28 січня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2765/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Мельник О.О.,
за участю
позивача Фріза Ю ОСОБА_1 Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
19 грудня 2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сорок третьої сесії Великолепетиської селищної ради VII скликання від 05.12.2019 р. № 730 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким відмовлено ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Великолепетиську селищну раду Великолепетиського району Херсонської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові, які полягають у наступному. Так, позивач вказує, що у лютому 2019 р. він звернувся до Великолепетиської селищної ради із клопотанням про надання йому у власність земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва розміром 0,15 га, розташованої по АДРЕСА_1 , до якого додав графічні матеріали та документи, що посвідчують його особу. У березні 2019 року комісія із земельних питань селищної ради провела обстеження бажаної позивачем земельної ділянки та висловила зауваження щодо її конфігурації, у зв'язку з чим ОСОБА_2 надав нові графічні матеріали. Проте, 12.03.2019 р. рішенням 37 сесії Великолепетиської селищної ради VII скликання позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з невідповідністю графічних матеріалів. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 р. зазначене рішення відповідача було визнано протиправним та скасоване, зобов'язано селищну раду повторно розглянути питання щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою вказаної земельної ділянки. Проте, рішенням сорок третьої сесії селищної ради VII скликання від 05.12.2019 р. № 730 позивачу знову відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, оскільки відповідач відмовив у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність відповідної земельної ділянки з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Крім того, позивач вважає, що при вирішенні питання щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем порушено вимоги п. 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якого учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва.
Ухвалою суду від 24.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено судове засідання на 21.01.2020 р.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, копія ухвали суду від 11.05.2019 р., у якій роз'яснено право на подання відзиву, отримана відповідачем 27.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 6 ст. 162 КАС України).
В судовому засіданні 21.01.2020 року представник відповідача в якості заперечень на позовну заяву зазначила, що вирішення спірного питання є виключною компетенцією сесії сільської ради, яка є колегіальним органом. При цьому, відповідно до статей 18, 20, 30 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутати вправі як проголосувати за відповідне рішення, так і не проголосувати. У даному випадку, оскаржуване рішення не було прийнято внаслідок відсутності більшості голосів депутатів, які проголосували за надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою.
Протокольною ухвалою суду від 21.01.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 28.01.2020 року.
В судове засідання 28.01.2020 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
При цьому, 27.01.2020 року представником Великолепетиської селищної ради надано до суду заяву, у якій просив перенести розгляд справи у зв'язку з відпусткою спеціаліста - консультанта Колушкіної Ю.В.
До вказаної заяви представником відповідача надано копію розпорядження селищного голови від 27.01.2020 р. № 19 "Про частину планової відпустки", яким надано ОСОБА_3 , спеціалісту - юрисконсульту, частину щорічної планової відпустки за відпрацьований період з 13.09.2019 року по 12.09.2020 р., терміном на 1 календарний день 28 січня 2020 року.
Позивач у судовому засіданні 28.01.2020 року заперечив проти задоволення вказаного клопотання щодо відкладення розгляду справи, вважаючи неявку представника відповідача, який обізнаний про дату та час розгляду справи, неповагою до суду.
Протокольною ухвалою суду від 28.01.2020 року визнано причини неявки представника відповідача неповажними та відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки надання спеціалісту - юрисконсульту відпустки строком на один день, на який призначено розгляду справи, з урахуванням його завчасного повідомлення про дату та час розгляду справи, не може бути визнано поважною причиною неявки. Крім того, відповідно до приписів ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи). Проте, відповідачем не надано доказів щодо поважності причин не прибуття у судове засідання, призначене на 28.01.2020 р. голови Великолепетиської селищної ради або члена виконавчого органу.
В судовому засіданні 28.01.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.
22.02.2019 р. ОСОБА_2 звернувся до Великолепетиської селищної ради із заявою ( вх. № 38-Ф-3 від 22.02.2019 р.), у якій відповідно до пункту 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" просив надати йому земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва розміром 0,15 га.
До вказаної заяви позивачем було додано копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Великолепетиським РВ УМВС України в Херсонській області 29.04.2004 р., копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків НОМЕР_2 , копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого 08.12.2017 р., графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки.
05.03.2019 року позивачем подано до Великолепетиської селищної ради заяву ( вх. № 45 від 05.03.2019 р.), якою у зв'язку з виявленими помилками під час роботи комісії селищної ради 04.03.2019 р. просив взамін графічного матеріалу, доданого до заяви від 22.02.2019 р., долучити новий графічний матеріал, а графічний матеріал, доданий до його заяви від 22.02.2019 р., не враховувати в роботі.
12.03.2019 р. на тридцять сьомій сесії Великолепетиської селищної ради VII скликання прийнято рішення № 619 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким розглянувши заяву ОСОБА_2 № 38 від 11.02.2019 року, керуючись Конституцією України, статтями 12, 33, 118, 121, 125, 126 Земельного Кодексу України, Законом України "Про землеустрій", статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з невідповідністю графічних матеріалів.
Вказані обставини встановлені рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року у справі № 540/932/19, яке набрало законної сили 11.07.2019 року, а тому відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, доказуванню не підлягають.
Цим же рішенням суду визнано протиправним та скасовано рішення тридцять сьомої сесії Великолепетиської селищної ради VII скликання від 12.03.2019 р. № 619 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".
Зобов'язано Великолепетиську селищну раду Великолепетиського району Херсонської області повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 р. по справі № 540/932/19 позачерговою сорок третьою сесією селищної ради VIІ скликання прийнято рішення від 05.12.2019 р. № 730 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким вирішено відмовити у наданні дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами голосування проекту рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".
Вважаючи відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою необґрунтованою, а рішення Великолепетиської селищної ради VII скликання від 05.12.2019 р. № 730 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вказує наступне.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України від 24.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України)
Відповідно до ст. 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. (ст. 40 ЗК України)
Згідно зі ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селищах - не більше 0,15 гектара.
Отже, законодавством України передбачена можливість набувати громадянами України у власність чи користування земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України за рахунок земель житлової та громадської забудови.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до пункту 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Таким чином, маючи намір отримати безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови, розташовану на території Великолепетиського району Херсонської області, особа повинна звернутися до Великолепетиської селищної ради з відповідним клопотанням та переліком документів, визначених ч. 6 ст. 118 ЗК України.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Цією ж статтею визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Виходячи з аналізу вказаних положень Земельного кодексу України у системному їх зв'язку, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Натомість, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Великолепетиської селищної ради від 05.12.2019 р. № 730 відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність "за результатами голосування проекту рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".
Згідно протоколу № 7 від 04.12.2019 р. засідання постійної комісії селищної ради з питань агропромислового комплексу, будівництва, транспорту зв'язку, на порядок денний було винесено питання "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ".
З вказаного питання депутат ОСОБА_4 зазначив наступне: "Нам усім відома дана ситуація, ми неодноразово розглядали дане питання, також йому пропонувалася не спірна земельна ділянка вільна від забудови, але він уперто вимагає саме цієї земельної ділянки".
Депутат ОСОБА_5 зазначив наступне: "На дану земельну ділянку претендують також мешканці будинку, який знаходиться поряд, вони довготривалий час використовують дану земельну ділянку та бажають оформити її відповідно до чинного законодавства. Невже ми можемо надати цю земельну ділянку ОСОБА_2 та відмовити громадянам, які тривалий час її використовували."
ОСОБА_6 зазначив: "Моя думка залишається незмінною, відмовити у наданні дозволу громадянину ОСОБА_2 "
Отже, аналізуючи зміст вказаного протоколу засідання постійної комісії можна дійти висновку, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є позиція Великолепетиської селищної ради щодо неможливості надання у власність позивачу тієї земельної ділянки, яка тривалий час знаходиться у фактичному користуванні інших осіб.
Надаючи правову оцінку вказаній підставі для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Як зазначалося вище, приписами частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього
При цьому, чинним законодавством не передбачено право розпорядника земельною ділянкою, в даному випадку Великолепетиської селищної ради, відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття селищною радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з фактичним використанням земельної ділянки іншою особою.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів щодо відведення спірної земельної ділянки у власність чи користування іншим особам відповідачем, що спростовує мотиви відповідача у відмові в наданні дозволу на розробку землеустрою з вказаних підстав.
Також варто зауважити, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі № 545/808/17
Таким чином, суд дійшов до висновку, що рішення відповідача від 05.12.2019 р. № 730 про відмову у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а саме ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Великолепетиської селищної ради надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача затвердити погоджений проект землеустрою, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У постанові від 05.09.2018 у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.
Отже, при визначенні способу поновлення порушених прав позивача суд враховує наступні обставини:
- рішення відповідача від 05.12.2019 року № 730 про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність визнано судом протиправним, а відтак наявні підстави вважати права та інтереси позивача порушеними;
- позивачем виконано всі умови для прийняття відповідачем рішення про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність і жодних інших підстав, окрім тих, що визнані судом протиправними, відповідачем ані у змісті оскаржуваного рішення, ані у судовому засіданні не наведено;
- на час вирішення спору Великолепетиська селищна рада наділена повноваженнями щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;
- повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, оскільки згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про доцільність визначення способу поновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення на його користь, у зв'язку з чим вважає за необхідне зобов'язати Великолепетиську селищну раду Великолепетиського району Херсонської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому, відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов'язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньо Конституцією України, суд вважає за необхідне зобов'язати Великолепетиську селищну раду подати звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року по даній справі.
Визначаючись зі строком надання такого звіту суд враховує, що вирішення питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, які відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" скликаються не рідше, ніж один раз на місяць.
З огляду на викладене, з метою надання відповідачу достатнього часу на виконання рішення у даній справі, суд вважає за необхідне встановити двомісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області (місце знаходження 74502, Херсонська область, смт. Велика Лепетиха, вул. Соборна, буд. 2, код ЄДРПОУ 04401530) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сорок третьої сесії Великолепетиської селищної ради VII скликання від 05.12.2019 р. № 730 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким відмовлено ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Великолепетиську селищну раду Великолепетиського району Херсонської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Великолепетиську селищну раду Великолепетиського району Херсонської області подати протягом двох місяців з дати прийняття цього рішення звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року у справі № 540/2765/19.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31 січня 2020 р.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 109020100