04 лютого 2020 р. справа №480/5248/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення середнього заробітку,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фонду державного майна України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 23.08.2019 по 30.09.2019 в сумі 19676 грн. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України № 152-д від 16.05.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області та стягнуто з Фонду державного майна України заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2019 по 22.08.2019 в сумі 48432,00 грн. Разом з тим, позивач на час звернення до суду з даним позовом, не поновлений на посаді. Тому позивач змушений звертатися до суду для захисту своїх прав про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Відповідно до пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 17.01.2019 № 40 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, як юридичну особу, що розташоване у м. Полтава, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області припинило свою діяльність 18.09.2019. Вказані обставини позбавляють можливості Фонд виконати рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 . Також відповідач зазначив, що посада заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області належала до переліку посад, зазначених у штатному розписі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (а.с.22-25).
09.01.2020 позивачем подана відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 зазначив, що позиція відповідача, викладена у відзиві на позов є необґрунтованою, тому наполягав на своїх вимогах (а.с.16-19).
Ухвалою суду від 13.12.2019 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив публічну службу на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області
Наказом № 152-р від 16.05.2019 ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області з 17.05.2019. Підставою для звільнення визначено попередження про наступне вивільнення.
Не погодившись з вказаним наказом, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі №480/1793/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 16.05.2019 № 152-р “Про звільнення ОСОБА_1 ”. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2019 по 22.08.2019 в сумі 48432,00 грн.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 15135грн підлягало негайному виконанню.
Разом з тим, станом на момент розгляду справи, ОСОБА_1 на посаді не поновлено, заробітна плата йому не виплачується, що підтвердив відповідач у відзиві на позов.
Тому ОСОБА_1 змушений звертатися до суду для захисту своїх прав.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Враховуючи те, що рішення суду по справі №480/1793/19 щодо поновлення позивача на посаді не було виконано у встановлений строк, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 23.08.2019 по 30.09.2019.
Стосовно розміру виплат, суд зазначає, що згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
За приписами статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За приписами пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі №480/1793/19 встановлений розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 756,75 грн., середньомісячний розмір заробітної плати позивача становить 15135 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому при розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі суд виходить із середньоденної заробітної плати у розмірі 756,75грн.
Враховуючи, що час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача складає 1 місяць та 5 робочих днів (з 23.08.2019 по 30.09.2019), сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, яка має бути виплачена позивачу становить 18918,75 грн (15135 грн. за місяць + 3783,75грн. за 5 робочих днів).
Таким чином позивачу повинно бути нараховано та виплачено середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 18918,75 грн.
Згідно з пунктом другим частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду у частині стягнення з Фонду державного майна України на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 15135 грн. допустити до негайного виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фонд державного майна України, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності невиплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
При вирішенні спору суд не бере до уваги довідку відповідача про середню заробітну плату позивача, оскільки вона видана за квітень - травень 2019 року, тобто не за два повні місяці роботи ОСОБА_1 (позивач звільнений з роботи наказом від 16.05.2019 №152-р).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.
Стягнути з Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код 00032945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 23.08.2019 по 30.09.2019 в сумі 18918,75грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн. 75 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати з Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код 00032945) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за один місяць в розмірі 15135 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тридцять п'ять грн.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар