ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 січня 2020 року м. Київ № 640/2124/20
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34-р "Про затвердження призначення ОСОБА_2 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України".
Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 34-р "Про затвердження призначення ОСОБА_2 директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" до розгляду справи за його позовом по суті та набрання відповідним рішенням законної сили.
Заява мотивована тим, що на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2019 у справі № 757/26939/18-ц, яким поновлено ОСОБА_1 на роботі, останнім видано наказ № 35-к та з 15.11.2019 розпочато виконання обов'язків на посаді директора виконавчої дирекції Фонду. Стверджує, що Кабінет Міністрів України був належним чином проінформований про те, що ОСОБА_1 приступив до виконання своїх обов'язків на посаді директора виконавчої дирекції Фонду і до цього часу позивач не був звільнений, відтак, Кабінет Міністрів України не мав правових підстав для призначення іншого директора спірним розпорядженням. Вважає, що даний захід забезпечення позову є співмірним з заявленими позовними вимогами і сприятиме лише належному розгляду справи за даним позовом, забезпечить виконання рішення суду та ефективний захист та поновлення прав позивача, порушених Кабінетом Міністрів України, а найголовніше, - забезпечить безперебійне функціонування робочих органів виконавчої дирекції Фонду та дотримання соціальних прав громадян України.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов'язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову.
За змістом частини другої статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до складу правління Фонду входять по сім представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об'єднаннями профспілок, а представники роботодавців - репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців. Порядок обрання (делегування) таких представників визначається сторонами соціального діалогу самостійно.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" правління Фонду призначає та звільняє директора виконавчої дирекції Фонду в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виконавчу дирекцію очолює директор, який призначається та звільняється правлінням Фонду, а в разі неприйняття правлінням Фонду рішення про призначення директора виконавчої дирекції протягом двох місяців таку кандидатуру для затвердження Кабінетом Міністрів України вносить керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, процедура призначення директора виконавчої дирекції Фонду за затвердженням кандидатури Кабінетом Міністрів України включає подання керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого відносяться питання загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідної інформації про кандидатуру на посаду директора виконавчої дирекції Фонду.
З наведеного випливає, що у даному випадку Кабінет Міністрів України виконує виключно погоджувальну функцію при призначенні директора виконавчої дирекції Фонду.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, неможливо встановити підстави прийняття спірного розпорядження, що позбавляє суд можливості зробити висновок про очевидну протиправність такого розпорядження.
Суд також звертає увагу, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача - суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко