про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2020 року м. Київ № П/320/655/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо порядку обчислення, нарахування та виплати йому пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити донарахування та виплату йому пенсії відповідно до постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2011 (справа № 2-21213/10, № 2-а-21208/10), ухвали апеляційного адміністративного суду Київської області від 29.11.2011 (справа № 2-а-5876/11) згідно ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням виплачених сум.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як слідує з позовної заяви, позивач не зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, не зазначив відомі номери засобів зв'язку, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти сторін.
Крім того, позивачем не надано власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач просить суд визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та невиплаті йому пенсії з 1 січня 2014 по 2 серпня 2014 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за цей період.
До суду звернувся з даним позовом 16.01.2020, тобто, з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2018 у справі №361/4351/16-а зазначив, що пенсійні виплати є періодичними платежами, які виплачуються щомісячно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру кожного місяця і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта влади, які на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею пенсії.
Відтак, у разі недотримання відповідачем вимог закону щодо розміру пенсії та допущення останнім бездіяльності щодо проведення її перерахунку, позивач мав довідатись про порушення своїх прав після отримання пенсії у лютому 2014 року.
У позовній заяві позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки вважає, що звернення до суду з позовними вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час відповідно ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не обмежене будь - яким строком.
Суд звертає увагу, що ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не стосується строку звернення до суду, а регулює нарахування та виплату пенсій.
Також суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, суд вважає, що вказані у заяві позивачем підстави для поновлення строку є неповажними.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин позивачу необхідно надати докази поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім того, позивач у позовній заяви просить здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.01.2011 (справа № 2-21213/10, № 2-а-21208/10), ухвали апеляційного адміністративного суду Київської області від 29.11.2011 (справа № 2-а-5876/11).
Суд звертає увагу, що виконання рішення суду передбачено іншим порядком, аніж звернення до суду з новим позовом.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.