31 січня 2020 року справа № 320/5018/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особою з інвалідністю третьої групи, отримує пенсію по інвалідності третьої групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796), та після прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про здійснення перерахунку та виплати їй пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796, у задоволенні якої було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідач позов не визнав, подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначив, що положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можуть регулювати питання призначення пенсії іншим особам, ніж військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Порядок виконання рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 судом не визначено. За наявними в пенсійній справі позивача документами, пенсія призначена і виплачується відповідно до діючого законодавства. Тому відповідач вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Броварським РВГУ МВС України в Київській області 29.12.1998 (а.с.9).
Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія № 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 с, виданим 21.11.2011 Київською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього №145859 (а.с.12).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації Київської області 28.02.2012, позивач має статус інваліда війни 3 групи (а.с.12).
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим Пенсійним фондом України 12.08.2008 (а.с.33).
З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії, в якій, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 у справі №3-14/2019, просив провести перерахунок та здійснити виплату пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем було прийнято рішення, викладене у листі від 04.06.2019 №285/Ю-01, яким відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що позивач не відноситься до категорії осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У вказаному рішенні зазначено, що позивач одержує пенсію по інвалідності, розмір якої визначений відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Водночас повідомлено позивача про те, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)2019 не містить положень щодо порядку його виконання, із зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Після надходження роз'яснення щодо порядку виконання вказаного рішення позивача буде проінформовано додатково (а.с.19).
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон №796.
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796 (у редакції Закону України від 05.10.2006 №231-V) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частина третя статті 59 Закону № 796 (у редакції Закону України від 05.10.2006 №231-V) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIIІ частину третю статті 59 Закону №796 викладено у такій редакції:
"Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796 свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, в результату внесення зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, дія статті 59 Закону №796 (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796 не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень частини третьої статті 59 Закону №796 є участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18, від 21 травня 2018 року у справі № 816/1159/18 та від 13 червня 2018 року у справі № 812/1094/18.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У згаданому рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Викладене, на переконання суду, свідчить, що положення частини третьої статті 59 Зaкoну №796 в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення 25 квітня 2019 року.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що для виникнення права на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких і розповсюджується норма ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у чинній редакції.
Наведе підтверджується навіть самою назвою статті 59 Закону №796 - "Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи".
Крім того, статтею 10 Закону №796 встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно примітки до статті 10 Закону № 796 тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Як вбачається з трудової книжки, ОСОБА_1 у період з 08.08.1979 по 12.08.2008 працював на посаді водія Броварської райсільгосптехніки (31.03.1986 Броварську райсільгосптехніку реорганізовано в Броварське ремонто-транспортне підприємство, на цей час ТОВ Броварська сільгосптехніка) (а.с.17).
Як вбачається з копії маршрутного листа Броварської сільгосптехніки, позивач у період з 2 по 5 травня 1986 року був направлений на роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у с. Товстий Ліс Чорнобильського району Київської області для виконання роботи з вивезення тварин (а.с. 34).
Зі змісту довідки ТОВ «Броварська сільгосптехніка» б/н від 22.04.2016 вбачається, що позивач з 2 по 5 травня 1986 року був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПР від 29.12.1987 №1497-378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПР від 29.12.1987 №1497-378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПР від 05.06.1986 №665-195, які надають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до списку №1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 (а.с.14).
Даний факт також підтверджується копією Списку працівників Броварського РТП, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (позивач під номером 88) (а.с.36), копією відомості Броварського РТП про видачу позивачу посвідчення про відрядження №113 від 02.05.1986 в с. Товстий Ліс Чорнобильського району Київської області з 02.05.1986 по 05.05.1986 (а.с.35).
Відповідно до довідки Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 24.02.2012 №01-04/282/60, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та в період з 2 по 5 травня 1986 року був залучений до участі в транспортному забезпеченні евакуаційних заходів цивільної оборони (евакуація сільськогосподарської худоби) у складі невоєнізованого формування ЦО (зведеними автоколонами) на виконання розпоряджень начальника цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів ( а.с.18).
При цьому, матеріали справи свідчать про те, що позивач отримав ІІІ групу інвалідності саме внаслідок його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, позивач у період з 2 по 5 травня 1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, працюючи водієм Броварської райсільгосптехніки (з 31.03.1986 - Броварське ремонто-транспортне підприємство, на цей час - ТОВ Броварська сільгосптехніка) у період з 08.08.1979 по 12.08.2008, а тому не може бути віднесений до категорії військовослужбовців відповідно до зазначених вище положень законодавства.
Таким чином, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не як військовослужбовець, суд дійшов висновку про те, що дія статті 59 Закону №796 на нього не поширюється.
За таких обставин, суд вважає, що приймаючи рішення про відмову в перерахунку позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06.11.2019 у справі №580/1735/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 85573967), від 05.11.2019 у справі №580/2334/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 85424806) та від 30.10.2019 у справі №826/15398/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 85424355).
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 31.01.2020.
Суддя Кушнова А.О.