Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 лютого 2020 р. № 520/12840/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєва К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 25-А,м. Харків,61054, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Московського районного відділу Державної міграційної служби в Харківській області, щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року виданого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 25-ти річного віку;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , щодо вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час звернення до відповідача з метою вклеювання фотографії після досягнення 25-річного віку, отримав відмову, посилаючись на внесені зміни Постановою Кабінету Міністрів україни від 03.10.2018 р. №795. Крім того, відповідачем не взято до уваги те, що позивач був за кордоном та у місячний термін подати заяву не встиг. Позивач зазначив, що ним було повідомлено відповідача про те, що він відмовляється отримувати паспорт нового зразка за релігійними переконаннями, а обмеження щодо вклеювання нових карток порушує
19.12.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач послався на те, що позивачем пропущено місячний строк для звернення за здійсненням вклеювання фотокартки до паспорта, законодавством можливості продовження чи поновлення такого строку не передбачено. Зазначає, що з огляду на те, що позивач відмовляється отримувати паспорт нового зразка за релігійними переконаннями, відповідно п.2 Розділу V Тимчасового порядку для оформлення паспорту громадянина України зразка 1994 року для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцяти денного строку подає, зокрема, заяву про вклеювання фотокартки та відповідне рішення суду. У зв'язку з відсутністю повного переліку документів, поданих 19.10.2019 р., було повідомлено про відсутність підстав для вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994 року, та у разі усунення вказаних недоліків не позбавлений права на повторне звернення з питання оформлення паспорта громадянина України.
Ухвалою суду від 29.11.2019 р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 05.12.2019 р. відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
Судом встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_1 є громадянином України, має паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки серії НОМЕР_2 , виданий Московським РВ ХМУ ГУМВС України в харківській області 09.11.2010 р.
19.10.2019 р. позивач звернувся із заявою про вклеювання у паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 фотокартки у зв'язку із досягненням 25-річного віку.
Відповідач листом від 19.10.2019 р. №6317-4922/6317-19 повідомив позивача про те, що відповідно підпункту 6 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. №795), визначено: якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За приписами частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Частиною першою статті 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9, 10, 11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з підпунктом 6 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.
Як встановлено судом, позивачу виповнилось 25 років - 20 липня 2019 року, тому він мав звернутися до ГУ ДМС в Харківській області з відповідною заявою про вклейку фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 20 серпня 2019 р. Проте таку заяву позивач подав лише 19.10.2019 р.
Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення № 2503-XII).
При цьому, суд зазначає, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій.
На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови № 302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до статті 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно частин п'ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Однак, суд звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору.
Разом з тим, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Проте, норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Таким чином суд вважає, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням ним 25 років.
При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Московського районного відділу Державної міграційної служби в Харківській області щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 25-ти річного віку та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 р. у справі № 420/270/19 та від 31.01.2020 р. №200/6627/19-а.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти їх на відповідність усім зазначеним вимогам, надаючи оцінку мотивам та підставам, які були покладені в основу такого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 25-А,м. Харків,61054, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області в особі Московського районного відділу Державної міграційної служби в Харківській області щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 25-ти річного віку.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 25-А,м. Харків,61054, код ЄДРПОУ 37764460).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 04 лютого 2020 р.
Суддя Мінаєва К.В.