про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/566/20
категорія 111060000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області №Ф-327-06 від 11 листопада 2019 року.
Суддя, перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшов наступного висновку.
Відповідно ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
ОСОБА_1 , обгрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, 01.01.2014 його позбавлено статуса платника податку на спрощеній системі та він працював на різних підприємствах як працівник і за нього сплачувався єдиний соціальний внесок. Водночас, на підтвердження викладених обставин, доказів наявності статусу фізичної особи-підприємця, втрати цього статусу (припинення підприємницької діяльності), а також роботи на різних підприємствах до суду не надав.
Також, положеннями ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122).
Згідно приписів ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вимога про сплату недоїмки оскаржується протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги.
Як вбачається із оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-327-06 вона датована 11 листопада 2019 року. Відтак десятиденний строк на її оскарження сплив. В свою чергу, позивач звернувся до суду із цим позовом 27.01.2020.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивачем не надано до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-327-06 та доказів поважності причин його пропуску, доказів отримання вимоги.
При цьому, сама лише вказівка в позовній заяві про те, що позивач отримав спірну вимогу 24.12.2019 (без надання підтверджуючих доказів), не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом про оскарження такої вимоги.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- на підтвердження викладених обставин у позові: доказів наявності статусу фізичної особи-підприємця, втрати цього статусу (припинення підприємницької діяльності), а також роботи на різних підприємствах;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-327-06 від 11.11.2019 та доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова