату трудової книжки, так і для виготовлення нового протоколу щодо вислуги років, з урахуванням оспорюваного періоду. Представник відповідача стверджував, що тільки 22 лютого 2019 року судом встановлено період роботи та назви посад, на яких перебував ОСОБА_1 до часу влаштування в органи прокуратури міста Києва, що стало підставою для перерахунку надбавки за вислугу років з урахуванням оспорюваного періоду роботи в АРК, тобто, на думку представника відповідача, до 22 лютого 2019 року підстав для внесення до протоколу оспорюваного періоду, що складає 2 роки 3 місяці 26 днів, не було.
Також, прокуратура міста Києва стверджувала, що нею вживались заходи для отримання будь-яких відомостей, що зможуть у подальшому підтвердити трудовий стаж позивача. Водночас, наявні в особовій справі документи лише фрагментарно підтверджували наявність трудових відносин позивача з прокуратурою Автономної Республіки Крим, однак становити хронологію (чіткі періоди перебування на посадах, переведення з однієї посади на іншу) з них не надавалося можливим.
У письмових поясненнях Головне управління Державної казначейської служби у міста Києві повідомило, що спірні правовідносини виникли виключно між позивачем і прокуратурою міста Києва.
У додаткових письмових поясненнях прокуратура міста Києва стверджувала, що не має правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що судовим рішенням тільки з 22 лютого 2019 року встановлено трудовий стаж, тобто вказана бездіяльність прокуратури міста Києва полягає у тому, що будь-яких дій щодо встановлення трудового стажу здійснено не було. На думку позивача, засідання комісії по встановленню трудового стажу прокуратури міста Києва можливо було зібрати 28 березня 2014 року та встановити трудовий стаж. Також, позивач просив врахувати, що не заявляє позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури міста Києва із запитом від 19 жовтня 2018 року щодо отримання розрахункового листа по заробітній платі за вересень 2018 року з зазначенням грошового еквіваленту виплат ОСОБА_1 , а також щодо перерахування заробітної плати відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та отримання розрахунку перерахунку.
За результатами розгляду вказаного запиту прокуратура міста Києва листом від 07 листопада 2018 року №18-213вих18 повідомила, що нарахування заробітної плати ОСОБА_1 здійснюється на підставі наказу прокурора міста Києва №664к від 01 квітня 2014 року, до якої входить і щомісячна доплата за вислугу років на підставі протоколу засідання комісії по встановленню трудового стажу №242 від 15 січня 2016 року.
Також, повідомлено, що відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури міста Києва немає повноважень для самостійного встановлення трудового стажу прокурорам, слідчим органів прокуратури та проведення доплат, у зв'язку з чим провести доплату щомісячної надбавки за вислугу років на даний час є неможливим.
В додаток до зазначеної відповіді відповідачем надано копію протоколу №242 від 15 січня 2016 року, розрахункові листи за серпень-вересень 2018 року.
Зі змісту протоколу №242 засідання комісії по встановленню трудового стажу від 15 січня 2016 року вбачається, що станом на 05 січня 2016 року стаж роботи ОСОБА_1 становить 05 років 07 місяців 03 дні, який дає право на одержання процентних надбавок до заробітної плати за вислугу років відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1090 від 09 грудня 2015 року.
Згідно листа від 31 серпня 2018 року №11-20-18 прокуратура міста Києва зазначила ОСОБА_1 , що у зв'язку з ненаданням належним чином оформленої трудової книжки з записами про попередні періоди роботи та ненаправленням особової справи прокуратурою Автономної Республіки Крим, в прокуратурі міста Києва ведеться дублікат трудової книжки та особова справа з моменту призначення на посаду в органи прокуратури міста Києва, а саме з 01 квітня 2014 року. При цьому, оскільки жодних документів, що встановлюють загальний стаж роботи та стаж роботи окремо по періодах до призначення в органи прокуратури міста Києва до відділу роботи з кадрами не надходило, на даний час неможливо внести до дублікату трудової книжки дані про попереднє місце роботи з 02 грудня 2011 року.
Додатково повідомлено, що з метою з'ясування місцезнаходження трудової книжки позивача та його особової справи, що оформлювались прокуратурою Автономної Республіки Крим, та сприяння в одержанні документів, які підтверджують стаж роботи з 02 грудня 2011 року до 28 березня 2014 року, направлено відповідний запит до прокуратури Автономної Республіки Крим. Після надходження відповіді на запит позивача буде додатково повідомлено про результати його розгляду.
Генеральною прокуратурою України 11 вересня 2018 року у відповідь на запит позивача щодо зобов'язання прокуратури міста Києва внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки позивач не займав посади віднесені до номенклатури Генерального прокурора України, а до кадрового підрозділу особова справа не надходила, надати копії документів, які в ній зберігалися є неможливим. Водночас, надано належним чином завірену копію подання Сакського міжрайонного прокурора, погодженого прокурором Автономної Республіки Крим про присвоєння класного чину юриста та витяг з наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року №1955к.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення йому перерахунку та виплати процентної надбавки з 2015 року протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
З наявних матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Генеральної прокуратури України від 28 квітня 2014 року №441к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим в порядку переведення за його згодою на іншу роботу в органах прокуратури міста Києва.
Наказом прокуратури міста Києва від 01 квітня 2014 року №664 позивач призначений на посаду старшого прокурора прокуратури Печерського району м. Києва у порядку переведення з органів прокуратури Автономної Республіки Крим.
Станом на день призначення ОСОБА_1 до органів прокуратури міста Києва механізм встановлення надбавки за вислугу років регламентувався Порядком виплати надбавки за вислугу років працівникам органів прокуратури та про їх медичне обслуговування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2008 року №425 (далі - Порядок №425, чинний на момент призначення позивача до органів прокуратури міста Києва).
Пунктом 5 Порядку №425 визначено, що до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років, працівників органів прокуратури, які мають класні чини, включається, зокрема, час роботи в органах прокуратури.
Відповідно до пункту 7 Порядку №425 надбавка за вислугу років працівника органів прокуратури, який має класний чин, обчислюється виходячи з його посадового окладу та надбавки за класний чин. Інші види надбавок та доплат не враховуються. У разі тимчасового заміщення посади надбавка за вислугу років обчислюється з посадового окладу та надбавки за класний чин за основним місцем роботи.
Порядок обчислення стажу роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років врегульовано пунктом 11 Порядку №425, згідно якого стаж роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років, визначається комісіями з установлення трудового стажу, що утворюються в Генеральній прокуратурі України, обласних та прирівняних до них прокуратурах, науково-навчальних закладах прокуратури.
Документом для визначення стажу роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років, є трудова книжка. У разі її відсутності, а також у разі, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні, неточні записи про час роботи, підтвердженням трудового стажу є довідки, витяги з наказів, особистих рахунків і відомостей на виплату заробітної плати та інші документи, які містять дані про час роботи. Стаж роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років, підтверджується свідками у порядку, встановленому законодавством (пункт 12 Порядку №425).
Згідно пункту 13 Порядку №425 рішення комісії про встановлення стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у трьох примірниках, які подаються бухгалтерії, відділу кадрів та працівникові, стаж роботи якого встановлюється.
Зі змісту протоколу №242 засідання комісії по встановленню трудового стажу від 15 січня 2016 року вбачається, що наявними у комісії документами підтверджено трудовий стаж для виплати процентної надбавки за вислугу років щодо навчання у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка у період з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2008 року та період роботи у прокуратурі міста Києва у період з 01 квітня 2014 року.
Позивач у запиті до Генеральної прокуратури України від 21 серпня 2018 року підтвердив, що під час переводу до прокуратури міста Києва на посаду прокурора прокуратури Печерського району міста Києва не мав доступу до особової справи та трудової книжки, вказані документи наручно не отримував, а прокуратура Автономної Республіки Крим передачу вказаних документів до прокуратури міста Києва не здійснювала.
Зважаючи на відсутність трудової книжки позивача у зв'язку з проведенням антитерористичної операції та, відповідно, необхідних записів для підтвердження наявного у позивача стажу, зокрема і щодо здійснення виплат процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та відпускних, комісією по встановленню трудового стажу за наслідками вивчення трудової книжки прокурора Київської місцевої прокуратури №6 міста Києва ОСОБА_1 встановила, що в трудовий стаж для виплати процентної надбавки за вислугу років підлягає період навчання у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка з 01 вересня 2004 року по 30 червня 2008 року та період роботи в прокуратурі міста Києва з 01 квітня 2014 року, тобто станом на 05 січня 2016 року стаж роботи ОСОБА_1 складає 05 років 07 місяців 03 дні, що надає право на одержання процентних надбавок до заробітної плати за вислугу років відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1090 від 09 грудня 2015 року.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що недорахування грошових коштів у заробітній платі та відпускних пов'язано з неврахуванням трудового стажу на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року в справі №826/16269/18 вирішено зобов'язати Прокуратуру міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) внести зміни до дублікату трудової книжки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) окремо по періодам до працевлаштування на посаду старшого прокурора прокуратури Печерського району м. Києва, а саме: 02.12.2011 року стажист на посаді прокурора Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим, 22.11.2012 року прокурор Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим.
Рішення в адміністративній справі №826/16269/18 набрало законної сили та відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим до виконання.
При цьому, суд в межах розгляду адміністративної справи №826/16269/18 не знайшов підстав для визнання протиправною бездіяльності працівників відділу роботи з кадрами Прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні змін щодо трудового стажу до дублікату трудової книжки.
Відповідно до пункту 3 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090 (далі - Порядок №1090), надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Державним службовцям, які працюють в органах прокуратури, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від стажу роботи в розмірах, визначених Законом України «Про державну службу» (пункт 4 Порядку №1090)
Аналіз наведених норм свідчить, що визначальним при виплаті надбавки за вислугу років є визначення стажу роботи, які зумовлюють можливість виплати такої надбавки та її розмір.
Водночас, факт звернення позивача до суду із позовом про зобов'язання внести зміни до його трудової книжки свідчить, що до 22 лютого 2019 року у відповідача були відсутні загальні та достовірні відомості щодо загального трудового стажу ОСОБА_1 для виплати процентної надбавки за вислугу років, в т.ч. за період роботи в органах прокуратури АРК, відтак у суду відсутні підстави стверджувати, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням стажу роботи на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв'язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.
Тобто, за відсутності внесених до дублікату трудової книжки відомостей щодо стажу роботи позивача на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим, у відповідача були відсутні підстави для здійснення нарахування та виплати процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням такого стажу, відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині оскарження бездіяльності відсутні.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, вирішення адміністративного спору повинно призводити до відновлення порушеного права позивача в межах спірних правовідносин.
В матеріалах справи містяться розрахункові листи ОСОБА_1 за березень-квітень 2019 року, надані на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року про надання копії розрахунку процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та відпускних з 2015 року по теперішній час з урахуванням стажу роботи на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим у посадових осіб Прокуратури міста Києва.
Оскільки виплата надбавок, входить до структури заробітної плати прокурора, передбаченої частиною 1 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», суд приходить до висновку, що для відновлення порушених прав та законних інтересів необхідно зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та відпускних з 2015 року по теперішній час з урахуванням стажу роботи на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вимогами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зважаючи на наведене в сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати прокуратуру міста Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату процентної надбавки відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та відпускних з 2015 року по теперішній час з урахуванням стажу роботи на посаді прокурора Сакського міськрайонного прокурора АР Крим.
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук