справа № 1.380.2019.005985
28 січня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
представника позивача Єрохіна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Львівській області № Ф-2369-54 від 13.05.2019.
Ухвалою від 14.11.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено Позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 02.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26.12.2019 до суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 35-36).
16.01.2020 представник Відповідача подав додаткові пояснення по справі (арк. справи 65-67).
Ухвалою від 28.01.2020 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду у цій справі; відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги.
При обґрунтуванні позовних вимог Позивач зазначає, що засобами поштового зв'язку отримала від головного державного виконавця Сколівського районного відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області виклик від 23.10.2019, з якого довідалася, що 13.05.2019 Відповідачем винесено вимогу по сплаті боргу по сплаті єдиного соціального внеску на суму 21030 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваною вимогою, вважає таку незаконною та необґрунтованою. Вказує на те, що у 2013 році вона зареєструвалася як фізична особа-підприємець. Разом з тим, станом на теперішній час згідно з запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, її реєстрація як суб'єкта господарювання припинена. Позивач стверджує, що на облік в податковій інспекції і відділенні Пенсійного фонду не ставала, оскільки вважала, що негативних наслідків від бездіяльного ФОП не буде мати, та під час реєстрації їй такого не роз'яснили. Наголошує, що з 2013 року, органи Державної фіскальної служби не робили запиту про наявність діяльності, не вимагали жодних звітів і пояснень, не проводили перевірок, не роз'яснювали наслідки неподання звітів і несплати ЄСВ. На думку Позивача, Відповідач без проведення жодної перевірки, без з'ясування обставин її бездіяльності як ФОП та без надання будь якого розрахунку і документа, який би послужив підставою нарахування суми боргу скерував вимогу до органів ДВС. За таких обставин, Позивач вважає, що бездіяльність контролюючого органу щодо невинесення протягом тривалого часу після внесення змін в законодавство вимоги про сплату боргу (недоїмки) поклала на неї надмірний тягар зі сплати єдиного внеску, а відтак просить оспорювану вимогу визнати протиправною та скасувати.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (арк. справи 6-10), згідно з яким просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначає, що з 01.01.2017 фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування, які не отримали доходу протягом звітного року (або протягом окремих місяців звітного року), зобов'язані визначити базу нарахування ЄСВ самостійно з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та сплатити суму не меншу ніж мінімальний страховий внесок з розрахунку на кожен місяць звітного року.
Вказує на те, що згідно з реєстраційних та облікових даних платників податків інформаційної системи органу доходів і зборів, ФО-П ОСОБА_1 з 17.01.2017 за № 24070000000002290 по 24.04.2019 за № 24070060002002290 перебувала на податковому обліку в Сколівській ДПІ Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській області.
Стверджує, що станом на 30.04.2019, заборгованість Позивача по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) становила 26539,26 гривень, яка виникла за рахунок несплати єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8448 грн., за 2018 рік в сумі 9828,72 грн. та за 2019 рік в сумі 2754,18 грн.
Відповідач звертає увагу на той факт, що в ІС «Податковий блок» в реєстрі страхувальників відсутня інформація щодо наявності у Позивача пільги по сплаті єдиного внеску відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». На думку Відповідача, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-2369-54 на суму 21030,90 грн. ГУ ДФС у Львівській області сформовано відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги Позивача, викладені в позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
16.01.2020 представник Відповідача подав додаткові пояснення по справі (арк. справи 65-67). Вказує на те, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. При цьому вважає, що платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив такі задовольнити повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 17.01.2013 зареєстрована як фізична особа-підприємець за № 24070000000002290.
З 18.01.2013 до 24.04.2019 перебувала на податковому обліку в Сколівській ДПІ Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській області. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_1 за її рішенням відбулась 24.04.2019 за № 24070060002002290 (арк. справи 37-38).
Згідно з ідентифікаційних даних ОСОБА_1 перебуває за основним місцем обліку зі станом платника «припинено, але не знято з обліку», припинено підприємницьку діяльність за принципом мовчазної згоди, дата зняття з обліку 24.04.2019 за № 1913280700127 (арк. справи 39-40).
Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків, станом на 30.04.2019 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) числиться заборгованість по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) у розмірі 21030,90 гривень. Заборгованість виникла за рахунок несплати єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8448 грн., термін сплати 09.02.2018; за 1 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2018; за 2 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 19.07.2018; за 3 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 19.10.2018; за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 21.01.2019; за 1 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн., термін сплати 19.04.2019 (арк. справи 41-43).
13.05.2019 ГУ ДФС у Львівській області, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів ОСОБА_1 виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2369-54 на загальну суму боргу 21030,90 грн. (арк. справи 11).
Не погоджуючись із вимогою ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-2369-54 на суму 21030,90 грн., Позивач звернулася до суду із цим позовом з метою захисту свої прав та інтересів.
При вирішенні спору, суд виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.08.2010 № 2464 (далі - Закон України № 2464).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
За приписами статті 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є, зокрема, фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464).
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закон України № 2464).
Згідно з частиною 12 статті 9 Закону України № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Аналіз вказаних положень законодавства дає підстави суду підстави вважати, що недоїмкою по єдиному соціальному внеску є не лише своєчасно несплачена самостійно визначена платником сума, але й сума єдиного внеску самостійно ненарахована платником. При цьому, у разі неотримання доходу чи нездійснення діяльності у звітному періоді, платник зобов'язаний нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі мінімального страхового внеску. У разі самостійного ненарахування платником належної до сплати суми єдиного внеску, недоїмкою вважається мінімально визначена законом сума.
У 2017 році мінімальний розмір страхового внеску становив 704 грн. на місяць (3200 грн. - мінімальна зарплата у 2017 році * 22% = 704 грн.), у 2018 році - 819,06 грн. (3723 грн. - мінімальна заробітна плата у 2018 році * 22% = 819,06 грн.).
Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
10.06.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 за № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Наказ №422).
Відповідно до Наказу № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами Державної фіскальної служби України в інформаційній системі органів ДФС. Для обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Наказ № 422 визначає порядок: ведення ІКП та здійснення контролю за коректністю інформації при відкритті/закритті ІКП в інформаційній системі ДФС; відображення в ІКП показників щодо податкових зобов'язань, визначених самостійно платниками податків та контролюючими органами у випадках, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства; перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів даним ІКП; відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску; перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників.
Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що у Позивача станом на 30.04.2019 наявна заборгованість по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) у розмірі 21030,90 гривень. Така заборгованість виникла за рахунок несплати Позивачем єдиного внеску за 2017 рік в сумі 8448 грн., термін сплати 09.02.2018; за 1 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2018; за 2 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 19.07.2018; за 3 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 19.10.2018; за 4 квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., термін сплати 21.01.2019; за 1 квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн., термін сплати 19.04.2019.
Отже, враховуючи наявність у Позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) у розмірі 21030,90 гривень, ГУ ДФС у Львівській області виставило Позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-2369-54.
Щодо доводів Позивача в частині неправомірності оскаржуваної вимоги, суд зазначає таке.
Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).
Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:
- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;
- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
За положеннями пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується не лише на підставі актів документальних перевірок. Відображення в інформаційній системі фіскального органу даних про наявність у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску є самостійною і достатньою підставою для формування вимоги про сплату боргу.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків станом на 30.04.2019, грошове зобов'язання в сумі 21030,90 грн. зі сплати єдиного внеску Позивачем не було сплачено своєчасно.
Крім того, відповідно до пп.11.18 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою №6 - ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою №6-ОПП.
Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Врегулювання питань погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Крім того, у відповідності до вимог п. 13 розд. VII Інструкції № 449 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Аналогічна вимога міститься в частині 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ (зі змінами та доповненнями).
Аналізуючи відомості з облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості Позивача, станом на 30.04.2019 року становить 21030,90 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Львівській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-2369-54, відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, зазначене спростовує доводи Позивача щодо неправомірності та необґрунтованості винесення Відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-2369-54.
Суд також враховує, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мали у 2017 - 2018 роках ФОП, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464). Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, чинним законодавством не передбачено.
При цьому, суд зазначає, що Позивачем не надано доказів того, що вона має право на звільнення від сплати єдиного внеску.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що Відповідач при виставлені Позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-2369-54 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги Головного управління ДФС у Львівській областіпро сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-2369-54, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 03.02.2020.
Суддя Мричко Н.І.