Іменем України
03 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5446/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом адвоката Носової Юлії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Носової Юлії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, з такими вимогами:
- визнати неправомірними бездіяльність відповідача з не вивчення належним чином документів позивача поданих для призначення пенсії за віком на пільгових умовах і дії та рішення з відмови врахувати пільговим період трудового стажу позивача з 31.01.1983 по 31.05.1993 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 2 статті 114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування України»;
- зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області врахувати пільговий стаж позивача на посадах помічника машиніста і машиніста дизель-поїзда у період з 31.01.1983 по 31.05.1993 для призначення йому пенсії на підставах частини 2 статті 114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування України»;
- зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням пільгового стажу на підставах частини 2 статті 114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування України».
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до Старобільського об'єднаного управління ПФУ Луганської області із заявою про призначенням йому пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відмовило ОСОБА_1 своїм рішенням від 04.12.2019 за №124050001424 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним.
Ухвалою суду від 02 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 34-35).
03 лютого 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що згідно записів трудової книжки встановити право на пенсію за віком на пільгових умовах не надається можливим, у зв'язку з відсутністю довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, інформації про атестацію робочих місць за умовами праці (записи про атестацію робочих місць в трудовій книжці відсутні, витяги із наказів про атестацію робочих місць до трудової книжки не додано). Таким чином до пільгового стажу роботи неможливо врахувати період роботи з 31.01.1983 по 31.05.1993 у зв'язку із відсутністю вищевказаних документів, на підставі чого 04.12.2019 було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.
23 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 45-46).
Рішенням Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04.12.2019 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування відмови зазначено, що трудова книжка ОСОБА_1 не містить відомостей, що визначають (підтверджують) право на пенсію на пільгових умовах, також не було надано і уточнюючих довідок, виданих підприємством у відповідності до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, відсутні і відомості про атестацію робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 56-59).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-XII).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 позивач у спірний період: з 31.01.1983 по 31.05.1993 працював помічником машиніста та дизель поїзда, в тому числі з 20.06.1990 по 31.05.1993 машиністом дизель поїзду в Основному локомотивному депо Родакове Донецької залізничної дороги (а.с. 14-16, 61-68).
При цьому, проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).
Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку № 383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Наказом начальника локомотивного депо Родакове Донецької залізничної дороги №317 від 11.11.1996 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» затверджено перелік професій, яким встановлена пільгова пенсія. Відповідно до додатку до наказу №317 від 11.11.1996 до зазначеного переліку професій зокрема входять помічник машиніста дизель поїзду та машиніст дизель поїзду (а.с. 20).
Отже, враховуючи положення підпункту 4.3 пункту 4 Порядку №383, до пільгового стажу позивача підлягає зарахуванню весь період його роботи до дати видання зазначеного наказу та впродовж наступних 5 років, що фактично відповідає всьому спірному періоду роботи позивача.
Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.
Отже, трудовою книжкою та відповідними доказами доведено пільговий характер роботи позивача у період з 31.01.1983 по 31.05.1993.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.
Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано з винесенням відповідачем рішення від 04.12.2019 №124050001424 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відповідача, а також зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 23.09.2019 зарахувавши до його пільгового стажу спірні періоди роботи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1563982206.1 від 23.12.2019 (а.с. 7).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов адвоката Носової Юлії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 04.12.2019 №124050001424 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1А) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 23.09.2019 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його пільгового стажу період роботи з 31.01.1983 по 31.05.1993 в Основному локомотивному депо Родакове Донецької залізничної дороги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1А) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова