справа№1.380.2019.006391
28 січня 2020 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Деманджари Я.П.,
представника відповідача Кундири Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправною відмову та скасувати рішення відповідача від 05.11.2019 №2153/02.18-10;
- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 з часу звернення з заявою від 01.11.2019 (зарахувавши час перебування головою виконкому Нестеровської міської ради народних депутатів з 02.09.1984 по 30.05.1994, головою Жовківської міської ради з 24.04.1998 по 11.06.2002, міським головою м.Жовква з 13.04.2006 по 18.11.2010).
Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про призначення пенсії як державному службовцю відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та додав всі необхідні для цього документи. Вважає, що у нього є достатньо стажу роботи на відповідних посадах в державних органах та органах місцевого самоврядування, що дає йому право на отримання пенсії за Законом України «Про державну службу». Проте, відповідач за результатами розгляду заяви прийняв рішення №2153/02.18-10 від 05.11.2019 про відмову в призначення пенсії. Вказана відмова мотивована тим, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування можуть включатися до стажу державної служби лише при просуванні по службі при зайнятті посад державних службовців та роботах в держаних органах. Оскільки, станом на 01.05.2016 в позивача відсутні 20 років необхідного стажу роботи, підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» немає. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 04.12.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач 18.12.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що у позивача станом на 01.05.2016 відсутні 20 років необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Відповідач також зазначає, що п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 передбачено, що до стажу державної служби включається час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у п.2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців. Таким чином, відповідач вважає, що просування по службі, тобто перехід з посади службовця органу місцевого самоврядування на посаду державного службовця відбувся у ОСОБА_1 саме після зайняття посади голови Жовківської міської ради з 24.04.1998 по 11.06.2002 і призначення на державну службу заступником голови Жовківської райдержадміністрації з 08.07.2002. З огляду на наведене, в позивача недостатньо стажу державної служби, а тому у відповідача не було підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
10.01.2020 позивач подав до суду заперечення на відзив.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та запереченнях на відзив. Просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта. (а.с. 13, 14)
01.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Жовківського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Управління обслуговування громадян ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про призначення пенсії державного службовця. До заяви позивач долучив необхідні документи.
Суд встановив, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії вік ОСОБА_1 становив 62 роки.
25.11.2019 Відділом з питань перерахунків пенсій №15 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФ України у Львівській області за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №2153/02-18-10 від 05.11.2019 ОСОБА_1 .
Рішення обґрунтоване тим, що до 01.05.2016 посади державних службовців були віднесені до відповідних категорій посад ст.25 Закону України «Про державну службу» Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад ст.14 Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування». З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування за періоди роботи до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, додатку до нього та інших нормативно-правових актів. Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби додатково включається час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у п.2 цього Порядку, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців. Просуванням по службі є безпосередній перехід з посади службовця на посаду державного службовця у період роботи в державних органах, які передбачені в п.2 Порядку.
Отже, на думку відповідача, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування можуть включатися до стажу державної служби лише при просуванні по службі при зайнятті посад державних службовців та роботах в держаних органах.
Оскільки у ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 відсутні 20 років необхідного стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» немає.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії №2153/02-18-10 від 05.11.2019, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що спірним у даній справі є питання наявності у позивача достатнього для призначення пенсії стажу державної служби, оскільки, як стверджує відповідач, стаж роботи позивача головою виконкому Нестеровської міської ради народних депутатів з 02.09.1984 по 30.05.1994 та міським головою м.Жовква з 13.04.2006 по 18.11.2010, що сукупно становить 14 років 4 місяці 3 дні, не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
01.05.2016 набув чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст.90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Суд встановив, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 з 01.04.1981 по 01.09.1984 працював на посаді головного інженера-землевпорядника Управління сільського господарства Виконкому Нестеровської районної ради народних депутатів. З 02.09.1984 був обраний та по 26.01.1995 працював головою виконкому Нестеровської міської Ради народних депутатів. 25.05.1994 позивачу присвоєно дев'ятий ранг державного службовця і 30.05.1994 ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця. З 24.04.1998 по 11.06.2002 позивач працював головою Жовківської міської ради, а з 08.07.2002 по 24.03.2005 призначений на посаду заступника голови Жовківської райдержадміністрації та з 13.04.2006 по 18.11.2010 обраний міським головою м.Жовква.
Зі змісту оскаржуваного рішення, відзиву на позовну заяву та пояснень представника відповідача в судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем при обчисленні трудового стажу, що дає право на призначення пенсії державного службовця враховано стаж роботи позивача на посаді головного інженера-землевпорядника Управління сільського господарства Виконкому Нестеровської районної ради народних депутатів, стаж роботи на посаді голови Жовківської міської ради та заступника голови Жовківської райдержадміністрації (як просування по службі). Не враховано період роботи позивача головою виконкому Нестеровської міської ради народних депутатів з 02.09.1984 по 26.01.1995 та міським головою м.Жовква з 13.04.2006 по 18.11.2010.
Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
З аналізу наведених норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що, в даному випадку, слід керуватися нормами Закону №3723-XII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Статтею 25 Закону №3723-XII передбачено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада міського голови віднесена до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм суд приходить висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Оскільки такі вимоги позивачем дотримані, а періоди роботи ОСОБА_1 на посаді голови виконкому Нестеровської міської Ради народних депутатів з 02.09.1984 по 26.01.1995, голови Жовківської міської ради з 24.04.1998 по 11.06.2002 та з 13.04.2006 по 18.11.2010 міським головою м.Жовква відповідно до п.2 Порядку № 283 зараховуються до стажу державної служби, суд вважає, що відмова відповідача у зарахування цього періоду до державної служби та призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ є протиправною. Доказів, які б спростовували такий висновок суду відповідачем не надано.
При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача з посиланням на п. 3 Порядку № 283 та необхідністю зараховувати до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування лише при просуванні по службі, оскільки вказана норма визначає лише додаткові випадки включення до стажу роботи період роботи на окремих посадах. Основний перелік посад, період роботи на яких зараховується до стажу державної служби, передбачений п.2 Порядку № 283.
Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд вважає, що рішення відповідача №2153/02.18-10 від 05.11.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 з часу звернення з заявою від 01.11.2019 (зарахувавши час перебування головою виконкому Нестеровської міської ради народних депутатів з 02.09.1984 по 26.01.1995, головою Жовківської міської ради з 24.04.1998 по 11.06.2002, міським головою м.Жовква з 13.04.2006 по 18.11.2010).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1536,80 грн. сплаченого з квитанціями №174 від 25.11.2019 та №1 від 06.12.2019.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №2153/02.18-10 від 05.11.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 з часу звернення з заявою від 01.11.2019 (зарахувавши час перебування головою виконкому Нестеровської міської ради народних депутатів з 02.09.1984 по 26.01.1995, головою Жовківської міської ради з 24.04.1998 по 11.06.2002, міським головою м.Жовква з 13.04.2006 по 18.11.2010).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 03.02.2020
Суддя Р.І. Кузан